
- •1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження
- •1.2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх характеристика
- •1.4. Роль грошей у ринковій економіці
- •1.5. Історичні аспекти походження гривні
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 2
- •Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
- •2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
- •Основними принципами формування грошових агрегатів є:
- •2.5. Суть закону грошового обігу
- •Практичні завдання
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.2. Структура грошового ринку
- •3.3. Попит на гроші
- •3.4. Пропозиція грошей
- •2. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:
- •Тема 4
- •Грошові системи
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •4.1. Грошова система: сутність, структура та основні її
- •Елементи
- •* Грошова система - це форма організації грошового обігу, що
- •Основні елементи грошової системи
- •Види грошових знаків та купюрність грошових знаків
- •Тема 4. Грошові системи 105
- •Розрахункові документи
- •Характерні риси
- •Система готівкових розрахунків
- •Принципи готівкових розрахунків
- •Емісійно-касове регулювання Організація та регулювання готівковими розрахунками
- •Контроль за дотриманням касової дисципліни
- •4.3. Види грошових систем та їх еволюція
- •Тема 4 Грошові системи 123
- •4.4. Становлення та розвиток грошової системи України
- •*** Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 5
- •Інфляція та грошові реформи
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти.
- •5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу.
- •5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти
- •5.1.2. Види інфляції та її наслідки
- •5.7.5. Показники вимірювання інфляції
- •Україні
- •І етап (1985 - 1991рр.)
- •Основні характеристики
- •Наслідки
- •5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового
- •5.2.1. Сутність та види грошових реформ
- •5.2.2. Особливості проведення та результати грошової реформи в Україні
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 6
- •6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього
- •6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція
- •6.4. Шляхи встановлення національної валютної системи України
- •6.5. Валютне регулювання і валютний контроль як інструменти стабілізації валютної політики в Україні
- •6.6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- •Практичні завдання
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •7.1. Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей
- •Таким чином, основні напрямки кількісної теорії грошей подані у схемі, (рис.7.1). 7.2. Основні постулати абстрактної теорії грошей
- •7.2.1. Номіналістична теорія грошей
- •7.2.2. Металістична теорія грошей
- •7.2.3. Марксистська теорія грошей
- •7.3. Напрями монетарної теорії грошей
- •7.3.1. Класична кількісна теорія грошей
- •Сума цін товарів
- •Число обертів грошової одиниці
- •7.3.2. Неокласична кількісна теорія грошей
- •"Кон'юнктурний"варіантМ.І. Туган-Барановського. Наприкінці
- •7.3.3. Сучасний монетаризм
- •7.4. Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій
- •Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 8
- •Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту:
- •* Капітал, який має специфічну форму відчуженості - не
- •Дебіторська і кредиторська заборгованість.
- •Суб'єкти іпотечного кредитування:
- •Класифікація видів міжбанківського кредиту. 8.3. Сутність, організація та технологія банківського кредитування
- •Й Практичні завдання
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Тема 9
- •Фінансові посередники грошового ринку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •9.1. Сутність та функції фінансового посередництва.
- •9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її елементів.
- •9.1. Сутність та функції фінансового посередництва
- •9.1.2. Функції фінансового посередництва
- •9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її
- •Елементів
- •9.2.2. Банківські інститути
- •II етап
- •IV етап
- •V етап
- •4. До специфічних функцій фінансового посередництва належать:
- •Тема 10
- •Центральні банки
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •Роль, значення та організація діяльності центральних банків.
- •Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України.
- •Реалізація грошово-кредитної
- •Тема 10 Центральні банки 313
- •Тема 10 Центральні банки 315
- •Тема 10 Центральні банки 317 підфункцій, позаяк більшою мірою виступає як результат здійснення останніх.
- •Етапи Характеристика етапу
- •Б) лімітів позабалансових зобов'язань,
- •Характеристика Правління Національного банку України
- •Функції Правління Національного банку України
- •Повноваження Правління
- •Національного банку
- •10.3. Грошово-кредитна політика Національного банку України та її роль у стабілізації економіки України
- •??? Тестові питання для контролю знань студентів
- •Тема 11
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •11.2. Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків
- •Перелік операцій, на які Національний банк України надає банкам банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення
- •II. Операції, які банки мають право здійснювати за умови отримання
- •Операцій
- •Операції з формування власних ресурсів включають:
- •11.4. Тенденції розвитку банківського ринку України
- •Тема 12
- •Їх співробітництва з україною
- •12.1. Міжнародні фінансові інституції
- •12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в
- •Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду.
- •12.3. Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною
- •Група Світового банку
- •Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з
- •Україною.
- •Основні проекти Світового банку в Україні.
- •12.4. Регіональні фінансово-кредитні установи
- •Участь єбрр в реформуванні економіки України.
-
Із завершенням первинного нагромадження капіталу зовнішня торгівля перестала слугувати основним джерелом збагачення. Дедалі більше стала виявлятися роль капіталістичних мануфактур і капіталістичного землеробства як сфери виробництва додаткової вартості. Ідеологи
-
промислової буржуазії почали протиставляти капітал у дії «мертвим» скарбам у вигляді золота і срібла. Оскільки ж розвиток промисловості у капіталістичних країнах вимагав розвитку внутрішнього ринку, критики меркантилізму різко виступали також проти металістичної теорії грошей. Вони стверджували, що для внутрішнього обігу зовсім не потрібні повноцінні металеві гроші, які викликають непродуктивні витрати нації.
-
В епоху золотомонетного стандарту з розвитком банкнотного обігу німецькі економісти К. Кніс, В. Лексіс, А. Ленибург та інші вже не заперечували можливості обігу знаків грошей, однак вимагали обов'язкового розміну їх на метал. У цей період металістична теорія набула значного поширення. Принципи її були покладені в основу грошових реформ, спрямованих проти інфляції.
-
У кінці XIX ст. виникла золотодевізна система грошового обігу, яка всупереч традиційним уявленням металістів передбачала не безпосередній розмін кредитних грошей на золото, а розмін їх на валюти (девізи) провідних імперіалістичних держав.
-
Не відповідала уявленням металістів також система закритого карбування, яка була введена в Австро-Угорщині у 1879 р. і в Індії з 1893 р. Вартість австрійського гульдена та індійської рупії, а також курси цих валют виявилися вищими, ніж вартість срібла, яка в них містилася. Поступове витіснення повноцінних металевих грошей, що спостерігалося протягом усього XIX ст., підготувало основу для переходу до сучасної системи паперових грошей і кредитного обігу без участі благородних металів.
-
Підрив металістичної системи обігу був різко прискорений у другій половині XIX ст. з розвитком капіталістичного кредиту і кредитних грошей. Усуваючи монополію благородних металів, цей фактор сприяв створенню паперово-грошового і кредитного обігу. Після Першої світової війни 1914-1918 рр. прихильники металізму були змушені визнати неможливість відновлення золотомонетного стандарту і намагалися з позицій металістичної теорії обґрунтувати золотозливковий і золото-девізний стандарти.
-
Після Другої світової війни 1939-1945 рр. деякі економісти відстоювали ідею відновлення золотого стандарту у внутрішньому грошовому обігу. У 60-х роках металізм у модернізованій формі (неометалізм) відродився у Франції щодо сфери міжнародних валютних відносин. Його підтримував сам президент республіки Шарль де Голль і його радник Ж. Рюєфф.
-
Після краху Бреттон-Вудської валютної системи на початку 70-х років прихильники неометалізму намагалися знову обгрунтувати необхідність відновлення золотого стандарту, підвищення ролі золота в міжнародних економічних відносинах.
-
У сучасних умовах металістична теорія грошей виявляється неприйнятною. Повернення до металістичної валюти, по-перше, поставило б грошові системи у залежність від виробництва золота, а отже, послабило б можливість державного втручання у грошово-кредитну і валютну сфери; по-друге, впровадження золотого грошового обігу збільшило б витрати обігу і призвело б до зменшення середньої норми прибутку.
-
Представники класичної школи А. Сміт і Д. Рікардо відіграли визначну роль у науковому пізнанні фундаментальних закономірностей становлення й розвитку ринкової економіки, зокрема і принципів функціонування грошових відносин. Найбільш значущою у їхній науковій спадщині, безперечно, є теорія трудової вартості, яка зосереджувала економічну науку на аналізі глибинної суті суспільного відтворення, що відбувається насамперед у сфері виробництва. Через призму закону трудової вартості було опрацьовано і декілька важливих положень теорії грошових відносин.
-
-
7.2.3. Марксистська теорія грошей
-
У працях А. Сміта класична політична економія, включаючи вчення про гроші, знайшла свій розвиток і послідовне вираження. А. Сміт намагався зробити крок від найпростішого формулювання трудової теорії вартості до розкриття реальної системи товарно-грошового обміну і ціноутворення, функціонування розвинутої банківської системи в умовах вільної конкуренції.
-
А. Сміт з більшою чіткістю, ніж будь-хто до нього, визначив і розмежував поняття споживної та мінової вартості. Спираючись на своє вчення про поділ праці, він визнав рівнозначність усіх видів продуктивної праці з точки зору створення вартості. А. Сміт розумів, що основою мінової вартості є субстанція вартості, тобто праця як будь-яка виробнича діяльність людини. Це підготувало грунт для відкриття К. Марксом двоїстого характеру праці як абстрактної і конкретної праці.
-
Д. Рікардо, за словами К. Маркса, фактично підійшов до розуміння категорій "абстрактна праця" і "суспільна праця". Однак при цьому вартість, мінова вартість і гроші у нього логічно не пов'язані одне з
-
одним. Причина цього - відсутність розуміння специфічності характеру праці, представленої у міновій вартості, у товарі-еквіваленті, зв'язку цієї праці з грошима, того, що ця праця обов'язково повинна одержати своє вираження у вигляді грошей як самостійного економічного явища.
-
Велика заслуга класиків буржуазної політекономії полягає в тому, що вони виявили чітке розуміння походження грошей з товарів і підкреслили зв'язок теорії грошей з трудовою теорією вартості. А. Сміт назвав працю дійсною, а гроші - номінальною мірою вартості.
-
У середині XIX ст. переважав погляд на гроші як на технічний інструмент, "що економить працю і час", але не вносить істотних змін у функціонування господарства. Гроші уявлялися тодішнім економістам деякою ускладнюючою обставиною, яку можна відкинути без будь-якої шкоди для аналізу. Саме цим пояснюється велика популярність у трактатах XVII-XIX ст. порівняння грошей з "допомогою", яка полегшує пересування товарів на ринок, і з "колесом обертання» (А. Сміт), "змазкою" товарного обертання (Дж. Міль, А.Маршал), з «вуаллю», що обгортає економічні відносини, але самостійно на них не впливає (Ж.-Б. Сей) і т. д.
-
Проте слід підкреслити, що хоч А. Сміт і Д. Рікардо спрощено уявляли собі роль грошей, їхні погляди на гроші були багатшими та оригінальнішими, ніж наступний "синтез" теорій інших економістів періоду розпаду класичних концепцій. У пошуках причини цього явища Д. Рікардо робить правильний і прогресивний на той час висновок про визначення вартості металевих грошей вкладеним у них робочим часом. Однак згодом Д. Рікардо відходить від логіки свого викладення і приходить до протилежного твердження про залежність товарних цін від кількості золота в обороті.
-
Так, Д. Рікардо стверджував, що якби у будь-якій із країн було відкрите золоте родовище, то її засоби обігу знизилися б у своїй вартості. Це відбулося б унаслідок того, що в обороті збільшилася б кількість дорогоцінних металів. Якби замість відкриття у країні родовища золота заснували банк, то випуск великої кількості банкнот, а отже, значне збільшення суми засобів обігу, призвів би до такого ж результату, як і відкриття родовища.
-
Д. Рікардо запропонував створити грошову систему, яка б максимально відповідала потребам розвитку капіталістичного господарства. Основні ідеї щодо її створення такі:
-
1) стійкий грошовий оборот - найважливіша умова зростання економіки;
-
така стійкість можлива лише за грошової системи, що грунтується на золоті;
-
золото в обороті може бути значною мірою або навіть повністю замінене паперовими грошима, розмінними за твердим паритетом на золото.