Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки План

Вступ.

1. Підстави виникнення стану затримання особи, що вчинила злочин.

2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин.

3. Відмежування затримання особи від необхідної оборони.

Висновки.

Література

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х., 1991.

2. Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.

3. Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций.  Т.1.  Учение о преступлении. – М., 1994.

4. Российское законодательство Х – ХХ веков.  Т.1-9.  М.: Юрид. Лит., 1984.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость.  М., 1962.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).

7. Закон України “Про міліцію”.

8. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника.- Х.- 1986.

9. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. - 1999. - №8. - с. 65-67.

Перед написанням курсової роботи з теми “Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення затримання особи, що вчинила злочин як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Затримання особи, що вчинила злочин”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “Затримання особи, що вчинила злочин” є необхідність доставляння особи, що вчинила злочин у відповідні органи влади, визначити ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність” як властивостей суспільно небезпечного посягання, що виступає підставою виникнення стану “Затримання особи, що вчинила злочин”.

В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “Затриманні особи, що вчинила злочин”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність відповідних дій. Потім перейти до характеристики мети (проміжної і кінцевої) і мотиву заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Затримання особи, що вчинила злочин” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу слід звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Затримання особи, що вчинила злочин” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.