І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки

І Універсал,

23 (10) червня 1917 р.

• Проголошення національно-територіальної автономії України у складі Російської федерації

• Вищим органом влади в Україні проголошувалася Центральна рада

• Україна брала на себе право скликати Всеукраїнські Установчі збори для прийняття законів

• Сподівання, що Всеросійські Установчі збори ухвалять рішення про надання Україні автономії, що національні меншини підтримають боротьбу за автономію

• Утворення 15 (28) червня 1917 р. українського уряду — Генерального Секретаріату, який очолив В. Винниченко. Уряд складався з восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Генеральним писарем став П, Христюк, секретарем військових справ — С. Петлюра, секретарем міжнаціональних справ — С Єфремов, секретарем внутрішніх справ — В. Винниченко; інші секретарства очолили X. Барановський, Б. Мартос, В. Садовський, М. Стасюк, І. Стешенко (за партійною приналежністю уряд був переважно соціал-демократичним)

• Звіт делегації Тимчасового уряду після повернення з переговорів у Києві про готовність визнати автономію України спровокував гострі суперечки між членами уряду, чим поглибив політичну кризу в Росії

II Універсал,

16 (3) липня 1917 р.

• Проголошення Центральної Ради й Генерального Секретаріату крайовими органами влади в Україні

• Запрошення увійти до складу Центральної влади представників неукраїнських народностей

• Обіцянка не відривати України від Росії

• Визнання, що автономію України мають встановити Всеросійські Установчі збори

• Уведення до складу Центральної Ради 30 представників національних меншин (до Генерального екретаріату — п'ять осіб) перетворило Центральну аду з національного на територіальний демократичний представницький орган

• Поглиблення кризи Тимчасового уряду, оскільки еякі його представники все одно вважали занадто значною поступкою Україні визнання за нею права на автономію

• Надходження в Україну 17 (4) серпня 1917 р. «Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду в Україні», у якій, в обхід досягнутих домовленостей, значно обмежувалися права України: Генеральний Секретаріат проголошувався органом Тимчасового уряду, повноваження Генерального Секретаріату поширювалися лише на п'ять із дев'яти українських губерній, кількість членів Генерального секретаріату зменшувалася до дев'яти осіб

III Універсал,

20 (7) листопада 1917 р.

• Проголошення утворення на теренах України Української народної республіки (УНР) у складі Російської федеративної республіки

• Скасування поміщицького землеволодіння і передача земель селянам без викупу

• Установлення 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом

• Забезпечення народу прав і свобод: слова зборів, страйків, рівноправності мов

• Скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів

• Амністія засуджених за політичні виступи

• Скасування смертної кари

• Утрата Центральною Радою сприятливого історичного моменту для проголошення й виборення повної незалежності України

• Загострення протистояння між Центральною Радою та Раднаркомом Росії: 4 грудня 1917 р. Раднарком надіслав Центральній Раді ультиматум, у якому більшовицький уряд заявив, що визнає УНР та її право відокремитись від Росії, але не вважає Центральну Раду повноважним представником українського народу, звинуватив Центральну Раду в дезорганізації фронту, роззброєнні більшовицьких частин в Україні, змові проти проголошеної ра­дянської влади й вимагав припинити протидію ра­дянським силам, фактично Україні була нав'язана громадянська війна