Любунь Б.П., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний банк України: Основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. -К: Центр навчальної літератури, 2004. —351 с

Тема 11

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

Поняття, функції, типи та правова основа діяльності комерційних банків в Україні.

Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків.

Показники ефективності діяльності банків і механізм її забезпечення.

Тенденції розвитку банківського ринку України.

11.1. Поняття, функції, типи та правова основа діяльності комерційних банків в Україні

Банківська система України сформувалася у 1991 р. і складається з двох рівнів (структура фінансово-кредитної системи, в тому числі банківської системи, наведена у темі 9, питання 9.2). Основною ланкою банківської система України є комерційні банки, які здійснюють грошово-кредитне обслуговування всіх ланок ринкової інфраструктури. Відповідно до цього ряд науковців [7,8,9,15,16,17] визначають такі завдання та функції банків.

Комерційні банки можна класифікувати за різними критеріями: формою власності, розміром капіталу, філійною мережею, діапазоном операцій та іншими.

Узагальнюючи існуючі класифікації комерційних банків за різними ознаками [7,8,9,15,16] пропонуємо таку класифікацію (табл. 11.2).

На вітчизняному ринку кредитування житла з'явився перший в Україні спеціалізований банк - ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк". Його засновником став фонд \Уе8Іегп N18 Епїегргізе Рипсі (приватна американська корпорація, яка оперує 150 мільйонами доларів, що належать уряду США) [12, с. 23].

На відміну від інших банків, МІБ надаватиме суто іпотечні кредити на придбання житла і кредити під заставу нерухомості, на ремонт і поліпшення житла.

У 2005 році банк працюватиме лише в київському регіоні, іпотечний потенціал якого він оцінив в один мільярд доларів. У майбутньому планується створення мережі філіалів. Концепція обслуговування клієнтів у МІБу - об'єднання в одному приміщення всіх учасників процесу кредитування житла: банку, нотаріуса, страхової компанії, рієлтера. Основні умови кредитування: термін - 10-15 років, ставка-від 13,5% річних. Ці складові діяльності МІБу багато в чому такі, як у багатьох інших українських банків, котрі займаються кредитуванням житла. Але є в МІБу і конкурентні переваги, суть яких - у новітніх західних кредитних технологіях і технологіях обслуговування клієнтів, які раніше в Україні не використовувались. Одна з таких переваг - сек'юритизація іпотечного

Класифікація комерційних банків

портфеля, тобто випуск цінних паперів, забезпечених іпотекою, і їх продаж спеціалізованій установі другого рівня (іпотечній компанії) з метою рефінансування своїх кредитних операцій. Така операція дасть змогу банку не чекати погашення довгострокових кредитів, а залучити ресурси для надання нових. Для клієнтів результатом сек'юритизації буде зниження ціни кредитних ресурсів.

Варто відзначити і те, що, окрім капіталу, інвестованого фондом \¥е8їегп Ш8 Епїегргізе Рипсі, Міжнародний іпотечний банк уклав угоду з Американською корпорацією з підтримки зарубіжних інвестицій (ОРІС) на отримання кредиту в розмірі 30 мільйонів доларів США. Це, до речі, перший кредит, наданий ОРІС українській компанії.

Розглянемо правову основу діяльності комерційних банків. Головними джерелами регламентації роботи банків є Закон України "Про банки і банківську діяльність" [1], "Про Національний банк України"[2],"Про заставу"[3], "Про лізинг"[4], "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"[5] та інші.

Основні інструменти правового впливу на діяльність комерційних банків представлені в таблиці 11.3.

Статутний Фонд новостворюваного комерційного банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, що виключає можливість використовувати розподільний механізм для залучення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність. Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, але не може

бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Ці вимоги спрямовані на те, щоб забезпечити певний рівень надійності банку і його спроможності відповідати за своїми зобов'язаннями. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим: