Лекція №1

МЕТА, ЗАДАЧІ І ЗМІСТ КУРСУ "ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАСТИЧНОЇ ФОРМИ ОДЯГУ". ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ СПЕЦІАЛЬНИМ ДИСЦИПЛІНАМИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В КУРСІ ППФО. ПРИЙОМИ ТВОРЧОГО ПОШУКУ ПЛАСТИЧНОЇ ФОРМИ ОДЯГУ.

Специфічною особливістю проектування виробів промислового виробництва, як відомо, є єдність естетичних і утилітарних принципів.

Під утилітарністю розуміється корисність, надійність, зручність користування, а під естетичністю - краса, виразність, образність. Обидва ці поняття зв'язані, причому утилітарні вимоги в більшості випадків, є домінуючими.

Принципи формування утилітарних принципів:

• функціональність – прагнення до досягнення прогресивних параметрів, технічної досконалості конструкції, а також її найбільшої відповідності заданим вимогам;

• конструктивність – досягнення максимально можливої простоти і доцільності конструкції, максимальної компактності;

• технологічність – забезпечення простоти і зручності виготовлення, збірки і регулювання деталей вузлів і конструкцій;

• економічність – забезпечення високої економічної ефективності конструкцій у виробництві і експлуатації;

• надійність – підвищення експлуатаційних властивостей виробу і чіткості його роботи при нормальних режимах, гарантійної довговічності, простоти і безпеки обслуговування;

• ергономічність – забезпечення зручності обслуговування і ремонту.

Вироби, необхідні людині в повсякденному житті, повинні володіти не тільки утилітарними властивостями , але також і художньою цінністю, здатністю емоційно впливати на людину.

Бажання зробити предмети праці і побуту зручними і красивими прокинулося у людини з перших кроків його творчої діяльності. Краса - це особливе відчуття, яким можуть володіти як об'єкти або явища природи, так і продукти праці людини.

В процесі творчої праці людина реалізує свою здатність формувати матерію по законах краси. Вона пізнає естетичні властивості предметів, шукає закономірності створення прекрасних форм.

Принципи формування естетичних властивостей - досягнення цілісності, відповідності і виразності форми виробу, якнайкращої її відповідності конструкції і призначенню. Естетичне починається тоді, коли створена відповідно своїм функціям, матеріалу і конструкції річ задовольняє потреби людини в прагненні до краси і гармонії, сприяє збагаченню сучасного життя, відповідає традиціям. До цієї групи можна віднести наступні основні принципи:

• образність – відповідність форми художньому змісту;

• організованість – взаємодія форми і композиції;

• комунікативність – відповідність форми духовним можливостям і потребам людини.

Одним з основних принципів формування естетичних властивостей також є принцип пластичності - взаємодія форми з матеріалом.

Створення одягу - це мистецтво. Ті види мистецтв, твори яких існують в просторі, виконуються шляхом обробки речовинного матеріалу і які сприймаються людиною за допомогою органів зору називаються пластичними мистецтвами (просторовими, наочними).

Пластика (від грец. plastikе – створення, скульптура) – 1) те ж, що скульптура; 2) мистецтво ліплення з м'яких матеріалів; 3) те ж, що пластичність.

Пластичність (від грец. plastikуs – придатний для ліплення, піддатливий) – художня виразність об'ємної форми у всіх пластичних мистецтвах – архітектурі, живописі, графіку, декоративно-прикладному мистецтві і ін.

Одяг по своїй художній формі відноситься до категорії об'ємних (тривимірних) структур і по своїх властивостях найбільш близький до скульптури. Тому пластична композиція форми одягу вирішується не лініями і площинами, а об'ємами і просторами певної конфігурації і величини.

В якості основних чинників, які визначають величину і конфігурацію цих об'ємів, а, відповідно, і пластичну форму одягу, виділяють фігуру людини і характер матеріалу, що використовується.

Пластика одягу залежить від:

• співвідношення окремих її об'ємів;

• характеру формоутворювальних ліній;

• конструктивного рішення;

• технологічної обробки виробів.

Під пластичною формою одягу розуміється художньо-виразна форма, яка характеризується безперервністю руху ліній, гармонійним співвідношенням її частин, чіткістю і витонченістю всіх конструктивних елементів.