2. Розвиток економетрії як науки

XVIIIст. - початок використання математичних методів у економіці з опублікування роботи "Економічні таблиці" французьким економістом Ф.Кене, який вперше зробив спробу формалізації процесу суспільного відтворення. В подальшому наукове обгрунтування суспільного відтворення було здійснено К. Марксом.

XIX ст. — формується економетрія як наука з початку розробки статистичних методів у вигляді парної та множинної регресії, теорії кореляції, теорії помилок, вибіркових методів (Р.Гамільтон, К.Пірсон, Р. Фішер та ін.).

Вперше термін «економетрії» з’явився в німецькій книзі по бухгалтерському обліку, автор якої розумів теорію бухгалтерії. В економічну науку цей термін ввів норвезький статистик Рагнар Фрім в 1928 р. Як самостійна наука «економетрія» сформувалась в 30-х роках XX сторіччя, завдяки працям Шульца.

В той час поставали такі проблеми:

1) Описати рівнянням залежність попиту від пропозиції;

2) Виробничу функцію: залежність випуску продукції та засобів виробництва.

В буквальному перекладі «Екометріка» - вимірювання економіки.

В економічних дослідженнях економетрія широко використовується із розвитком обчислювальної техніки та появою персональних комп’ютерів (ПК).

У сучасній літературі має місце ряд трактувань поняття економетрії, або економетрики (що одне і те ж), як наукової дисципліни: від надмірно розширеного з виміру всього, що є в економіці, до вузько орієнтованого з розгляду лише математико-статистичних способів. Широкий спектр економіко-математичних методів і моделей, корисний майбутнім фахівцям, не вивчається ні в одному з циклів фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін підготовки економістів.

Економетрика – це наука, яка вивчає конкретні кількісні та якісні взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів за допомогою математичних та статистичних методів і моделей.

Метою економетрії є набуття майбутніми фахівцями знань з методик побудови економіко-математичних моделей на макро- і мікрорівні, уміння використовувати відповідний математичний апарат у вирішенні економічних і управлінських задач та розвиток творчих і аналітичних навичок у економістів з математичного моделювання при використанні сучасних ПК для проведення досліджень.

Задачами економетрії є оволодіння необхідними знаннями і навичками з моделювання економічних процесів і явищ, проведення аналізу з використанням економіко-математичних моделей в нових умовах господарювання.

3. Економетричні моделі та етапи їх побудови

Економетрична модель – це модель яка з певною мірою надійності, математично описує причинно – наслідкові зв’язки між економічними показниками та величинами.

Економетрична модель - різновид економіко-математичної моделі, параметри якої оцінюються за допомогою методів математичної статистики.

Одним з основних підходів у вимірі зв'язку між досліджувальними показниками в економетричній моделі є кореляційно-регресивний аналіз. Він являє собою комплекс методів, за допомогою яких визначається вид рівняння для досліджувальних показників та розрахунок їх параметрів (регресивний аналіз), а також встановлення тісноти та значимості зв'язку між змінними у рівнянні або рівняннях (кореляційний аналіз).

Економетрична модель призначена для аналізу і прогнозування розглядаємих економічних процесів і явищ в умовах невизначеності інформації за допомогою методів математичної статистики.

Етапи побудова економетричної моделі:

1. Початковий аналіз економічного процесу що розглядається (його теоретичний опис з відображенням існуючих тенденцій і якісний економічний аналіз).

1. Визначення мети дослідження (досягнення якої вимагає залучення моделі), введення обмежень і припущень.

2. Вибір факторів, істотних з погляду мети дослідження (специфікація змінних).

3. Вибір математичної моделі з фіксованого формою всіх структурних рівнянь.

4. Збір і попередній аналіз даних для змінних що входять у модель.

5. Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі з урахуванням припущень про імовірні властивості відхилень.

6. Реалізація процедури оцінювання що забезпечує найкраще наближення модельних значень змінних до їхніх значень, що спостерігались у дійсності.

7. Перевірка якості отриманих оцінок, а також основних припущень.

8. Інтерпретація отриманих результатів, встановлення їхньої адекватності поставленим цілям.

9. Аналіз неузгодженості і коректування моделей.

10. Прийняття рішень щодо наступного дослідження з урахуванням альтернативних можливостей.

Контрольні питання

1.Дайте означення системи.

2.Дайте означення моделі.

3.Що розуміють під моделюванням.

4.Дайте означення математичної моделі.

5.Що таке економіко – математична модель.

6.Які види змінних присутні в економіко – математичних моделях?

7.Що розуміють під параметрами моделі?

8.Як класифікують економіко-математичні моделі за ознаками:

8.1. за призначенням?

8.2. за ступенем ймовірності?

8.3. за способом опису?

8.4.за способом обліку зміни процесу в часі?

8.5. за точністю математичного відображення?

9. дайте означення економетрики (економетриї).

10.Що розуміють під економетричною моделлю.

11. Назвати етапи побудови економетричної моделі.