Тема 6. Класифікація злочинів План

Вступ.

1. Поняття класифікації злочинів. Критерії класифікації злочинів.

2. Класифікація злочинів залежно від форми вини та класифікація злочинів залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності.

3. Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості: поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину.

4. Значення передбаченої у ст. 12 КК України класифікації злочинів.

Висновки.

Література

1. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву.  М., 1961.

2. Прохоров В.С. Преступление и ответственность.  Л., 1984.

3. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений.  Х., 1979.

4. Загородников Н.И. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел.  М., 1983.

Приступаючи до написання роботи за даною темою слід звернути увагу на те, що відповідно до КК України 2001 року класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості зазнала суттєвих змін у порівнянні із КК України 1960 р. На момент розробки методичних рекомендацій нова монографічна література за цією темою була відсутня, тому корисно буде звернутись до періодичної наукової літератури та пошукати нову монографічну літературу.

Розгляд питань зазначеної теми слід почати зі з’ясування самого поняття класифікації злочинів як поділу їх на групи залежно від певного критерію. Так в залежності від ступеня завершеності злочинної діяльності злочини можна поділити на закінчені та незакінчені; від форми вини – на умисні і необережні. Необхідність індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання зумовлює, також, поділ всіх злочинів на різні категорії в залежності від матеріального критерію. Йдеться про закріплену у ст. 12 КК України класифікацію злочинів в залежності від ступеня тяжкості. Для розкриття змісту цієї класифікації необхідно з’ясувати, що хоча всі злочини є суспільно-небезпечними, але характер та ступінь суспільної небезпечності одних злочинів може істотно відрізнятись від інших. У зв’язку з цим розрізняються кримінально-правові наслідки вчинення певного злочину, в першу чергу - розміри покарання. Отже матеріальному критерію класифікації відповідає її формальний критерій. При висвітленні цього питання корисно звернутись до законодавчого досвіду зарубіжних країн. Як приклад рекомендується навести трьохчленний поділ правопорушень, що міститься в Кримінальному кодексі Франції, та двочленний поділ правопорушень, що міститься у Кримінальному кодексі Німеччини, або досвід інших країн.

Крім того корисно врахувати той факт, що класифікація злочинів проводиться і в інших юридичних науках - кримінології, кримінальному процесі, криміналістиці, але за іншими ознаками, які мають значення саме для цих наук.

Розглядаючи останнє питання теми, слід на підставі аналізу норм Загальної та Особливої частини КК України зробити висновки про кримінально-правове значення ст. 12 КК України.

Тема 7. Кримінальна відповідальність

План

Вступ.

1. Поняття кримінально-правових відносин, їх юридичний зміст, суб’єкти та об’єкт.

2. Поняття кримінальної відповідальності. Форми її реалізації.

3. Підстави кримінальної відповідальності.

4. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.

Висновки.

Література

1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Ч.2. – Одесса: Юрид. Літ., 2000.

2. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве.  М., 1969.

3. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань, 1979.

4. Зелинский А.Ф. Детерминация преступного поведения.  Х., 1994.

5. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

6. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.

7. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.

8. Фефелов П.А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные методологические проблемы. - М., 1992.

9. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

При роботі над першим питанням слід звернути увагу на наступні моменти: розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано із вчиненням злочину. Особливу увагу слід приділити співвідношенню кримінально-правових відносин та кримінальної відповідальності.

Для визначення поняття кримінальної відповідальності перш за все необхідно з’ясувати в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Далі слід з’ясувати з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та які точки зору існують в науці кримінального права з цього приводу, ким та в яких формах реалізується кримінальна відповідальність, які етапи її реалізації, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено.

Розкриваючи третє питання, потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Акцентувати увагу саме на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2 КК України. Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК) підстави кримінальної відповідальності.

Переходячи до останнього питання теми слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.

Тема 8. Склад злочину

План

Вступ.

1. Поняття та кримінально-правове значення складу злочину.

2. Елементи й ознаки складу злочину, їх органічна єдність.

3. Види складу злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Висновки.

Література

1. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.

2. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. - Казань, 1979.

3. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

4. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7-11.

5. Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – № 2. – С. 148-154.

6. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

7. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1997.

8. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений.-2-е изд. перераб. и дополн. - М., Юрист, 1999.

9. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

10. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. Казань, 1975.

11. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.

12. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 80-88.

Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття складу злочину, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

Розкриваючи поняття складу злочину, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину та теоретичного узагальнення ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів злочинів у чинному законодавстві є вичерпним. Далі необхідно ґрунтовно проаналізувати ознаки складу злочину, а також його кримінально-правове значення, розкрити зміст його функцій. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять злочину та складу злочину. Слід зауважити, що злочин співвідноситься зі складом конкретного злочину як явище реальної дійсності та юридичне поняття про нього (логічна модель, юридична категорія чи конструкція, що закріплює типові ознаки будь-якого діяння, відбиваючи його злочинну сутність). Тому встановлення ознак складу злочину у суспільно небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинений злочин. Юридична конструкція, що розглядається складається з чотирьох обов’язкових елементів.

Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад злочину. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу злочину, ознаки, що характеризують кожен із цих елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.

Розглядаючи третє питання необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів злочину на види, значення класифікації складів злочинів, які види складів злочину існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділення складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.

Відповідаючи на останнє питання теми спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації злочинів, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів та її передумови.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою у тому числі – наскільки відповідає сучасним вимогам така юридична конструкція як склад злочину, яке його значення та перспективи розвитку.