44.Опишіть використання технічних засобів навчання на занятті з природи.

Пiд час ознайомлення дошкiльникiв з природою потрiбно використовувати технiчнi засоби навчання.

Доведено, що демонстрування кiнофiльмiв, дiафiльмiв та iнших технiчних засобiв навчання є одним з джерел iнформацiї, яке надiлене великою силою емоцiйного впливу, здатне викликати спiвпереживання, спiвучасть, збагачуючи водночас знаннями, здiйснюючи великий вплив на моральний та естетичний розвиток особистості.

Ефективнiсть впливу технiчних засобiв навчання залежить вiд правильного визначення їхнього мiсця у навчально-виховному процесі.

Технiчнi засоби навчання подiляють на три групи: екраннi (дiафiльми, дiапозитиви, епiматерiали); екранно-звуковi (кiнофiльми, телепередачі); звуковi (радiопередачi, грам- та магнiтофоннi записи).

З екранних засобiв навчання пiд час ознайомлення дітей з природою досить широко застосовуються дiафiльми i дiапозитиви.

Демонстрування дiафiльмiв використовується на заняттях і у повсякденному життi, найчастiше пiд час розваг. Вони дають змогу розширити знання дiтей, вивести за межі того, що дiти бачать у найближчому оточеннi.

До перегляду дiафiльму проводиться попередня робота: спостереження, читання книжок, пов’язаних iз змiстом дiафiльму. Безпосередньо перед показом дiафiльму з дiтьми проводять вступну бесiду, спрямовану на постановку завдання, на що треба звернути увагу пiд час перегляду.

Робота з дiтьми пiсля перегляду діафiльму може проводитися у рiзних формах: бесiда, малювання на тему переглянутого дiафiльму тощо.

З екранно-звукових засобiв навчання важлива роль належить кiнофiльмам. Дидактична цiннiсть їх полягає у тому, що вони дають змогу сформувати у дiтей бiльш повнi уявлення про явища природи. Перемiщення тварини в кадрi допомагає створенню уявлень про її рухи, поведiнку, зв’язок з навколишнiм середовищем, про її вiдноснi розмiри, звуки. Це робить демонстрування кінофильму незамiнним у тому випадку, коли не можна провести ознайомлення дiтей з природними об’єктами за природних умов.

Із звукових засобiв навчання найчастiше використовуються слухання грам- та магнiтофонних записiв. Найчастiше вони використовуються для посилення емоцiйної насиченостi занять. Наприклад, бесiду про весну пожвавлять включення грам- запису голосiв птахiв, яких дiти слухали навеснi. Ефективне поєднання перегляду дiапозитивiв iз слуханням грам- або магнiтофонних записiв.

45. Розкрийте необхідність ознайомленні дітей з сезонними змінами які відбуваються в природі весною та літом.

Початком весни вважають початок руху соків у клена гостролистого, що спостерігається, в кінці березня, а іноді й раніше. Весну вони поділяють на три періоди: рання весна — до кінця сніготанення, середня весна — до зацвітання черемхи; пізня весна — від відцвітання яблунь і бузку до початку червня.

У неживій природі початок весни характеризується тим, що в другій половині березня значно підвищується температура повітря, сонце все вище піднімається в полудень над горизонтом, промені його пряміше падають на землю і краще її прогрівають. Сніг стає важким, пористим,, він розсипається на окремі крупинки. У березні на небі з’являються купчасті хмари — гарні білосніжні нагромадження куполоподібних мас.

У кінці березня — на початку квітня повністю сходить із землі сніг і струмки, що утворюються під час його танення, збігають до водойм, допомагаючи їм скресати. Ріки звільняються від снігового покриву, виходять з берегів і розливаються. Починається повінь.

Через 10—12 днів після початку руху соків починають бубнявіти бруньки. Дерева й кущі, що запилюються вітром, зацвітають раніше, ніж з’являється листя. Першою в нас зацвітає вільха. Травень — час цвітіння більшості дерев і кущів, а у тих, що відцвіли раніше, визріває і починає розповсюджуватися насіння. Серед них тополі, осики, верби.

У лісі в цей час цвітуть конвалії, купина, зірочник. На луках в кінці травня починається цвітіння злаків.

Потепління, розвиток рослинності сприяє пробудженню тварин, які перебували взимку у заціпенінні. Як свято весни сприймаються в березні польоти кропив’янок, денного павичевого ока, лимонниць, які живляться на перших весняних квітках.

У квітні прокидаються у своїх гніздах мурашки. Проте ще до їх появи з мурашників починають виповзати туруни, жуки-стафіліни, які зимували у гніздах мурашника.

Приліт ластівок і серпокрильців збігається з появою літаючих двокрилих — мух і комарів, що є основною їх поживою.

У звірів навесні починається линяння. Лисиці, зайці, лосі, олені й інші тварини міняють густий і теплий покрив на легкий, літній. Весна у житті тварин — період розмноження. В березні у молодих ведмедиць ще народжуються ведмежата. З барлогу ведмедиці виходять у середині квітня. Тала вода підмочує ведмедю бік, і звір залишає своє зимове сховище. Насамперед він вирушає шукати мурашники.

Фенологи вважають початком літа цвітіння рослин на луках (початок червня), а кінцем — відліт перших зграй журавлів (кінець серпня).

Найтеплішим літнім місяцем вважається липень. Протягом дня під дією сонячної радіації поверхня землі й навколишні предмети нагріваються настільки, що за ніч не встигають віддати тепло. Тому в липні бувають найтепліші ночі. В другій половині серпня ночі вже часто холодні.

На більшості дерев улітку достигає, а у деяких і розповсюджується насіння. Невелика кількість дерев улітку цвіте. На початку червня доцвітає робінія. В середині червня починає цвісти липа, катальпа.

Продовжують цвісти деякі лісові кущі і кущики — шипшина, малина, чорниці. На кущах, що відцвіли, починає утворюватися насіння. Друга половина червня і липень — пора визрівання багатьох лісових ягід. Літо — пора масового цвітіння декоративних однорічних, дворічних і багаторічних рослин у наших парках і скверах.

житті тварин літо — період розмноження, вигодовування і виховання потомства.

Цікаві спостереження за дощовими червами, багатьма видами комах можна провести на ділянці дитячого садка: в квітнику, саду, на городі. Різні види джмелів, бджіл, метеликів (адмірали, білани, бражники тощо) кружляють над квітами, ласуючи нектаром. Плазуни влітку відкладають яйця.

У житті птахів літо — напружена пора виведення й вигодовування пташенят. У червні у багатьох горобиних пташенята вже залишають гнізда й розпочинається друга яйцекладка. У більшості ссавців літом підростають малята, переходять до самостійного способу життя.

В середині літа народжуються малята у їжаків. їжачиха влаштовує гніздо серед густих заростей кущів, піклується про дитинчат. Народжують 1—2 дитинчати кажани.

За літо двічі виводять потомство зайці і білки. У ведмедів влітку відбувається парування. Ведмедиця на цей час залишає своїх підрослих ведмежат, а потім знову повертається до них.