- •Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного
- •Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу
- •Українська національна революція: причини, характер, періодизація
- •Причини, характер й рушійні сили національної революції 1648-1676 рр.
- •Розвиток боротьби за визволення України. Зборівський договір 1649р. Початок формування козацької держави. Воєнні та політичні події 1650 – 1653 рр.
- •Переяславська Рада 1654р. “Березневі статті” та їх оцінка в історичній літературі
- •Політичне становище України після смерті б. Хмельницького. Гетьманування і. Виговського
- •“Руїна “. Альтернативи політичного розвитку України
- •І. Державно-політична діяльність Івана Мазепи
- •Іі. Підтримка освіти та культури
- •Ііі. Меценатська діяльність Івана Мазепи
- •Іv. Репрезентація Мазепою України у світі
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •Модернізація економіки України у іі пол. Хіх ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •Аграрна політика Столипіна в Україні, її наслідки.
- •Україна у Першій Світовій війні.
- •Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •Заснування Центральної Ради ,її соціальна база і програма.
- •І і іі Універсали Центральної Ради Основні положення наслідки
- •Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •Іv Універсал. Брестський мир і Україна.
- •61. Становище західноукраїнських земель в 20-30 рр. Хх ст.
- •62. Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •63. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •64. Напад Німеччини на срср. Початковий період війни.
- •65. Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •66. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •67. Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз`єднання українських земель.
- •68. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •69. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.
- •70. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х р.Р. Сталінські репресії
- •Особливості відбудови промисловості
- •Спроба розширення прав республік
- •73. Посилення кризових явищ
- •Етапи дисидентського руху
- •Пробудження та активізація суспільних сил
- •Поява масових рухів та організацій
- •Співдружність незалежних держав
- •Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі Економіка України
- •Загальна характеристика господарства України
- •Населення України
68. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
Звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства України. Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Наслідки війни були жахливими. Демографічні втрати становили близько 10 млн. чоловік (майже четверта частина загальної чисельності населення), матеріальні втрати — 1,2 трлн. крб. (прямі збитки — 285 млрд. крб.), катастрофічний спад виробництва (у 1945 р. в республіці вироблено лише 20% електроенергії порівняно з 1940 p., видобуто 36% вугілля, виплавлено 17% чавуну, 15,4% сталі, валовий збір усіх зернових становив 531 млн. пудів, що в 3,5 рази менше, ніж у 1940 p.). Позначилося зменшення трудових ресурсів і зниження їх якості, адже війна винищила найбільш працездатну частину населення. Основною робочою силою стали жінки і підлітки.
По мірі звільнення території від загарбників розпочалась відбудова народного господарства. До кінця 1945 р. було відновлено 44% довоєнних потужностей машинобудівної і 30% легкої промисловості, введено в дію 123 великі і 506 дрібних шахт Донбасу. Проводились певні роботи і по відновленню житлового фонду, відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів.
Однією з визначальних рис політичного життя України було зміцнення адміністративно-командної системи, стрижнем якої була комуністична партія. На 1 січня 1946 р. КП(б)У налічувала 320 тис. членів і чисельність її неухильно зростала. Партійний апарат постійно прагнув до того, щоб забезпечити свій тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.
По мірі звільнення території відновлювалась діяльність органів радянської влади. У лютому 1947 р. були проведені вибори до Верховної Ради, внаслідок чого відновилась традиційна для мирного часу структура вищих органів державної влади. У грудні 1947 р. відбулись вибори місцевих рад.
Водночас було скасовано органи управління воєнного часу. Реорганізовувалась система управління промисловістю і сільським господарством. У 1946 р. Раду народних комісарів було перейменовано у Раду міністрів УРСР.
Підприємства і установи переходили на нормальний режим роботи: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, скасовувалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асигнування на оборону. Промисловість переходила на випуск мирної праці.
У березні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 pp. Модель відбудови господарства була копією індустріалізації з усіма її недоліками. Нехтуючи потребами і можливостями людей, план передбачав менше ніж за 5 років (експерти вважали, що Радянському Союзу для відбудови потрібно декілька десятиліть) відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового і сільськогосподарського розвитку і навіть його перевищити (підвищити продуктивність праці на 36%). Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив 65 млн. крб., що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п'ятирічки. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.
Особливості відбудови в Україні:
1) значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж в будь-якій іншій країні Європи;
2) розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. "Холодна війна" робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги;
3) при відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7% капіталовкладень);
4) відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом;
5) економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того завдяки розвитку нових промислових центрів СРСР за Уралом та Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилась з 18% у довоєнний період до 7% у 1945 p.;
6) вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу за короткий проміжок часу мобілізувати і зосередити значні матеріальні і людські ресурси на певному об'єкті;
7) непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияву широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;
8) ускладнення процесу голодом 1946-1947 pp.;
9) нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
Результати відбудовчого періоду неоднозначні. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України в 1946-1950 pp. збільшився в 4,4 раза і перевищив рівень 1940 р. на 15%. Проте обсяг виробництва легкої промисловості у 1950 р. складав лише 80% довоєнного. З іншого боку, ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.
Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення грошової реформи у 1947 р. ще в більшій мірі переклали на плечі трудящих тягар відбудови.
Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерні заробітки, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно — вільно переміщуватися. Також їм доводилось сплачувати великі податки, що були введені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя". За цим Указом було репресовано 12 тис. колгоспників. Незважаючи на репресії, надзвичайні зусилля селян, на кінець п'ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку. Так, у 1950 р. валовий збір зернових складав лише 85% довоєнного.