- •Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного
- •Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу
- •Українська національна революція: причини, характер, періодизація
- •Причини, характер й рушійні сили національної революції 1648-1676 рр.
- •Розвиток боротьби за визволення України. Зборівський договір 1649р. Початок формування козацької держави. Воєнні та політичні події 1650 – 1653 рр.
- •Переяславська Рада 1654р. “Березневі статті” та їх оцінка в історичній літературі
- •Політичне становище України після смерті б. Хмельницького. Гетьманування і. Виговського
- •“Руїна “. Альтернативи політичного розвитку України
- •І. Державно-політична діяльність Івана Мазепи
- •Іі. Підтримка освіти та культури
- •Ііі. Меценатська діяльність Івана Мазепи
- •Іv. Репрезентація Мазепою України у світі
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •61. Становище західноукраїнських земель в 20-30 рр. Хх ст.
- •62. Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •63. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •64. Напад Німеччини на срср. Початковий період війни.
- •65. Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •66. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •67. Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз`єднання українських земель.
- •68. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •69. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.
- •70. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х р.Р. Сталінські репресії
- •Особливості відбудови промисловості
- •Спроба розширення прав республік
- •73. Посилення кризових явищ
- •Етапи дисидентського руху
- •Пробудження та активізація суспільних сил
- •Поява масових рухів та організацій
- •Співдружність незалежних держав
- •Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі Економіка України
- •Загальна характеристика господарства України
- •Населення України
70. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х р.Р. Сталінські репресії
Суспільно-політичне життя в Україні у повоєнні роки мало надзвичайно суперечливий характер. Ключові позиції залишалися у комуністичної партії, яка налічувала на січень 1946 р, 320 тис. чол.
Партійну організацію і деякий час уряд республіки очолював М. Хрущов—здібний організатор, який водночас уособлював у собі командно-адміністративну систему.
Ліорально-політична ситуація в Україні визначалася у повоєнні роки дальшим посиленням культу особи Сталіна. Розпочинався новий виток репресій: проти військових і військовополонених, проти діячів науки І культури, державних працівників. Становище в Україні особливо загострилося, коли в березні 1947 р. з ініціативи Сталіна першим секретарем ЦК КП(б)У став Л. Каганович. Затримався він на цін посаді до грудня 1947 р., коли Сталін зрозумів, що його висуванець спровокував глибокий конфлікт Із громадськістю республіки Поступово створюючи враження, ніби у республіці «не все гаразд», Кагановнч почав вимагати скликання пленуму ЦК з порядком денним: «Боротьба проти націоналізму як головної небезпеки в КП(б)У». Однак М, Хрущову вдалося стабілізувати політичну ситуацію в Україні.
Ускладнювали становище у сфері суспільно-політичних відносин і кадрові проблеми, особливо в західних областях України, куди направлялися великі групи спеціалістів, інтелігенції із східних областей, не знаючи місцевої специфіки, мови. До того ж там тривала братовбивча війна 1945—1950рр., в якій загинуло не менше півмільйона чоловік. Постраждали як місцеве українське, так і польське населення. Ускладнював обстановку в регіоні і беріївський репресивний апарат, який жорстоко переслідував місцевих жителів за підтримку ОУН-УГЇА. всіляко намагався їх залякати. За 1946—1949 рр. цим апаратом до Сибіру було заслано близько 500 тис. західних українців- Жертвами його стали понад 40 тис. поляків і майже стільки ж українців та росіян. Крім того, в боях з бандерівськими загонами загинуло понад 25 тис. військовослужбовців Червоної Армії, прикордонних та внутрішніх військ. Спробою розв'язання українсько-польських проблем було переселення з Польщі в Україну близько 500 тис. українців І з України в Польщу понад 800 тис. поляків. Була ліквідована уніатська церква, звинувачена у співробітництві з німецькою окупаційною владою. Жорстокий гніт дедалі посилювався. І лише після смерті Сталіна в 1953 р. з'явилася надія на демократизацію життя в країні.
В цьому плані велике значення мала ліквідація антидержавної змови на чолі з БерІєю.
В Україні було здійснено ряд заходів Щодо реорганізації управління господарством, створено союзно-республіканські міністерства. Скоротилися штати адміністративно-управлінського апарату, що дало можливість вивільнити понад 60 тис. працівників.
Посилився контроль за діяльністю суду, прокуратури, органів державної безпеки. Поліпшилася робота місцевих рад.
У 1954 р. в республіці відзначалося 300-рІччя возз'єднання України з Росією. Верховна Рада СРСР своїм указом у лютому 1954 р. включила Кримську область до складу України. Це було продемонстровано як «свідчення дружби російського народу». Однак тут залишалися складні проблеми. Незважаючи на територіальну і етнічну спорідненість України і Криму, півострів був ще й Історичного батьківщиною кримських татар, яких Сталін депортував звідти в 1944 р. Крім того, за даними перепису 1959 р., в Криму проживало близько 860 тис. росіян І лише 260 тис. українців. Ця обставина з часом надзвичайно ускладнила політичну ситуацію в Криму, яку на свою користь використовували різні політичні сили і партії Росії та України.
Всі ці та інші проблеми надавали суспільно-політичному життю тих років суперечливого і складного характеру.
71. Війна призвела до небаченого руйнування економіки України. Після війни її промислово-виробничий потенціал становив 48% проти рівня 1940 р.
Відбудова господарства починалася відразу ж після визволення українських земель, а вже в травні 1945 р. було відбудовано 30% зруйнованих промислових потужностей.
У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п'ятирічний план (1946-1950) відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєнного рівня. В Україні планувалося доведення на кінець п'ятирічки валової промислової продукції до 113% проти 1940р.