31.Розкрийте сутність предмету методики ознайомлення дітей з природою як науки.

Методика ознайомлення з природою належить до системи педагогічних наук. Основним предметом її вивчення є процес ознайомлення дiтей з природою, виховання та розвиток iх пiд час цiєї роботи.

Ознайомлення з природою в дитячому садку спрямоване на формування у дошкiльникiв елементарних понять про навколишню природу на основi єдностi i взаємозв’язку елементiв, що її складають (нежива i жива природа), вирiшення завдань всебiчного розвитку особистостi. Отже, методика дослiджує i розробляє мету i завдання ознайомлення дошкiльникiв з природою вiдповiдно до рiвня розвитку суспiльства на сучасному етапi i його соцiальних замовлень, а також особливостей психiчного розвитку дошкiльникiв. Вiдповiдно до мети методика ознайомлення дошкiльникiв з природою розробляє змiст знань, основнi принципи вiдбору їх і побудови програми дитячого садка по ознайомленню з природою, розробляє методи, прийоми, форми органiзацiї дiтей, якi можна найбiльш ефективно використати для навчання і розвитку дошкiльникiв через змiст природознавчого матерiалу.

Враховуючи велике значення умов перебування дiтей у дитячих садках у засвоєннi знань про природу, методика ознайомлення з природою розробляє питання органiзацiї матерiальної бази куткiв природи та дiлянок.

Методика ознайомлення дошкiльникiв з природою включає також вивчення керiвництва роботою по ознайомленню з природою в методичних кабiнетах при вiддiлах освiти, керiвництво цiєю роботою з боку завiдуючого дитячим садком, iнспектування роздiлу ознайомлення з природою.

32.Опишіть заняття як основну форму організації природопізнавальної діяльності дітей.

Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню дошкiльникiв з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всiх дiтей одночасно.

Розрiзняють кiлька типiв занять залежно вiд дидактичної мети, яка вирiшується на заняттях.

Якщо на заняттi дiти вперше знайомляться з певними об’єктами або явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлювальні. На них у дiтей формуються конкретнi уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливостi їхнього розвитку за певних умов. Дiти вчаться впiзнавати за зовнiшнiми ознаками кiмнатнi, садовi, лiсовi, лучнi рослини, диких і свiйських тварин, знайомляться iз способом їхнього життя, живленням, сезонними змiнами тощо.

Другий тип занять спрямований науточнення, розширення, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об’єктами у ходi вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд iз зазначеними вище методами працi в природi, iгор, читання творiв дитячої природознавчої лiтератури тощо.

Третiй тип занять спрямований на узагальнення і систематизацiю знань дiтей про природу. Це поглиблено-пiзнавальнi заняття, змiстом яких є встановлення причинних зв’язків, залежностей, систематизація знань. Основними методами їх проведення виступають бесiди, дидактичнi ігри, узагальнюючi спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв’язок рослинного і тваринного свiту і зовнiшнього середовища.

Четвертий тип занять – комбіновані, на яких розв’язуються два дидактичних завдання — засвоєння нових знань i уточнення ранiше засвоєних.

Інтегрованi заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час засвоєння програми з тих чи iнших роздiлiв, логiчно об’єднуючи їх. Важливе значення має урiзноманiтнення дiяльностi дiтей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню з природою можуть здiйснюватися в процесi занять з розвитку мови, образотворчої дiяльносi.Одночасно в процесi ознаиомлення з природою можна здiйснювати завдання по формуванню початкових математичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови.

Комплексні заняття – це сполучення занять з двох роздiлiв, об’єднаних однiєю темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами i малювання пролiскiв і пiдснiжникiв. Таке об’єднання дозволяє оптимiзувати процес засвоєння дiтьми знань. Новий матерiал на таких заняттях не може бути з обох роздiлiв. Доцiльно планувати з одного — знайомий, з iншого — новий.

Ефективнiсть занять залежить вiд їх пiдготовки i проведення. Намiтивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмнi завдання. Вони включають освітні, виховнi завдання та завдання на розвиток особистостi.

У визначеннi змiсту програмних завдань вихователь виходить з вимог програми, рiвня розвитку дiтей і особливостей природного оточення дитячого садка.

Важливе значення в проведеннi занять має розмiщення дiтей. Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посiбники: картини, малюнки, гербарії тощо. Пiд час розглядання тварин – вiдповiднi корми, предмети догляду. Пiсля цього вихователь продумує хiд заняття: послiдовнiсть роботи, систему прийомiв, що активiзують розумову дiяльнiсть дiтей (пошуковi запитання, порiвняння, iгровi прийоми тощо).

У ходi заняття важливо залучати до виконання завдань усiх дiтей.

Наприкiнцi заняття вихователь, як правило, користується педагогiчною оцiнкою навичок і умiнь, ставлення дiтей до заняття, їхньою пiзнавальною активнiстю. Диференцiацiя оцiнки залежить вiд вiку дiтей.