- •Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного
- •Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу
- •Українська національна революція: причини, характер, періодизація
- •Причини, характер й рушійні сили національної революції 1648-1676 рр.
- •Розвиток боротьби за визволення України. Зборівський договір 1649р. Початок формування козацької держави. Воєнні та політичні події 1650 – 1653 рр.
- •Переяславська Рада 1654р. “Березневі статті” та їх оцінка в історичній літературі
- •Політичне становище України після смерті б. Хмельницького. Гетьманування і. Виговського
- •“Руїна “. Альтернативи політичного розвитку України
- •І. Державно-політична діяльність Івана Мазепи
- •Іі. Підтримка освіти та культури
- •Ііі. Меценатська діяльність Івана Мазепи
- •Іv. Репрезентація Мазепою України у світі
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •61. Становище західноукраїнських земель в 20-30 рр. Хх ст.
- •62. Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •63. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •64. Напад Німеччини на срср. Початковий період війни.
- •65. Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •66. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •67. Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз`єднання українських земель.
- •68. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •69. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.
- •70. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х р.Р. Сталінські репресії
- •Особливості відбудови промисловості
- •Спроба розширення прав республік
- •73. Посилення кризових явищ
- •Етапи дисидентського руху
- •Пробудження та активізація суспільних сил
- •Поява масових рухів та організацій
- •Співдружність незалежних держав
- •Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі Економіка України
- •Загальна характеристика господарства України
- •Населення України
Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
Під впливом реформ в Україні почався бурхливий розвиток та модернізація капіталістичної економіки. В результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії. Галузева структура промислового виробництва тепер визначалася не тільки необхідністю переробки сільськогосподарської продукції й потребами казни, але й більшими можливостями освоєння природних копалин, а також потребами забезпечення ринкових відносин, зростаючим товаропотоком. Без надійних шляхів сполучення вирішити ці завдання було неможливо. Тому у другій половині XIX ст. в Україні, як і в Росії в цілому, розгорталося будівництво залізниць, довжина яких 1890 р. становила 6800 км. Розвиток залізничного транспорту вимагав великої кількості паровозів, вагонів, залізничних рейок, станційного обладнання. І це дало сильний поштовх розвиткові в Україні металургійної, вугільної і машинобудівної промисловості. В період між 1870 і 1900 р. Донецький і Криворізький басейни стали найбільш розвинутими регіонами Російської імперії. Вони давали 70 % вугілля і більше половини металу, який вироблявся в Росії. Водночас з піднесенням важкої індустрії швидкими темпами розвивалися харчова та інші галузі промисловості. Значну роль у розвитку української промисловості відігравав іноземний капітал, завдяки чому промислові підприємства України були оснащені новітнім устаткуванням і технологією. Завдяки цим змінам в Україні утворились великі промислові райони загальноросійського значення, до яких належали Донецький вугільно-металургійний, залізорудний Криворізький, Придніпровський металургійний і Нікопольський марганцевий. Промисловий переворот в Україні супроводжувався формуванням нових соціальних верств: буржуазії і пролетаріату. Зростали міста, особливо старі промислові центри - Київ, Одеса, Харків. З'явилося багато нових міст. Серед них Кривий Ріг, Юзівка, Нижньодніпровськ та ін. Однак формування нових верств майже не торкнулося української нації. Серед підприємців і робітників українців було небагато. Вони залишалися переважно селянською нацією. Міське ж населення переважно було російськомовним і зрусифікованим. Становище робітників було надзвичайно важким. їхня заробітна платня складала всього 22 % середньої зарплатні робітників Західної Європи. Робочі зміни тривали часто 14—15 годин. Значна частина зароблених грошей витрачалася на продукти харчування та виплату штрафів за найдрібніші порушення. Відсутньою була охорона праці, що спричиняло масовий травматизм. Капіталізм поширювався не тільки в промисловості, а й в сільському господарстві. В цей період сталися істотні зміни в землеволодінні і землекористуванні. Але продовжували зберігатися феодальні пережитки: поміщицьке землеволодіння, общинне землекористування, яке заважало селянам вільно розпоряджатися наділом, відробіткова система за користування поміщицькою землею. Під впливом капіталістичного виробництва в сільському господарстві зростає застосування машин, удосконалюється агротехніка, особливо в поміщицьких маєтках та господарствах заможних селян. Це сприяло значному розширенню посівних площ, завдяки чому зросло виробництво сільськогосподарської продукції, значна частина якої йшла тепер не тільки на внутрішній ринок. Поміщики у своїй більшості, незважаючи на наявні можливості, виявились неспроможними на капіталістичну перебудову своїх господарств. Вони дотримувались відробіткової системи або поєднували її з використанням вільнонайманої праці. Цей малоефективний шлях призводив до розорення поміщиків, які продавали свої маєтки. За останню чверть XIX ст. поміщицьке землеволодіння в Україні зменшилося майже на одну третину. Водночас посилювались господарські позиції тих винахідливих селян та інших категорій землевласників, які господарювали за ринковими законами, використовуючи найману працю. Однак основна маса селянства страждала від малоземелля і бідності. Це зубожіння спричинило міграцію значної частини українських селяни у різні райони Російської імперії (Поволжя, Кубань, Середня Азія, Сибір і Далекий Схід) в пошуках кращих умов господарювання. Так до кінця XIX ст. Україну залишило близько 2 млн. переселенців у ці регіони.
№42.