Утворення форми одягу на основі прямолінійного крою

Виник він в місцях з суворим кліматом, де необхідність захисту тіла від холоду примусила людину зшивати полотнища тканини і шкіри, для того щоб одержати непроникну оболонку.

Виникнення прямого крою відбулося не через відсутність уявлень про красу і зручність кривих ліній при утворенні форми. Адже криволінійний крій не винахід ХХ ст. На формування прямого крою вплинула необхідність економії матеріалу, який виготовлявся самим селянином тяжкою працею. Відходи не викидалися: прямокутні шматочки легко зшивати, з них утворювалася форма від найпростішої по сприйняттю до складної, іноді дуже об'ємної.

Об'єм одягу визначався шириною домотканих полотен. Виконані з льону і шерсті домашнього прядіння, вони поступаються по пластиці шовку і бавовняним тканинам.

Характерними особливостями цього способу є:

• прямолінійність швів;

• економічність витрати матеріалу, відсутність відходів;

• достатня свобода облягання, що дозволяє виготовляти одяг без ретельної підгонки по фігурі конкретної людини.

Одяг з прямолінійним кроєм йде людям з різними типами фігур і особливостями статури, оскільки вона приховує як зайву повноту, так і надмірну худину, особливо, якщо виготовляється вона з м'якої тканини. Тому в сучасному костюмі цей спосіб широко використовується у виробництві одягу з трикотажу.

В утворенні форми одягу прямого крою можна виділити наступні прийоми:

1. перекидний – коли тканина згинається пополам на плечах;

2. перекидний з центральним швом;

3. перекидний з двома вертикальними швами;

4. прямою з клинами і вставками.

Хоча прямий крій спостерігається в одязі всього світу: і в одязі африканців, і індійців, і народів Півночі, найвиразнішим прикладом формоутворення такого одягу є народний костюм слов'ян. Спадщина народного костюма є, по суті, енциклопедією варіантів прямого крою.

Як показують дослідження, вироби, створені за допомогою прямого крою, можуть мати різні силуетні рішення.

Частіше всього йдеться, безумовно, про прямий силует, найхарактерніший для такого крою. Проте, якщо горловину такого одягу зібрати в складки, то можна одержати овальний силует.

Деякі види одягу з прямокутним кроєм мали форму дзвону, тобто трапецієвидний силует, який виходив за рахунок вставлених в нижню частину трикутних клинів.

Принципи створення прямовикроєного одягу періодично стають актуальними. Як приклади можна назвати прямі тунікоподібні плаття 10-20 рр, введені в моду початку століття художником Полем Пуаре; костюми прямого силуету, створені в післявоєнні роки Крістіаном Діором; молодіжну міні-моду 60-х років. Причина інтересу до використовування такого крою обумовлена багатьма чинниками: простотою виготовлення такого одягу, універсальністю і зручністю, доцільністю використовування тканини.

І все-таки в сучасному виробництві одягу частіше за все використовується принцип створення форми одягу за допомогою прямого крою в поєднанні з іншими способами. Звичайно прямі лінії крою з'єднуються з кривими лініями, наприклад такими, як пройма, окат, лінія горловини і т.д.