Висновки

У результаті дослідження банківських інвестицій у системі чинників економічного зростання в Україні нами зроблено такі висновки:

1. Банківські інвестиції є необхідною умовою розвитку ринкової економіки, оскільки створюють виробничий потенціал на базі найновіших досягнень науки і техніки, сприяють підвищенню рівня життя населення, визначають конкурентні позиції суб’єктів господарювання країн на внутрішньому і зовнішньому ринках. Ми вважаємо, що саме банки, для яких розвиток інвестиційного бізнесу є об’єктивною потребою, покликані стати не лише важливою системою фінансування, а й дієвим механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів.

2. Будь-яка класифікація банківських інвестицій базується на схемі розподілу інвестицій на реальні і фінансові. Подальший розподіл інвестицій визначається метою та завданням, які ставить перед собою інвестор. Ми стверджуємо, що „банківські інвестиції” мають три основні ознаки: є похідною категорією від „інвестицій”; втілюють у собі істотні риси інвестицій взагалі; мають специфічні видові форми свого прояву. Необхідність банківського сприяння процесу економічного зростання пов’язане з тим, що саме воно на кожному етапі суспільного розвитку визначає стан господарської системи та суспільства загалом, відображає масштаби діяльності економіки в даний час та перспективи її майбутнього розвитку. Саме ж економічне зростання під впливом низки внутрішніх і зовнішніх чинників набуває не тільки кількісних, але й якісних змін.

3. Економічного зростання, необхідно розглядати на основі теорій циклів. У фазі піднесення зростає ділова активність і збільшується рівень ВВП. Пік відображає стан економіки з високим рівнем попиту і зайнятості населення. Для фази спаду притаманне зниження рівня зайнятості, попиту, також скорочення ВВП. Депресія відповідає найнижчій точці спаду, досягнувши якої виробництво і зайнятість починають дещо пожвавлюватись, утворюючи фазу піднесення.

4. Економічне зростання являє собою абсолютне збільшення реального ВВП і ВВП на душу населення у даному періоді порівняно з попереднім. Серед статистичних показників, що дозволяють кількісно вивчати процес зростання, необхідно виокремити такі: приріст реального ВВП за певний період, реальний приріст ВВП на душу населення, індекс зростання реального ВВП та ВВП на душу населення.

5. Виявлено, що через головні елементи інвестиційної системи – фінансовий і виробничий, об’єднаних в єдине ціле і призначених для забезпечення ефективного відтворення, сталого економічного розвитку й підвищення добробуту – реалізується її мета: формування інвестиціних потоків у фінансовій сфері й просування їх у виробничу сферу з перетворенням їх у матеріальні потоки. Позитивні тенденції розвитку реального сектору економіки значною мірою зумовлені кредитною підтримкою підприємств з боку банківських установ. При цьому особливе значення має не стільки кредитне забезпечення нестачі обігових коштів, скільки здійснення інвестицій в основний капітал за рахунок банківських кредитів. Випереджальне зростання обсягу довгострокових кредитів у національній валюті є незаперечним доказом активної ролі банків у фінансуванні зростання економіки.

6. Вкладення банків в економіку України здійснюється у двох головних формах: пряме фінансування інвестиційних проектів та вкладення в цінні папери (фінансові активи). Між тим основною формою банківських інвестицій є фінансові інвестиції та вкладення капіталу у придбання нематеріальних активів. Нами встановлено, що банківська система, не маючи достатньо довгострокових інвестиційних ресурсів розвитку, не інвестує достатньою мірою наукомісткі виробництва, а зосереджується на кредитуванні переважно поточ­ної діяльності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Водночас через обмеженість пропозиції та високу ризикованість інвестиційного кредитування економіки за низької капіталізації банківської системи кредити залишаються занадто дорогими для масового кредитування інвестицій інноваційного характеру.

7. Проведений аналіз виявив, що головними причинами низької інвестиційної актив­ності вітчизняних банків на сьогодні є відсутність необхідних обсягів довгострокових ресурсів; переважання короткострокових пасивів; порівняно невеликі обсяги власного капіталу, його низька частка в активах банку; мала частка депозитів у пасивах та значна частка залишків на рахунках підприємств і організацій; незбалансованість структури активів. Для стимулювання зростання інвестиційних кредитів потрібне довгострокове кредитування комерційних банків через цільове рефінансування, а також диференціація норм резервування їхніх депозитів. Обгрунтовано, що в Україні суттєвого нарощування капіталу банків за ринкових умов не відбувається через те, що рентабельність банківського капіталу є невисокою і коливається в межах 7-8 %, що нижче від світових орієнтирів.

8. Досліджено, що основними мотивами входження іноземних банків на український ринок є ринкові (захоплення нових ринків та отримання вищих прибутків) та регуляторні чинники. На ранній стадії входження їхня основна діяльність зводилася до обслуговування клієнтів з материнської країни, тобто іноземний капітал підтримує передусім діяльність іноземного бізнесу, розширюючи тим самим його присутність на території країни і створюючи умови для експорту з неї прибутків. Згодом основним мотиваційним чинником є одержання ринкових переваг - потужні іноземні банки, продаючи більш складні послуги, легко залучають кращих клієнтів, тим самим несуть нижчі ризики, чим ускладнюють конкуренцію для решти банків, в тому числі вітчизняних.

9. Встановлено, що поступовий прихід на вітчизняний ринок першокласних іноземних банків та залучення іноземних банківських інвестицій є стимулювальним чинником підвищення рівня конкурентоспроможності банківської системи України. Це сприятиме забезпеченню стабільного фінансового розвитку банківського сектора, високому рівню його ліквідності і стійкості. Запорукою цього стане значна концентрація вітчизняного банківського капіталу, динамічний розвиток реального сектору економіки, а також зростання добробуту і рівня життя населення.

10. Визначено, що в Україні в комерційних банках близько 90% усієї потреби в грошових ресурсах для активних операцій, у тому числі інвестицій, покривається за рахунок залучених коштів, основну частину яких становлять депозити. Між тим першорядним завданням щодо розвитку інвестиційних операцій банку є нарощування власного капіталу та збільшення ресурсної бази, а підвищенню рівня капіталізації банківської системи сприятимуть такі чинники: скорочення відпливу капіталу за кордон, впровадження ефективного валютного контролю з боку держави, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.

11. Ринок інноваційних інвестицій є складним механізмом функціонування грошових ресурсів, кругообіг яких створює умови для формування і спрямування коштів з метою досягнення ефекту й одержання доходу. Найбільш актуальним для вирішення завдання підвищення активності банків як інформаційних посередників на ринку інноваційних інвестицій є створення в Україні системи бюро кредитної інформації (бюро кредитної історії) з метою використання їх не тільки як центрів акумуляції і збереження інформації про кредитну історію інноваційно активних позичальників, але і як джерела інформації про інноваційні проекти і інвестиційні пропозиції. Крім того, на наш погляд, було б доцільним створення додатково до кредитних бюро ще і системи аналітичної обробки інформації, єдиного всеукраїнського центру рейтингових і експертних оцінок.

12. З’ясовано, що фінансово-кредитне забезпечення інноваційного розвитку охоплює три головні елементи: державне фінансування, тобто фінансування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання на безповоротних засадах за кошти бюджету і позабюджетних фондів з дотримання суворого режиму економії; самофінансування - це використання в інноваційних цілях власних фінансових ресурсів і банківське кредитування – фінансування банківськими кредитами інноваційної діяльності. Між тим головним чинником фінансового забезпечення інноваційного процесу найближчими роками, на нашу думку, повинно стати пільгове банківське інвестиційне кредитування.

13. Обґрунтовано, що вирішення завдань кредитування інноваційних програм і проектів може бути забезпечене лише за дотримання двох основних умов: створення економічних передумов у самому реальному секторі і підвищенні заінтересованості комерційних банків. Особливу увагу НБУ повинен звернути на стимулювання інвестиційного спрямування діяльності банків. Для цього потрібно здійснити заходи щодо поліпшення ресурсної бази банків, зокрема стимулювати залучення депозитних вкладів фізичних та юридичних осіб на довгостроковій основі. НБУ повинен надавати можливість банкам у будь-який момент звернутися до нього як до кредитора останньої інстанції за підтримкою ліквідності.

14. Досліджено, що новітнім джерелом поповнення інвестиційного капіталу є сек’юритизація. Вона особливо актуальна для залучення довго­строко­вого фінансування та збільшення інвестиційного потенціалу україн­ських банків за рахунок іноземних інвестицій. На нашу думку, застосування сек’юритизації матиме позитивний вплив на діяльність вітчизняних банків, дозволить їм ефективно регулювати ліквідність, мінімізувати ризики, поліпшити показники капіталізації, очікувати збільшення обсягів кредиту­вання реального сектора, населення та темпів економічного зростання.

15. На підставі вивчення зарубіжного досвіду банківського інвестування запропоновано заходи щодо можливостей його використання в Україні в таких трьох напрямах – розробка моделі організації роботи комерційних банків на ринку цінних паперів; надання інвестиційних послуг в рамках фінансових супермаркетів та розвиток інвестиційних банків; інвестування банків у сектор малого і середнього бізнесу. Набутий розвинутими зарубіжними країнами досвід банківської інвестиційної діяльності при достатньому його вивченні може бути адаптований вітчизняним урядом до української специфіки розвитку ринку і ведення фінансового, в тому числі банківського інвестиційного бізнесу.

16. Перспективними напрямками дослідження банківських інвестицій як „двигуна” економічного зростання є вивчення впливу інституційних чинників та змін на динаміку економічного зростання (вступ України до СОТ, організація і проведення маштабних спортивних заходів: Олімпійські ігри, чемпіонати світу, Європи тощо); виявлення наслідків іноземізації економіки, банківництва та грошового обігу; прогнозування впливу світових тенденцій, конституційних змін, радикальних господарських реформ на поведінку економічної динаміки держави та бізнесу.