- •1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження
- •1.2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх характеристика
- •1.4. Роль грошей у ринковій економіці
- •1.5. Історичні аспекти походження гривні
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 2
- •Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
- •2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
- •Основними принципами формування грошових агрегатів є:
- •2.5. Суть закону грошового обігу
- •Практичні завдання
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.2. Структура грошового ринку
- •3.3. Попит на гроші
- •3.4. Пропозиція грошей
- •2. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:
- •Тема 4
- •Грошові системи
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •4.1. Грошова система: сутність, структура та основні її
- •Елементи
- •* Грошова система - це форма організації грошового обігу, що
- •Основні елементи грошової системи
- •Види грошових знаків та купюрність грошових знаків
- •Тема 4. Грошові системи 105
- •Розрахункові документи
- •Характерні риси
- •Система готівкових розрахунків
- •Принципи готівкових розрахунків
- •Емісійно-касове регулювання Організація та регулювання готівковими розрахунками
- •Контроль за дотриманням касової дисципліни
- •4.3. Види грошових систем та їх еволюція
- •Тема 4 Грошові системи 123
- •4.4. Становлення та розвиток грошової системи України
- •*** Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 5
- •Інфляція та грошові реформи
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти.
- •5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу.
- •5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти
- •5.1.2. Види інфляції та її наслідки
- •5.7.5. Показники вимірювання інфляції
- •Україні
- •І етап (1985 - 1991рр.)
- •Основні характеристики
- •Наслідки
- •5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового
- •5.2.1. Сутність та види грошових реформ
- •5.2.2. Особливості проведення та результати грошової реформи в Україні
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 6
- •6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього
- •6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція
- •6.4. Шляхи встановлення національної валютної системи України
- •6.5. Валютне регулювання і валютний контроль як інструменти стабілізації валютної політики в Україні
- •6.6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- •Практичні завдання
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •7.1. Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей
- •Таким чином, основні напрямки кількісної теорії грошей подані у схемі, (рис.7.1). 7.2. Основні постулати абстрактної теорії грошей
- •7.2.1. Номіналістична теорія грошей
- •7.2.2. Металістична теорія грошей
- •7.2.3. Марксистська теорія грошей
- •7.3. Напрями монетарної теорії грошей
- •7.3.1. Класична кількісна теорія грошей
- •Сума цін товарів
- •Число обертів грошової одиниці
- •7.3.2. Неокласична кількісна теорія грошей
- •"Кон'юнктурний"варіантМ.І. Туган-Барановського. Наприкінці
- •7.3.3. Сучасний монетаризм
- •7.4. Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 8
- •Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту:
- •* Капітал, який має специфічну форму відчуженості - не
- •Дебіторська і кредиторська заборгованість.
- •Суб'єкти іпотечного кредитування:
- •Класифікація видів міжбанківського кредиту. 8.3. Сутність, організація та технологія банківського кредитування
- •Й Практичні завдання
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Тема 9
- •Фінансові посередники грошового ринку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •9.1. Сутність та функції фінансового посередництва.
- •9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її елементів.
- •9.1. Сутність та функції фінансового посередництва
- •9.1.2. Функції фінансового посередництва
- •9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її
- •Елементів
- •9.2.2. Банківські інститути
- •II етап
- •IV етап
- •V етап
- •4. До специфічних функцій фінансового посередництва належать:
- •Тема 10
- •Центральні банки
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Роль, значення та організація діяльності центральних банків.
- •Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України.
- •Реалізація грошово-кредитної
- •Тема 10 Центральні банки 313
- •Тема 10 Центральні банки 315
- •Тема 10 Центральні банки 317 підфункцій, позаяк більшою мірою виступає як результат здійснення останніх.
- •Етапи Характеристика етапу
- •Б) лімітів позабалансових зобов'язань,
- •Характеристика Правління Національного банку України
- •Функції Правління Національного банку України
- •Повноваження Правління
- •Національного банку
- •10.3. Грошово-кредитна політика Національного банку України та її роль у стабілізації економіки України
- •??? Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 11
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •11.2. Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків
- •Перелік операцій, на які Національний банк України надає банкам банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення
- •II. Операції, які банки мають право здійснювати за умови отримання
- •Операцій
- •Операції з формування власних ресурсів включають:
- •11.4. Тенденції розвитку банківського ринку України
- •Тема 12
- •Їх співробітництва з україною
- •12.1. Міжнародні фінансові інституції
- •12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в
- •Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду.
- •12.3. Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною
- •Група Світового банку
- •Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з
- •Україною.
- •Основні проекти Світового банку в Україні.
- •12.4. Регіональні фінансово-кредитні установи
- •Участь єбрр в реформуванні економіки України.
-
7. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.
-
8. Ступінь розвитку фондового ринку, який є конкурентом валют- ного ринку. Фондовий ринок може залучити іноземну валюту безпо- середньо, а також "відтягувати" кошти в національній валюті, які могли б бути використані на валютному ринку для купівлі іноземної валюти
-
[6].
-
На зміну валютного курсу найчастіше впливає декілька факторів, тобто спостерігається складне їх переплетення і висування в ролі вирішальних то одних, то інших факторів.
-
Валютний курс як базове співвідношення цін двох валют може встановлюватися законодавчо або визначатися у процесі їх взаємного котирування.
-
Котирування валют - це встановлення валютного курсу на основі ринкових механізмів [15]. Кількісне значення валютного курсу розраховується (котирується), як правило, з точністю до 4-го знака після коми.
-
Котирування курсів валют буває пряме і непряме.
-
Пряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної. У вигляді прямого котирування офіційно визначаються курси більшості валют світу. Наприклад, пряме котирування курсу долара до гривні виглядатиме як И8Б/ИЛН=5,3236.
-
Непряме котирування визначає кількість іноземної валюти, що виражається в одиницях національної валюти. Як правило, це менш поширений вид встановлення валютного курсу. Прикладом непрямого котирування є И8Б/ИЛН=5,3236=0,1878.
-
У банківській практиці встановлюється курс продавця, за яким банки продають валюту, й курс покупця, за яким купують валюту. Повне котирування включає курс покупця і курс продавця. Різниця між курсами продавця (продаж) і покупця (купівля) -маржа - є для банків джерелом
-
прибутку. Центральний банк може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку для уповноваження банків та інших кредитно-фінансових установ.
-
-
6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція
-
Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Розрізняють національну та світову валютні системи. Світова валютна система розвивається на регіональному та глобальному (світовому) рівнях. І у свою чергу регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних економічних відносин.
-
Історично спочатку виникли національні валютні системи, які були закріплені національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Національна валютна система є складовою грошової системи країни, хоч і відносно самостійною, оскільки виходить за національні рамки.
-
Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави [1, стор. 85].
-
її структурними елементами є: національна валюта - грошова одиниця держави; паритет національної валюти; режим курсу націо нальної валюти; організація валютного ринку та ринку золота; національн органи, що керують і регулюють валютні відносини країни; умови обмін] національної валюти на золото та інші валюти (конвертованість валюти) наявність або відсутність валютних обмежень, валютний контроль.
-
*Регіональна (міжнародна) валютна система являє собою договірно' правову форму організації валютних відносин між: групою країн. [5, стор. 321].
-
Основні елементи такої системи - регіональна (міжнародна] розрахункова одиниця, спеціальний режим регулювання валютних курсів, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи.
-
Світова валютна система - це спільно розроблена державами форма організації валютно-фінансових відносин, яка склалася внаслідок еволюції світового господарства та юридично закріплена міждержавними домовленостями.
-
Світова валютна система включає ряд конструктивних елементів: міжнародні засоби обігу і платежу; міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото); міжнародні валютні ринки і ринки золота; систему міжнародного кредитування і міждержавних розрахунків; міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.
-
Ця динамічна еволюційна система пройшла ряд етапів, кожен з яких віддзеркалював рівень зрілості валютно-фінансових відносин та їх інституцій.
-
Першою в історії світовою валютною системою була система, що спиралася на єдині правила обігу золотого грошового товару, відома під назвою система золотого стандарту.
-
Юридично вона була оформлена міждержавною угодою на конференції у Парижі в 1867р. Згідно з цією угодою золото визнавалось єдиною формою світових грошей. В умовах, коли золото безпосередньо виконувало всі функції грошей, і національна, і світова грошова та валютна системи були тотожними з тією лише різницею, що монети, виходячи на світовий ринок, приймалися до платежу відповідно до своєї ваги. Золотий стандарт базувався на таких структурних принципах:
-
основою системи був золотомонетний стандарт;
-
кожна валюта має свій золотий вміст. Курс національних валют жорстко прив'язувався до золота і через золотий вміст валюти співвідносився один з одним за твердим валютним курсом. Золото використовувалося як золотомонетні світові гроші;
-
конвертованість кожної валюти у золото забезпечувалось як всередині, так і за межами країни;
-
зливки вільно обмінювались на монети, а золото вільно імпортувалось й експортувалось та продавалося на міжнародних ринках.
-
Існувало три форми золотого стандарту:
-
золотомонетний;
-
золотозливковий;
-
золотовалютний.
-
За умов золотого стандарту в його класичній золотомонетній формі не існувало будь-яких валютних обмежень. Система золотого стандарту була адекватною умовам вільної конкуренції, необмеженого ринку і відповідно до цих умов механізму ціноутворення. Режим золотомонетного стандарту був насамперед режимом стабільних валютних курсів.
-
Однак система золотомонетного стандарту мала не тільки переваги, а й суттєві недоліки, оскільки була жорстокою, не досить еластичною, дорогою. Це насамперед пояснюється такими причинами (табл. 6.1.).
-
Поступово золотомонетний стандарт вичерпав свої можливості, оскільки не відповідав зрослим масштабам господарських зв'язків та умовам регульованої ринкової еконсміки. Перша світова війна призвела до кризи і занепаду цієї валютної системи. Золотомонетний стандарт перестав функціонувати як грошова і валютна система.
-
Замість системи золотомонетного стандарту почали формуватися урізані форми золотовалютної системи - золотозливковий і золотодевізний стандарти.
-
Система золотозливкового стандарту - перехідна форма золотого стандарту. Суть цієї системи в тому, що національні валюти провідних західних країн прирівнювалися до певної кількості золота, отже, були розмінні на валютний метал, але вже не у будь-якій кількості, як за класичного золотого стандарту, а на золоті зливки вагою не менш як 12,4 кг кожний. Вона встановлювалася після Першої світової війни і проіснувала до великої депресії (1929-1933 рр.) в ряді країн з високо-розвинутою економікою, крім США.
-
В інших країнах, зокрема в тих, які зазнали поразки у Першій світовій війні, була впроваджена система золотодевізного стандарту, яка грунтувалась на тому, що поряд із золотом функцію міжнародних платіжних засобів взяли на себе і деякі валюти провідних країн світу.
-
Платіжні засоби в іноземній валюті, що призначалися для міжнародних розрахунків, почали називати дгвізами. Власне, сформувалась друга світова валютна система, яка була юридично оформлена міждержавною угодою, досягнутою на Генуезькій міжнародній конференції в 1922 р.
-
Друга світова війна фактично зруйнувала систему золотодевізного стандарту, що спонукало до розробки валютно-фінансової системи, адекватної новим умовам функціонування світового господарства та міжнародних економічних відносин. Така система після тривалої підготовчої роботи була створена та інституційно оформлена у 1944р. в м. Бреттон-Вудс (США) рішеннями міжнародної валютно-фінансової конференції. Складовими підписаного на конференції Заключного акта стали статути Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР).
-
Основні принципи нової валютної системи, яка дістала назву Бреттон-Вудської, визначив статут МВФ. Основою цієї системи була ідея пристосування валют окремих країн до національних валютних систем провідних на той час держав світу - США і Великої Британії. Згідно з договором основними інструментами міжнародних розрахунків ставали золото і так звані резервні валюти, статус яких одержали американський долар та англійський фунт стерлінгів. Таким чином, на відміну від золотого стандарту, основу Бреттон-Вудської системи становила система золотовалютного стандарту, яка в подальшому трансформувалася у систему золотодоларового стандарту.
-
Основними принципами функціонування Бреттон-Вудської валютної системи були [1]:
-
збереження ролі золота як платіжного засобу та розрахункової одиниці у міжнародному обігу. Однак, на відміну від системи золотого стандарту, зв'язок національних валют із золотом здійснювався опосередковано через долар США, який один зберігав зовнішню конвертованість у золото;
-
встановлення офіційних курсів валют шляхом визначення їх золотого вмісту і твердої фіксації долара;
-
прирівнювання долара до золота на основі фіксації ринкової ціни на золото (ціна однієї унції золота дорівнювала 35 дол., а золотий вміст долара становив 0,888671 г чистого золота);
-
здійснення операцій купівлі-продажу золота лише на рівні центральних банків країн із забороною таких операцій для всіх інших суб'єктів.
-
ринкові курси валют не повинні були відхилятися вгору або вниз від фіксованих доларових паритетів цих валют на більше ніж на 1 %, тобто всі інші валюти жорстко "прив'язалися" до долара;
-
з метою пом'якшення кризи окремих валют, підтримання валютних курсів і збереження вільноконвертованості держави-учасниці Бреттон-Вудських угод допомагали одна одній шляхом надання через механізм МВФ та іншими способами кредитів в іноземній валюті для фінансування дефіцитів платіжних балансів.
-
Міждержавне регулювання валютних відносин здійснювалося головним чином через посередництво МВФ. Він забезпечував підтримання країнами-учасниками офіційних валютних паритетів та курсів. Для зміни паритету або введення валютних обмежень була потрібна згода МВФ.
-
Протягом тривалого періоду ефективність функціонування Бреттон-Вудської системи забезпечувалася високим рівнем стійкості та довіри до валюти США, яка виконувала функцію міжнародного засобу платежу та резервної валюти. Ця довіра базувалась на тому, що, на відміну від усіх іншич валют, долар зберігав на зовнішньому ринку антиінфляційний "імунітет", який гарантувався його конвертованістю для центральних банків у золото. Така позиція на валютному ринку забезпечувалась нагромадженням США значної частини (70%) централізованих запасів золота. Слід врахувати і надзвичайно високу питому вагу США у світовій торгівлі та експорті капіталу, а також бездефіцитність протягом тривалого часу платіжного балансу цієї країни.
-
Наприкінці 1960-х-на початку 1970-х рр. ситуація істотно змінилася. США значною мірою втратили на світовому ринку свої конкурентні переваги:
-
різко скоротились запаси золота. У 1971 р. їх вартість становила 11,1 млрд. доларів, а, наприклад, у 1949р. - 24,6 млрд. доларів. Почалася масова гонитва за золотом як стійкішим грошовим активом і відповідна відмова від долара;
-
посилення інфляційних процесів;
-
нестабільність платіжних балансів.
-
США, по суті, повністю втратили свою здатність здійснювати обмін доларів на золото за фіксованою ціною і, таким чином, утримувати його функцію міжнародної резервної валюти.
-
Визнаючи це, 15 серпня 1971 р.президент США Р. Ніксон прийняв рішення про припинення конвертованості долара в золото [14]. Це означало фактичний крах Бреттон-Вудської системи.
-
Контури нової валютної системи, що функціонує і розвивається у світовій економіці й нині, визначила нарада представників країн-членів МВФ, що відбулася у м. Кінгстон (Ямайка) в січні 1976р. Кінгстонська угода поклала початок утворенню четвертої світової або Ямайської валютної системи. Ця система набула сили після ратифікації угоди державами-учасницями з квітня 1978 р. Формування Ямайської валютної системи, яка юридично закріплювала демонетизацію золота, розпочалася з кризою Бреттон-Вудської валютної системи.
-
Основні характеристики Ямайської валютної системи:
-
система заснована не на одній, а на декількох ключових валютах, тобто визнання міжнародними та розрахунковими валютами поряд із доларом США валют інших країн та СДР;
-
витіснення золота з міжнародних розрахунків, скасування золотих паритетів валют та офіційної ціни на золото. Водночас золото залишається у складі офіційних золотовалютних резервів країн як високоліквідний товар;
-
офіційне визначення "плаваючих" валютних курсів, тобто тих, які встановлюються на валютному ринку залежно від попиту та пропозиції;
-
країна сама вибирає режим валютного курсу, але їй заборонено виражати його через золото.