Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємства

1. Підприємство в ринковому механізмі характеризується:

а) рівновагою інтересів покупців та продавців;

б) дією економічних норм та нормативів;

в) дією законів попиту і пропозиції;

г) економічною свободою людини.

2. Макросередовище функціонування підприємства – це:

а) середовище прямого впливу на підприємство;

б) середовище ринкового впливу на підприємство;

в) середовище непрямого (опосередкованого) впливу на підприємство;

г) середовище несанкціонованого впливу на підприємство;

3. Основними характеристиками зовнішнього середовища підприємства є:

а) фондомісткість і ліквідність;

б) рухливість, складність і взаємозв’язок;

в) ефективність та самостійність;

г) прибутковість, прогресивність і професійність.

4. Середовище господарювання підприємства поділяють на:

а) міжнародне і державне;

б) внутрішнє і зовнішнє;

в) світове і місцеве;

г) матеріальне і нематеріальне.

5. Ринок чистої конкуренції складається з:

а) великої кількості продавців і покупців будь-якого товару;

б) великої кількості покупців, які укладають угоду в широкому діапазоні цін;

в) невеликої кількості продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення і стратегії маркетингу;

г) невеликої кількості покупців, які диктують ціни.

6. До факторів макросередовища функціонування підприємства не відносять:

а) економічні;

б) соціально-демографічні;

в) правові;

г) конкурентів.

7. Поділ ринку за суб’єктним складом не включає в себе: а) ринок споживачів;

б) ринок продовольчих і непродовольчих товарів;

в) ринок виробників;

г) міжнародний ринок.

8. До розвинутих елементно-технологічних форм ринку не належать:

а) грошово-кредитний і валютний ринки;

б) ринок інновацій та інформації;

в) ринок інвестицій;

г) ринок громадських установ, які купують товари та послуги.

9. До факторів мікросередовища функціонування підприємства відносять:

а) персонал підприємства, керівництво підприємства, поділ праці;

б) місцеві органи, контролюючі органи;

в) конкурентів, споживачів, постачальників;

г) страхові установи, благодійні організації.

10. До складу ринкової інфраструктури не відносять:

а) товарні і фондові біржі, страхові компанії;

б) державні установи, транспортні мережі;

в) шляхи товаропросування;

г) банки, транспортні мережі.

Тема 5. Структура та управління підприємством

1. Суть управлінської діяльності полягає у:

а) залученні працівників до управління підприємством;

б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;

в) використанні досягнень НТП в організації виробничих процесів;

г) незаперечному виконанні доведених «згори» розпоряджень.

2. З розвитком і поглибленням рівня спеціалізації підприємства його виробнича структура:

а) спрощується;

б) не змінюється;

б) укрупнюється;

г) стає складнішою.

3. До методів управління не відносять:

а) економічні;

б) соціально-психологічні;

в) практичні;

г) адміністративно-правові.

4. Економічні методи управління не включають:

а) матеріальну відповідальність;

б) державне регулювання;

в) ціноутворення;

г) адміністративну відповідальність.

5. Мотивація – це функція управління, яка являє собою6

а) процес визначення мети діяльності підприємства;

б) процес формування структури підприємства;

в) процес, що спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій;

г) процес коригування діяльності підприємства.

6. Наявність відділів є характерною для структури управління:

а) функціональної;

б) множинної;

в) дивізійної;

г) матричної.

7. До способів групування виробничих підрозділів не відносяться такі способи:

а) продуктовий (виготовлення певного продукту);

б) спеціальний (по формуванню штату працівників);

в) за групами споживачів;

г) за місцем знаходження.

8. Соціально-психологічні методи управління…..:

а) реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах;

б) базуються на мотивах примусового характеру;

в) реалізують мотиви соціальної поведінки людини;

г) забезпечують соціальні та психологічні потреби клієнтів.

9. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:

а) штабною;

б) функціональною;

в) лінійно-штабною;

г) дивізійна.

10. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління підприємством здійснюється за допомогою:

а) вертикального поділу праці;

б) горизонтального поділу праці;

в) активної взаємодії з оточуючим середовищем;

г) поділу праці на складові загальної діяльності.