41.Значення квітників і городу на ділянці дошкільного закладу.

Надзвичайно важливо, щоб у пам’ятi з дошкiльного дитинства залишилися яскравi враження про навколишнiй свiт. Особливої привабливостi дiлянкам дитячих садкiв надають декоративнi квiтниковi рослини. Вони не тiльки прикрашають дiлянку, але й дають надзвичайно багатий матерiал для проведення рiзноманiтних спостережень, органiзацiї працi, виховання дiйового ставлення до створення краси. Особливо цiннi спостереження естетичного плану, спостереження за повним циклом розвитку рослини вiд насiння до насiння, за ростом i розвитком рослин залежно вiд умов середовища, за дiяльнiстю комах-запилювачiв тощо.

У дитячому садку квiтники розташовуються у параднiй частинi (бiля центрального входу), навколо основного примiщення і на групових дiлянках. Квiтники на групових майданчиках особливо важливо створювати для органiзацiї самостiйних спостережень дiтей.

Форми квiтникiв у дитячому садку можуть бути рiзноманiтними i залежать вiд наявностi площi. Для групових майданчикiв найбiльш рацiональною формою є вузька рабатка, яка дозволяє зручно розмiстити дiтей пiд час посiву насiння, саджання розсади, догляду за квiтником. Привабливою формою влаштування квiтникiв є мiксбордери, якi можуть мати примхливi форми i гарно вписуватися у зелений килим газонiв. Бiля центрального входу гарно виглядатиме стрiчковий квiтник на фонi партерного газону. Використовуються й iншi форми.

Основною умовою створення квiтника в дитячому садку є безперервнiсть цвiтiння, що досягається вiдповiдним пiдбором одно-, дво- i багаторiчних квiтникових рослин.

Важливо пiд час створення квітників ураховувати висоту рослин, кольорову гаму.

Переважна бiльшiсть квiтникових рослин свiтлолюбна, тому квітники треба розташовувати на добре освiтлених дiлянках.

Фоновими квiтковими рослинами в дитячих садках повиннi бути багаторiчнi рослини. Цiннiсть їх полягає в тому, що вони рано починають розвиватися створюючи цим передумови для органiзації працi i спостережень з дітьми. Рiзноманiтнiсть багаторiчних рослин дозволяє пiдiбрати їх так, щоб забезпечити безперервнiсть цвiтiння.

42. Дайте загальну характеристику природним зонам України.

1. Якщо мандрувати сушею від Північного полюса на південь, то можна спостерігати, що великі ділянки земної поверхні з однаковою природою змінюють одна одну. Такі ділянки Землі називають природними зонами.

У природній зоні однакова погода впродовж року, подібні ґрунти, рослини і тварини.

У північній півкулі з півночі на південь розташовані такі природні зони: арктичні пустині, тундра, тайга, мішані ліси, лісостеп, степи, пустині.

Територія України лежить у зонах мішаних лісів, лісостепів і степів. Українські Карпати і Кримські гори вважають окремими природними (фізико-географічними) країнами.

Зона мішаний лісів. Зона мішаних лісів займає північну частину України. її поверхня рівнинна. Зону мішаних лісів називають Українським Поліссям. На території цієї природної зони багато річок. Це — край озер і боліт. Там створена велика штучна водойма — Київське водосховище.

У зоні мішаних лісів весна прохолодна. Літо тепле, вологе. Влітку сонячні промені добре нагрівають землю, адже сонце високо піднімається на небосхилі. Осінь дощова. Зима сніжна, не дуже холодна, з відлигами.

Завдяки значній кількості опадів річки Полісся повноводні. Навесні, під час танення снігів на них бувають тривалі повені.

Лісостепова зона. Чим далі на південь від зони мішаних лісів, тим більше з'являється безлісних ділянок — ділянок степу. Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу, називається лісостеповою зоною.

У лісостеповій зоні тепле літо і помірно холодна зима. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, як у степах. На степових ділянках переважає чорноземний ґрунт. Природні умови сприятливі для росту і розвитку дикорослих та багатьох культурних рослин. У цій зоні переважно трапляються ділянки листяних лісів. Там живуть тварини, більшість яких поширені і в зоні мішаних лісів.

Степова зона. На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія — степова зона України. Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.

У зоні степів сонце знаходиться вище на небосхилі, ніж у зоні мішаних лісів. Тому сонячні промені падають на степову зону пряміше і дужче нагрівають земну поверхню.

У степах літо довге, сонячне, жарке. Опадів випадає мало. Осінь тепла. У другій половині осені йдуть дощі. Зима коротка, холодна, малосніжна. Весна настає рано. Через те, що температура повітря різко підвищується, волога з ґрунту швидко випаровується.

Навесні і влітку гарячі суховії часто зумовлюють посухи. Взимку холодні вітри спричиняють хуртовини й чорні бурі. Вони руйнують родючий шар ґрунту.

Степовою зоною до морів течуть великі річки України. У дельті Дунаю багато прісних озер, а на узбережжі Чорного моря — солоних озер-лиманів. На Дніпрі побудовано каскад штучних водойм — водосховищ.

Українські Карпати. Карпатські гори, які знаходяться в Україні, називають Українськими Карпатами.

Українські Карпати — гори, середні за висотою. Вони утворені кількома гірськими хребтами. Між ними розкинулися мальовничі долини.

Карпатські гори — це місце в Україні, де випадає найбільше опадів: дощів — навесні і влітку, снігу — взимку. Весною сніг довго лежить на округлих вершинах гір, але з часом тане під променями сонця. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й часто спричиняє повені.

З гір тече безліч струмків і річок. Там беруть початок Дністер, Прут і їх найбільші притоки. У Карпатах трапляються невеликі, але досить глибокі озера з кришталево-чистою холодною водою.

Кримські гори. Кримські гори межують із зоною степів і Чорним морем. Від моря їх відділяє рівнинна смуга узбережжя різної ширини. До степу спускаються положисті схили гір, а до моря — круті скелі.

У горах зустрічаються чудернацькі стовпи, піраміди, химерної форми скелі. Багато також печер і глибоких колодязів, у яких не тане товстий шар льоду. Все це — результат роботи сонця, вітру і води.

Кримські гори є вологим островом у сухому Криму. Взимку в горах випадає багато снігу, частими є завірюхи. Навесні йдуть дощі, влітку — грозові зливи. Осінь у горах суха і тепла.

Гірські річки течуть глибокими вузькими ущелинами. Під час танення снігу і дощів вони бурхливі. У спеку маленькі річки пересихають.

43.Розкрийте необхідність ознайомленні дітей з сезонними змінами які відбуваються в природі восени та взимку.

Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте іі -прозоре. В. другім половині вересня майже щороку бувають .приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.

У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі з сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари.. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.

Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.

Пізня осінь (листопад) це місяць холодних вітрів, похмуроїпогоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.

. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ е листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу.

Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.

Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків. Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів від берега. У теплі вересневі дні і на початку жовтня досить часто можна зустріти джмелів, бджіл і розповісти дітям про їхню підготовку до зимівлі.

З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші, хом’яки, білки) займаються збиранням корму.

Вважають що зима настає із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а кінець її — з появою таловин. Зиму умовно поділяють на два періоди:

Перший період — м’яка зима — характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).

Другий період — холодна зима — починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.

Найхарактерніша ознака зими — випадання снігу. Сніжинки — шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари.

Досить часто можна спостерігати з дітьми взимку іній і рідше паморозь. Чим вони відрізняються? Іній — це твердий білий шар, що утворюється з водяної пари при температурі нижче 0°С. Паморозь — це льодяні кристали, що наростають з навітряного боку предметів: на гілках дерев, проводах.

взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг — поганий провідник тепла. Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.

У другій половині зими збільшується сонячне опромінювання і у багатьох дерев з’являється передвесняний «загар». Буруватий колір їх кори набуває червонуватого відтінку (верба, липа). Закінчується період спокою у багатьох рослин.

Уже в січні біля верб можна побачити коричневі лусочки, а на гілках — сірі «котики».

Більшість безхребетних тварин зимують у стані анабіозу, тобто перебувають на межі між життям і смертю. Часом між віконними рамами можна показати дітям заціпенілих мух, комарів, золотоочок. Більшість метеликів зимує у стадії гусені.

Білки у великий мороз майже не залишають своїх гнізд, коли ж морози невеликі — вони активно рухаються, відшукують свої запаси — горіхи, жолуді, насіння хвойних.

Лисиця, вбравшись узимку в пухнасте руде хутро, виходить ввечері на полювання, добуваючи найчастіше дрібни Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися худобою або свійською птицею.х гризунів — мишей і полівок, але при нагоді не обминає птахів і зайців.