Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині План

Вступ.

1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.

2. Множинність учасників.

3. Спільність участі у вчиненні злочину.

4. Проблема встановлення причинного зв’язку між діяннями кожного з співучасників та вчиненим злочином.

Висновки.

Література

1. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − М., 1958.

2. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.

3. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. − Свердловськ, 1960.

4. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − К., 1969.

5. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.

6. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К., 1986.

7. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Х., 1997.

8. Солопанов Ю. О соучастии. // Соц. законность. − 1989. − №2. − С. 35-36.

9. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.

10. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

11. Алешин Д.П. Соучастие по уголовному законодательству России и Украины // Российская юстиция. – 2002. - №9. – С.66-68.

Безпосередньому викладу матеріалу повинно передувати обґрунтування актуальності, теоретичного та практичного значення проблематики співучасті в науці кримінального права.

Для глибокого засвоєння цієї теми слід піддати ретельному аналізу визначення співучасті, що міститься у ст. 26 КК України. Спочатку необхідно розібратися у соціальній сутності співучасті, зрозуміти її підвищену суспільну небезпечність.

Характеризуючи множинність співучасників слід зазначити, що не завжди у випадках заподіяння суспільно-небезпечних наслідків двома або більше особами має місце співучасть, також слід підкреслити, що кожен із співучасників має відповідати ознакам суб’єкта злочину, торкнутися питання про посереднє виконавство, тобто саме про той випадок, коли фактично діють дві особи, але неосудна особа чи особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності є як би знаряддям вчинення злочину. Потребує уваги новела щодо форм співучасті, яка закріплена в ст. 28 КК. Саме наявність визначеної кількості осіб (дві або три) для певної форми співучасті обумовило визначення співучасті як участь у вчиненні злочину декількох осіб.

При розкритті спільності як об'єктивної ознаки слід зазначити, що в об’єктивному сенсі спільність - має місце при вчиненні злочину спільними, загальними зусиллями двох або більше суб'єктів, єдності злочинного результату для всіх співучасників, знаходження його у причинному зв'язку з діями кожного співучасника. Слід також відобразити значення ознаки спільності як в об'єктивному так і у суб'єктивному сенсі.

Розкриваючи четверте питання слід показати залежність між діями окремих співучасників та вчиненням злочину загалом, незалежно від виконуваної окремими співучасниками ролей.

У заключній частині потрібно зробити самостійні висновки про ступінь розробки інституту співучісті у законодавстві та науці кримінального права, його значення та перспективи розвитку.