18. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — це величина, що показує:

а) скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів за певний період до вартості реалізованої продукції;

б) тривалість одного обороту коштів у днях і визначається відношенням кількості календарних днів у періоді до кількості оборотів за період (рік);

в) кількість оборотів за період (рік) і визначається відношенням вартості реалізованої продукції за цей період до середнього залишку нормова­них оборотних коштів;

г) кількість оборотів коштів за календарний рік.

19. Коефіцієнт тривалості обороту оборотних коштів — це величи­на, що показує:

а) скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів за певний період до вартості реалізованої продукції;

б) відношення кількості календарних днів у періоді до кількості оборотів за період (рік);

в) кількість календарних днів у одному циклі виробництва;

г) відношення одержаного прибутку до суми оборотних коштів за той самий період.

20. Рентабельність оборотних коштів – це величина, що показує:

а) скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів за певний період до вартості реалізованої продукції;

б) тривалість одного обороту коштів у днях і визначається відношенням кількості календарних днів у період до кількості оборотів за період (рік);

в) відношення одержаного прибутку до сум оборотних коштів за той самий період; г) кількість оборотів за період (рік) і визначається відношенням вартості реалізованої продукції за цей період до середнього залишку нормованих оборотних коштів

Тема 14. Інвестиції.

1. Згідно з чинним вітчизняним законодавством поняття інвестицій визначається як:

а) сукупність грошових коштів підприємства, яка використовуєть­ся ним для одержання прибутку;

б) грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприє­мства;

в) сукупність майнових та інтелектуальних цінностей, що використовуються об'єктом підприємницької діяльності з метою одержан­ня прибутку;

г) сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкт підприємницької діяльності з метою ство­рення прибутку або досягнення соціального ефекту.

2. Інвестиційна діяльність підприємства - це:

а) пошук потенційних інвесторів та вивчення можливостей прак­тичного одержання інвестицій;

б) вивчення можливостей одержання кредитів для вкладення гро­шових коштів у розширення виробництва;

в) практичні дії інвесторів та учасників інвестиційного процесу щодо здійснення інвестицій з метою одержання доходу (прибутку);

г) сукупність практичних дій щодо максимізації прибутку підприє­мства.

3. Якщо капітал використовується для інвестування у спеціальні цільові банківські вклади, придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів, то такі інвестиції називаються:

а) прямими;

б) реальними;

в) виробничими;

г) фінансовими.

4. Який серед перерахованих напрямків не належить до реального інвестування ?

а) відкриття підприємством депозитного рахунку в комерційному банку;

б) спорудження нового адміністративного корпусу підприємства;

в) придбання ліцензій на виготовлення нового виду продукції;

г) придбання верстатів з числовим програмним управлінням для заміни існуючого обладнання основного цеху.

5. Чисті виробничі інвестиції (капіталовкладення) підприємства - це:

а) інвестиції на розширене відтворення основних засобів;

б) сума валових інвестицій та амортизаційних відрахувань підприє­мства;

в) різниця між валовими капіталовкладеннями та сумою аморти­заційних відрахувань підприємства;

г) вкладення капіталу в певні об'єкти самим інвестором без участі фінансових посередників.

6. Із зазначених виберіть ті напрями використання грошових коштів, які не слід віднести до капітальних вкладень підприємства:

а) витрати на монтаж обладнання нового цеху;

б) придбання електрокара для складу готової продукції;

в) виплата дивідендів за реалізованими акціями підприємства;

г) витрати на підготовку технічної документації на спорудження і введення в дію другої черги підприємства.

7. Технологічна структура виробничих інвестицій характеризує співвідношення між:

а) витратами на підготовчі та будівельно-монтажні роботи, вартість машин, механізмів, обладнання;

б) витратами на нове будівництво, реконструкцію, розширення і технічне переоснащення підприємства;

в) довго-, середньо-, короткостроковими капіталовкладеннями;

г) реальними та фінансовими інвестиціями.

8. Необхідний обсяг реальних інвестицій підприємства не залежить від:

а) політики держави щодо приватного підприємництва;

б) співвідношення між іноземними, вітчизняними та спільними інвестиціями;

в) можливостей кредитування підприємницької діяльності комерційними банками;

г) економічної ситуації на ринку (зміни попиту неї продукцію підприє­мства).

9.Врахування чинника часу при визначенні ефективності інвес­тицій необхідне для:

а) встановлення терміну довгострокового кредитування підприємства;

б) передбачення майбутніх змін у ставках процента;

в) визначення терміну окупності капітальних вкладень по кожному з представлених інвестиційних проектів;

г) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду.

10. Основним принципом оцінки економічної ефективності інвестицій з врахуванням пристосованості цієї оцінки до ринкових умов господарювання не можна вважати такий принцип:

а) віддача від інвестованих коштів повинна оцінюватись на основі одержаних підприємством прибутків;

б) повернення інвестиції повинне оцінюватись на основі величини грошового потоку;

в) за теперішньою вартістю повинні оцінюватись як суми інвес­тицій, так і грошових потоків;

г) дисконтна ставка повинна бути диференційована залежно від мети інвестиційного проекту та оцінки його ефективності.

11. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій з врахуванням вимог ринку віднесений такий показник:

а) сума приведених грошових потоків;

б) чиста дисконтована вартість;

в) індекс прибутковості інвестицій,

г) вартість інвестиційного проекту.

12. Величину грошового потоку при обчисленні ефективності інвестицій можна визначити як:

а) величину чистого прибутку підприємства;

б) різницю між сумою цільового прибутку підприємства та операційними витратами;

в) суму капіталовкладень підприємства на розширене відтворення основних засобів та амортизаційних відрахувань;

г) суму чистого доходу підприємства та амортизаційних відрахувань.

13. Дисконтна ставка характеризує:

а) величину річного відсотку плати за кредит комерційному банку;

б) рівень інфляції в розрахунковому році;

в) середній відсоток росту суми дивідендів;

г) норму прибутку на вкладені інвестиції.

14. В якості ставки дисконтування при оцінці ефективності інвестицій можуть бути прийняті:

а) рівень рентабельності продукції підприємства, на яку припадає найбільша частка у виробничій програмі;

б) середня кредитна або депозитна ставка;

в) індивідуальна норма дохідності інвестицій, прийнятна для підприємства;

г) альтернативні норми дохідності інвестицій із врахуванням ризику, рівня інфляції.

15. Інвестиційний проект може бути визначений як прийнятний, якщо виконується умова (ЧТВ – чиста теперішня вартість):

а) ЧТВ = 0;

б) ЧТВ < 0;

в) ЧТВ > І_д;

г) ЧГВ > 0.

16. Індекс дохідності інвестицій обчислюється за формулою:

а)І_д = ГП × Т_ок;

б) І_д = ГП/КВ;

в) І_д = КВ/П;

г) І_д = КВ/ГП;

17. Внутрішня норма рентабельності інвестицій - це така дисконтна ставка, за якої:

а) термін окупності інвестицій не перевищує п'яти років;

б) суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є рівними;

в) індекс рентабельності інвестицій більший за 1;

г) індекс дохідності інвестицій рівний 1.

18. Титульний список - це:

а) замовлення на державне фінансування будівельно-монтажних робіт;

б) плановий документ, в якому зазначені перелік об'єктів капітального будівництва, його строки, витрати на будівельно-монтажні ро­боти та ін.;

в) баланс виробничих потужностей підприємства;

г) розподіл функцій між безпосередніми виконавцями окремих видів будівельно-монтажних робіт.

19. Під інвестиційним ризиком розуміють:

а) можливість виникнення несприятливої події, що спричиняє втра­ту частини інвестиційних ресурсів;

б) ймовірність виникнення додаткових витрат у процесі реалізації проекту;

в) можливе скорочення чисельності працюючих внаслідок знижен­ня обсягів виробництва;

г) збільшення попиту на продукцію підприємства.

20. Вид угоди на товарній фондовій біржі, який передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною, наперед визначеною в контракті, називається:

а) дериватив;

б) ф'ючерс;

в) опціон;

г) облігація.

21. Вид угоди, яка дає право купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти, називається:

а) дериватив;

б) ф'ючерс;

в) опціон;

г) ваучер