Тема 2. «Теорія граничної корисності поведінки споживача»

Рис. 2.1. Структура потреб по системі Маслоу

ПОТРЕБИ

ЗА СУБЄКТАМИ

ЗА ФОРМОЮ

ЗАДОВОЛЕННЯ

ЗА ФОРМОЮ

ВИНИКНЕННЯ

КІНЦЕВІ – це потреби самої людини як біосоціальної істоти (особисті потреби). Блага, що задовільняють їх називаються предметами споживання (їжа, одяг, житло)

ПРОМІЖНІ (виробничі) – це потреби, що лише опосередковано пов¢язані із самою людиною – це потреби товаровиробників. Вони потрібні для виробництва нових благ. Блага, що їх задовольняють, називаються засобами виробництва (верстати, обладнання, матеріали)

ІНДИВІДУАЛЬНІ – це потреби людина може задовольнити сама без об¢єднання з іншими суб¢єктами (сон, їжа)

КОЛЕКТИВНІ – це потреби вимагають колективних зусиль (водопровід, газопостачання)

ПЕРВИННІ за своєю природою фізіологічні (вродженні) (вода, їжа, повітря, сон)

ВТОРИННІ – це психологічні (успіх, влада, повага)

Рис. 2.2. Класифікація потреб за певними ознаками

БЛАГА
ЗАЛЕЖНО ВІД СВОЄЇ КОРИСНОСТІ		ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ РІВНЯ ДОХОДУ НА ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ		ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ЦІНИ НА ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ
Благо з додатною корисністю. Їх збільшення є привабливим для людини (житло, відпочинок, одяг)	Благо з від¢ємною корисністю (анти благо) Їх збільшення є небажане для людини. (Н: м¢ясо для вегетаріанця, кава для гіпертоніка, наявність радіонуклідів у повітрі є небажаним для всіх)	Нормальні. При зростанні обсяг споживання зростає.	Неякісні (низької споживної цінності). При зростанні доходу обсяг споживання спадає (Н: дешеві продукти харчування, громадський транспорт, одяг чи взуття, що вийшли з моди)	Звичайні блага. При зниженні ціни обсяг споживання зростає (це більшість товарів та послуг)	Блага Гіффена. При зниженні ціни обсяг споживання спадає і навпаки (Н: дешеві продукти харчування, що мають значну питому вагу в раціоні споживача)