8. Вівтарна дружина

Служба біля вівтаря Христа є великою честю. Там стоять люди, на яких в якийсь особливий спосіб зійшла ласка Божа. Як колись до служби Богові були покликані Авраам, Самуїл, Давид, апостоли, так і сьогодні голос Божий чують ті, які служать Ісусові в Його храмі.

Під час Літургії виконуються різні дії. Як у численній кількості інструментів видно красу оркестру, так у різноманітності літургійних функцій об’являється багатство Церкви. Таких функцій є багато. Деякі з них виконують вівтарники, які під час Служби Божої допомагають священикові у служінні. Часто бачимо їх, коли вони стоять біля престолу.

Коли ж виникло таке служіння? Для того, щоб дати відповідь на це запитання, мусимо перенести свою уяву в часи Ісуса Христа. Серед подій з Його життя виділимо дві, які нам розкажуть про цього роду служіння. Коли Ісус був біля Галилейського озера, прийшло багато людей, які не мали їжі. « Але говорить до Нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: «Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби...» І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи...» (Ів. 6: 8-9, 11)

Друга подія пов’язана зі словами, які Ісус промовив, коли хотів спожити пасху. «Ідіть та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили» (Лк. 22, 8).

Із цих текстів розуміємо найважливіше у прислуговуванні. Йдеться про прислугу під час служби літургійних обрядів. Тайна Вечеря стала прообразом Літургії. Апостоли отримали завдання приготувати все, що було потрібним для цієї урочистості, яку очолив сам Христос. Вони ж виконували роль слуг.

Так само служив хлопчина, який подав Ісусові хліб. Може, він не розумів до кінця того, що сталося. Чудо помноження хліба стало провісником Євхаристії. Ісус до тих таємниць допустив хлопця, якого зазвичай називають попередником вівтарників.

Бути вівтарником – дуже велика радість, бо через службу вказується на те, що кожна відправа є не тільки справою священика, але справою цілої парафії й усіх вірних.

1. Вівтарник – помічник при відправі Божественної Літургії та інших Богослужінь; прислуговує біля священика.

2. Вівтарник – це той, який несе знаки. Він несе певні предмети, необхідні для Літургії. Ці предмети мають особливе значення (свічка, кадило та ін.). Вони повинні щось «сказати» вірним і вказати на іншу реальність.

3. Вівтарник сам повинен бути знаком, який вказує, що кожна відправа у храмі є не тільки справою священика, а цілої парафії. Через служіння він показує, що треба брати участь у Літургії не так, як у фільмі чи перед телевізором, слухаючи і дивлячись. Брати участь у Літургії – це співдіяти і співтворити її.

В нашому храмі вівтарна дружина була з самих початків заснування парафії, але регулярні зустрічі із прислугою розпочалися лише 1 листопада 2009 року.

Є дві групи вівтарної дружини:

1. Молодша група (діти 7-12 років), яка нараховує 20 свічконосців;

2. Старша група (13-18 років), яка нараховує 15 свічконосців.

Катихизаційні зустрічі з вівтарною дружиною відбуваються кожної суботи: для молодшої групи о 11.00, для старшої групи о 12.00.