Особливості моделювання виробів з тканини в клітинки та смужку.

Тканини з рисунком в клітинку та смужку займають видне місце в асортименті тканин, які використовуються при виготовленні одягу. Рисунки клітинок можуть бути дуже різноманітними. Розміри клітинок бувають різноманітними. Умовно їх можна поділити з дрібними (до 0,5см) , середніми (від 0,5 до 5,0 см) і крупними (5, см і більше) клітинками.

Незалежно від величини клітинок , їх рисунки можна поділити на два види:

• рисунки, які отримані чергуванням квадратів різних кольорів, однакового розміру, тобто чергуванням сполошних клітин;

• рисунки отримані взаємним перетином смужок , які йдуть по основі і утку в самих різних варіантах ширини і кольору.

Крім того рисунки в клітинку бувають симетричні і несиметричні:

• симетричними ми будемо вважати такий рисунок в клітинку , в якому можна знайти лінію, яка розділяє його на дві рівні частини, так щоб кожна частина є дзеркальним відображенням другої частини, як за формою, так і за кольором;

• несиметричний рисунок не має такої лінії симетрії у всіх напрямах. Як правило в багатьох несиметричних рисунках можна знайти лінію симетрії лише в продольному або поперечному напрямку.

Кожен з рисунків тканин в клітинку має свій рапорт. Це повторюваність смужок або квадратів с визначеним інтервалом. Якщо в рисунку є клітинки, які різко виділяються на загальному фоні клітинки з великим рапортом то треба звернути увагу саме на них.

При виготовлені одягу з тканини в клітинку до нею не можна братися, як до гладкої тканини.

Перед усім треба врахувати що строгість і геометричність рисунка в якійсь мірі обмежує можливості застосування тканин в клітинку.

Враховуючи рисунок тканини, треба пам’ятати, що тканина м’яка при роботі з нею ( епонж, вовняна і напіввовняна шотландка , штапельне полотно), добро лежить на фігурі як у продольному так і в поперечному напрямку. Якщо тканина жорстка (віскозна шотландка, тафта) , то її краще використовувати в косому напрямку.

Крім того, з тканин що добре драпіюються , можна робити і широкі, вільні вироби, і вузькі, прилеглі до фігурі. З жорстких же тканин вузьких виробів зробити важко. Їх можна використовувати для деяких видів нарядного одягу: широких виробів, які добре зберігають форму, пишних спідниць, рукавів, комірів та бантів.

Для вирішення, які моделі треба проектувати з визначеної тканини в клітинку, тканину рекомендується накинути на фігуру або манекен і подивитися в якому напрямі вона виглядає привабливіше.

Для виробів з тканини в клітинку характерним є поєднання прямого рисунка з косим. Наприклад: ліф або частина сукні можуть мати повздовжнє або поперечне направлення рисунку клітинки або смужки, а спідниця та дрібні деталі були викроєні під кутом 45 градусів.

Добре виглядає з тканини в клітинку суцільнокроєний рукав. В цьому випадку рисунок на рукавах і ліфі постійно змінює свій напрямок, що значно прикрашає одяг.

Однакове направлення клітинки чи смужки на всіх деталях і частинах, особливо вертикальне, лише при великій майстерності може дати добрі результати, так як підігнати точно на всіх деталях дуже важко. Але навіть тоді коли це вдається, то деталі і конструкція погано видні. Одноманітність в розташуванні рисунка робить виріб монотонним і надає йому скучний вигляд.

При проектуванні виробів з тканин в клітинку і смужку треба намагатися, неминучі переломлення рисунку в місцях виточок, швів і тощо були оформлені не випадково, а продумано, щоб не складалося враження, що виріб виконано недбало.

При роботі з симетричними тканинами треба щоб лінії симетрії рисунка і фігури людини співпадали. Якщо цього не дотримуватися то готовий виріб може порушити враження про симетричність самої фігури. В тканинах з рисунком, який отримано чергуваннями смуг, лінію симетрії можна вибрати або по центру одного з рідів клітинок, або по лінії, що розділяє ці ряди.

При роботі з тканинами з несиметричним рисунком клітинки необхідно знайти лінію, яка умовно може бути прийнята за лінію симетрії, та пов’язати її з лінією симетрії фігури.