40. Теорія політичної системи суспільства

Рівень розвиненості суспільства будь-якої країни визначається розвитком її політичної системи, чіткістю структури та функціонування.

Нині "політична система суспільства" як категорія утвердилась у політичній науці, а теорія політичної системи суспільства є одним з найважливіших напрямів наукових досліджень.

Політична система суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємозалежних політичних інституцій та організацій, за допомогою яких здійснюється завоювання, утвердження і функціонування політичної влади в суспільстві відповідно до досягнутого рівня його політичної культури.

Політична система суспільства характеризується властивими їй ознаками і особливостями, які відрізняють її від економічної, соціальної, правової та інших систем.

Політична система суспільства:

> забезпечує формування та здійснення політичної, державної влади;

> підтримує органічний зв'язок насамперед із соціальною, економічною та культурною системами;

> є найбільш інституціоналізованою системою;

> здійснює більш глибокий вплив порівняно з іншими (економічною, моральною, ідеологічною тощо) системами на все суспільство;

> є наймобільнішою системою.

Політична система суспільства має свою структуру. Чітка окресленість структурних елементів дає можливість краще збагнути механізм функціонування політичної системи, ступінь її розвитку, політичні можливості.

Структуру політичної системи суспільства становлять такі елементи:

> політична, державна влада;

> політичні відносини;

> політична організація суспільства;

> політична культура.

Кожна політична система ґрунтується на певних чинниках, що визначають характер і напрям розвитку її. Такими чинниками є:

1. Політичний інтерес соціально-політичних, етнічних спільнот. Політичний інтерес, найбільш виразно втілений у політичній владі, відбиває насамперед інтерес економічний.

2. Суб'єкт політики. Створення і функціонування політичної системи є результатом діяльності суб'єкта політики.

3. Економічні зв'язки. Матеріальною основою політичної системи є економічна система суспільства.

Кожний з основних чинників створення політичної системи діє як самостійно, так і в сукупності з іншими. Якщо ж з цієї системи чинників випадає хоча б один, відбувається руйнація, тобто послаблення чи навіть розвал усієї системи або окремих її структурних елементів.

Найрізноманітніші політичні системи можна класифікувати за принциповими, корінними ознаками. Існує три головні моделі політичних систем: 1) командна; 2) змагальна; 3) соціопримирлива. Кожна з цих моделей політичної системи може мати багато модифікацій і не існує в абсолютно «чистому" вигляді. Проте це не позбавляє нас можливості виділити певні домінуючі ознаки кожної з них.

Командна політична система пройшла історичний шлях від правління єгипетських фараонів, через панування тиранів Греції, імператорів Риму, феодальних абсолютних монархів до сучасних авторитарних, тоталітарних систем. Різновидами тоталітаризму відповідно до панівної їх ідеології є комунізм, фашизм і націонал-соціалізм.

Вплив політичних систем на весь суспільний організм, здатність їх до саморозвитку, саморегулювання, самоуправління виражаються у їхньому функціонуванні.

Отже, які ж функції виконує в суспільстві його політична система? Назвемо головні.

1. Функція забезпечення цілісності громадянського суспільства. Політична система суспільства як найбільш інституціоналізована система впливає на все суспільство, визначає цілі розвитку, механізми загального управління, політичні і правові норми та принципи. Вона охоплює населення даної території країни.

2. Владно-політична функція. Політична система суспільства покликана формувати, захищати і підтримувати функціонування політичної влади як цінності.

3. Функція народної, національної інтеграції. Держава, політичні партії і рухи, громадсько-політичні утворення у своїй діяльності об'єднані розв'язанням національних проблем, а також проблем народу в цілому, інтереси якого і представляє полі тична система.

4. Функція управління. Система органів (державних, партійних і громадських) становить апарат управління суспільством. У суспільстві спостерігається подальше зростання значущості бюрократичних організаційних форм.

5. Функція відтворення політичного життя. Суспільне життя являє собою процес відтворення всього фундаментального і творення нового.

6. Функція демократизації життєдіяльності суспільства. Демократизація життєдіяльності усіх структур політичної системи становить систему політичної демократії у єдності, сукупності взаємозв'язків.

7. Функція організації й упорядкованості політичного життя. Для XX — початку XXI ст. характерна об'єктивна тенденція організації і демократизації всього суспільного життя, насамперед у політичній сфері.

8. Функція консолідації соціально-політичних сил. Зрушення, що відбуваються в сучасному суспільстві, можна охарактеризувати як руйнацію традиційних ціннісних норм (рівноправності, справедливості, революції, комунізму) і пошук нових (свободи, демократії, солідарності тощо).

9. Функція соціально-політичної модернізації. На кожному історичному етапі свого розвитку суспільство ставить замету соціальну модернізацію.

10. Функція стабілізації соціально-політичного життя. Стабілізаційна діяльність політичної системи полягає в умінні з'ясовувати причини різних конфліктів (класових, групових, міжнаціональних, міжнародних, міждержавних, міжпартійних, регіональних та ін.), не допускати їхнього розвитку, знаходити виходи з кризових ситуацій шляхом досягнення компромісів, встановлення консенсусу.