Класифікація облігацій

Ознаки класифікації	Види облігацій
За ознакою емітента	Державні
	Муніципальні
	Корпоративні
	Іноземні
За способом реєстрації руху	Іменні
	На пред´явника
За формою виплати доходу	За фіксованим відсотком
	З плаваючим відсотком
	З дисконтом
	Виграшні позики
За строками випуску позики	Короткострокові (до 1 року)
	Середньострокові (1-5 років)
	Довгострокові (5 - 30 років)
	Безстрокові
	З правом дострокового погашення
За метою емісії	Фінансування нових інвестиційних проектів
	Рефінансування заборгованості емітента
	Фінансування невиробничої діяльності
За надійністю (наявністю забезпечення)	Забезпечені
	Незабезпечені
За наявністю обмежень обігу	Вільнообернені
	З обмеженим обертанням
	Без обігу

109-116. Номінальна вартість. Поточна вартість. Викупна ціна. Ринкова ціна. Купонна доходність. Поточна доходність. Загальна доходність. Облігації з нульовим купоном.

Термін боргового зобов'язання — це дата, коли той, хто випускає облігації, має повернути інвеститору повну ціну облігації, тобто погасити борг. Номінальна вартість облігації — це ціна облігації на час її погашення. Номінальна ціна вказана на лицьовому боці облігації і є основою для подальших розрахунків, а також базою нарахування процентів. Згідно з чинним законодавством номінальна ціна облігації мінімально має становити 50 грн., а всі вищі номінали повинні бути кратними мінімуму.

Викупна ціна означає ціну, за якою емітент викуповує облігацію після збігу терміну позики. Вона може співпадати з номіналом, у процентних облігаціях є вищою номіналу, а в дисконтних - наближатися до нього.

Курсова ціна складається на ринку цінних паперів під впливом умов позики та прибутковості облігації і ринкової кон´юнктури на кожний даний момент. Значення ринкової ціни виражається у відсотках до номіналу і може виражатися, приміром, так: 77,90. Це означає що ринкова ціна облігації складає 77,90% від номіналу.

Купонна дохідність — це норма відсотка, що вказана на цінному папері й яку емітент зобов'язаний виплатити з кожного купона. Платежі з купонів можуть здійснюватись раз у квартал, за півріччями або раз у рік.

Поточна дохідність відображає відсоток доходу, який щорічно одержує власник облігації на інвестований капітал, тобто це відсоткове відношення ставки купонної дохідності до курсу облігації. Поточна дохідність характеризує облігацію як об'єкт довгострокового вкладення. Поточна дохідність не враховує зміни ціни облігації за час її збереження, тобто іншого джерела доходу.

Повна дохідність враховує всі джерела доходу з облігацій і вимірюється відсотковою ставкою, яка називається ставкою місткості. Нарахування відсотків за цією ставкою на ціну придбання облігації дає дохід, еквівалентний фактичному доходу від облігації за весь період її існування. Ставка місткості — це розрахункова величина і в явному вигляді на ринку цінних паперів вона не фігурує.

Для наближеної оцінки ставки місткості порівнюють річний дохід від облігації з її середньою ціною. Середня ціна визначається на основі номіналу і ціни купівлі.

Облігації з нульовим купоном. До основних характеристик цих облігацій слід віднести:

відсутність поточних процентних платежів;

облігації розміщуються з дизажіо (дисконтом);

погашення здійснюється за номінальною вартістю.

Проценти і проценти на проценти за облігаціями з нульовим купоном тезавруються і виплачуються при погашенні цінних паперів у складі їх номінальної вартості або у вигляді премії. Номінальна вартість, яка підлягає погашенню, залишається фіксованою протягом усього терміну запозичення. Саме тому, випус­каючи облігації, фінансові служби повинні правильно розрахувати номінальну вартість з тим, щоб вона враховувала поточну і прогнозну кон’юнктуру фінансового ринку і, з одного боку, мінімізувала вартість залучення капіталу, а з іншого — стимулювала інвесторів вкладати кошти в облігації. Вважається, що кредитоспроможність емітентів облігацій з нульовим купоном повинна бути вищою, ніж тих, які випускають процентні облігації, оскільки інвестори підлягають більшому ризику.

Вкладаючи кошти в ці облігації, інвестор отримує доходи не у вигляді процентів, а в результаті приросту його капіталу[1]. Недоліком цього виду облігацій для емітента є те, що він бере на себе ризик зміни процентних ставок. У практиці фінансової діяльності підприємств можна зустріти кілька різновидів облігацій з нульовим купоном, зокрема:

Зростаючі облігації, або «накопичувачі процентів». Розміщення цих облігацій здійснюється за номінальною вартістю (100 %), а погашення — за курсом, який включає номінальну вартість і нараховані складні проценти.

Облігації з дисконтом, або «справжні облігації з нульовим купоном». Умовами випуску цих облігацій передбачається їх розміщення за ціною, нижчою за номінал, а погашення — за курсом 100 %, тобто за номіналом. Дисконт (за операціями з борговими цінними паперами) — різниця між номінальною вартістю облігації та курсом її емісії, якщо курс емісії нижчий за номінальну вартість. Різницю між курсом емісії, якщо він є меншим за номінал, і номінальною вартістю облігацій також позначають як дизажіо.

Облигация имеет номинальную стоимость и срок погашения. Купонная облигация обеспечивает серию или поток процентных ( купонных) платежей за период своей жизни.

Чтобы определить рыночную ( текущую ) стоимость облигации необходи-мо:

1. определить приведенную ( настоящую, дисконтированную, совре-менную) стоимость потока процентных платежей по формуле расчета современной стоимости аннуитета;

2. определить приведенную стоимость суммы погашения номинала по формуле расчета современной стоимости единовременной суммы;

3. сложить первый и второй результат и получить текущую стоимость облигации.

Формула для расчета рыночную ( текущую ) стоимость облигации имеет следующий вид:

VB = Int *( PVIFA) n, i= Kd + M*( PVIF) n, i = Kd , ( 1)

где VB – « бонд », стоимость облигации;

Int – интерес, процентная или купонная ставка;

Kd – дисконтная ставка для аналогичных облигаций ;

i - текущая рыночная процентная ставка;

n – срок, на который выпущена облигация.

(Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. Навч.посібник – К.: Либідь, 1993 )

Итак, в момент выпуска облигаций мы покупаем ее по номинальной стои-мости ( М ) и ожидаем получения процентных платежей в виде купонных вы-плат (Int).

Купонная ставка устанавливается в момент выпуска облигаций на уровне рыночных процентных ставок, действующих на рынке в этот момент, но с уче-том фактора риска, присущего данной облигации. В дальнейшем купонная ставка для данного конкретного вида облигаций не меняется. При вычислении текущей стоимости облигации берем величину купонной ставки в денежном выражении, то есть для решения задачи необходимо вначале расчитать величи-ну Int в денежном выражении, а уже потом расчитать величину VB, учитывая изменения, которые произошли на финансовом рынке и отразились на рыноч-ной процентной ставке.

Изменения рыночной стоимости облигации по сравнению с номиналом может происходить и в сторону превышения номинала, и в сторону уменьше-ния по сравнению с номиналом в зависимости от тенденций изменения рыно-чных процентных ставок. Однако, в любом случае, чем ближе срок погашения облигации, тем ближе рыночная стоимость облигации к номіналу.

Обобщая все рассмотренное выше, можем сформулировать такие основные закономерности по оценке облигаций :

• купонная ставка (Іnt) устанавливается в момент выпуска облигации на уровне текущей рыночной процентной ставки и с о временем не меняется для данной облигации;

• если рыночная процентная ставка через определенный период вре-мени будет выше, чем купонная ставка, то рыночная ( текущая ) сто-имость облигации будет ниже номинала. Такая облигация называет-ся дисконтной , продается с дисконтом, т.е. со скидкой;

• если рыночная текущая процентная ставка через определенный пери-од времени будет ниже, чем купонная ставка ( это обычно связано с экономическим подъемом в государстве), текущая цена облигации будет выше номинала. Такая облигация называется премиальной, то есть продается с премией ;

Цена облигации изменяется обратно пропорционально рыночным процентным ставкам, т.е. рост процентных ставок на рынке снижает рыночную цену облигации, а снижение процентных ставок на рынке способствует росту текущей стоимости облигации;

• рыночная стоимость облигации всегда приближается к ее номиналу по мере приближения даты погашения;

• доход, который ожидают получить держатели облигаций состоит из дохода в виде процентных или купонных платежей ( это текущий доход ) и капитального дохода в виде цены облигации.

Переходим к рассмотрению методики оценки текущей стоимости следующего вида финансовых активов – акций.

117-120 Акція. Види акцій. Привілейовані акції. Звичайні акції.

Акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними, на предявника, безплатними, привілейованими та звичайними. Іменна акція- це акція , де вказується назва власника. Такі акції існують у документарній формі, і назва власника заноситься до книги реєстрації, яку веде сам емітент.

Акції на предявника випускаються баз зазначення імені її власника, вони не реєструються і фактичного володіння ними достатньо , щоб підтвердити статус акціонера. Такі акції можуть продаватись і купувати на вторинному ринку без реєстрації нового власника. В окремих країнах такі акції складають 90% усіх акцій.

Звичайні акції продаються та засвідчують право власника на участь в управління справами АТ, на одержання дивідендів,на певну частину майна, яке залишається після ліквідації АТ.

Безплатні акції- акції, які емітент просто передає інвестору у власність, це вид цінного паперу, що розподіляється між акціонерами бна безоплатній основі, пропорційно кількості набутих раніше ними звичайних акцій.

Привілейовані або преференційні акції- це акції , які засвідчують права її власника на одержання дивідендів( фіксованих), на переважне право першочергового одержання дивідендів, на пріорітетну участь в розподілв майна АТ. Бувають кумулятивні, некумулятивні, з пайовою участю, конвертовані, з коригованою ставкою дивідендів. Вони забезпечують інвестору фіксований доход, не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного капіталу. Але такі акції не дають участі в управлінні АТ, не мають права голосу на зборах.

Акції з голубими корінцями випускаютьмя великими компаніями , які мають лідерство та стабільно виплачують дивіденди. Прибутклві акції –акції компаній, які випускають дивіденди,що перевищують середній рівень.

121-123.Емісійна вартість. Балансова вартість. Ліквідаційна вартість.

Емісійна вартість — це ціна, за якою здійснюється продаж акцій на первинному фондовому ринку. Ціна акції - це грошовий вираз вартості, що сплачується за одну акцію. Акція має такі форми ціни: номінальну, курсову (ринкову), емісійну, балансову.

Ринкова ціна або курс акцій (від лат. cursus - біг, рух, і actio - дія, вчинок) фактична продажна ціна акцій на ринку цінних паперів. Тобто це ціна, за якою акція конвертується у грошовий вираз на вторинному ринку цінних паперів. Як правило, її розмір відрізняється від номінальної вартості, тому що прямо пропорційний отриманому дивідендові з урахуванням перспектив його зростання у майбутньому.

Емісійна ціна виражає вартість акції на первинному ринку. Як правило, вона є дещо вищою, ніж номінальна, щоб покривати видатки на емісію і сформувати емісійну надбавку, яка визначається як сума перевищення емісійної ціни над номінальною:

Ціна емісійна = номінальна ціна +(затрати на емісію та емісійний дохід).

Балансова (книжкова) ціна акції визначається на основі документів, фінансової звітності і встановлюється під час аудиторської перевірки, як реальна вартість капіталу, що припадає на одну акцію.

Її вартісну основу становить підсумковий аналіз фінансової звітності за активами та пасивами акціонерного товариства в процесі аудиторської перевірки:

Ціна балансова = Оф + Об/К,

де Оф - основний капітал на день перевірки; Об - оборотний капітал; К - кількість акцій, що емітовані акціонерним товариством на день аудиторської перевірки.

Денежный поток от привилегированных акций состоит из потока дивиден-дов. Общий доход, который ожидают держатели привилегированных акций, со-стоит из текущего дохода в виде дивидендов и капитального дохода в виде курсовой стоимости привилегированной акции ( но получение этой суммы отдалено во времени).

Рыночная стоимость привилегированной акции может быть расчитана по формуле (вспомните формулу вечной ренты):

Vp = D / Kd, ( 2 )

где D – дивиденд на привилегированную акцию,

Kd- дисконтная ставка на похожие ( аналогичные ) привилегированные акции,

Vp- рыночная стоимость или настоящая стоимость привиле-гированной акции.

Итак, любая акция имеет номинальную и рыночную стоимость. Цена ак-ции, обозначенная на ней, является номинальной стоимостью акции (в Украине, особенно в первые годы приватизации и корпоратизации предприятий номи-нал акции составлял 25 коп,а с годами цена акций росла в десятки и сотни раз).

Цена, по которой реально покупается акция, называется текущей, рыноч-ной ценой или курсовой стоимостью ( курс акции ). Курс акции находится в прямой зависимости от размера дивиденда, получаемого по этой акции, и в обратной зависимости от уровня ссудного ( банковского ) процента. Формула для расчета курса акции:

Курс акции = Дивиденд(%) / Ссудн.процент(%)*100%

Расчет текущей стоимости обыкновенных (обычных) акций.

Прежде чем приступить к расчету текущей стоимости обычной акции не-обходимо иметь в виду два аспекта, связанные с выплатой дивидендов на обы-чные акции:

1. Дивиденд на обычную акцию не гарантируется. Не существует пи-сьменного обязательства выплачивать определенные дивиденды на обычные акции. Дивиденды эти напрямую зависят от прибыли, по-лучаемой в результате обычной деятельности предприятия или фирмы. Дивиденды могут быть выше, чем в прошлом году или ни-же, а могут совсем не выплачиваться.

2. Прибыль, которая получена предприятием, может быть поделена на две части

- для выплаты дивидендов,

- перераспределена то есть реинвестирована.

Цена обычной акции изменяется под влиянием таких факторов:

• величина годового дивиденда;

• темп прироста дивидендов;

• ставка дисконта ( это ставка, под которую дисконтируются будущие дивиденды). Эта ставка называется необходимой ставкой доходности.

Денежный поток, который ожидают акционеры, состоит из дивидендов и роста цены акции. Таким образом, общий доход, который ожидают акционеры, состоит из текущего дохода в виде дивидендов и капитального дохода ( или убытков).

При определении текущей цены обычной акции делаются такие допуще-ния, то есть возможны такие варианты:

1. дивиденды являются постоянными по величине,

2. дивиденды имеют тенденцию к постоянному приросту,

3. дивиденды имеют непостоянный темп прироста.

Рассмотрим порядок определения стоимости акции с постоянными диви-дендами, то есть с нулевым приростом дивидендов.

Расчет стоимости такой акции можно сделать по формуле « вечной рен-ты » , то есть по формуле расчета текущей стоимости првилегированной акции:

Ро = Vо = D / Ks, (7)

где D – Const,т.е. постоянный дивиденд на обычную акцию,

Ks - необходимая ставка доходности или ставка дисконта на похожие ( аналогичные ) обычные акции,

Ро, Vо - рыночная стоимость, текущая или настоящая стоимость обычной акции.

Ожидаемая общая доходность для акций состоит из ожидаемого дивиден-дного дохода, то есть текущего дохода, который равен D1/P0 , и дохода за счет роста курса акций - это капитальный доход, который можно определить по следующей формуле: (P1 - P0)/ P0, где P0 – это начальная цена акции в базовом году, а P1 – это цена акции в последнем году анализируемого периода.

Ожидаемая общая доходность по акциям может быть расчитана по фор-муле:

Kо = D1/ P0 + (P1- P0) / P0, (9)

где P1 – это цена акции в последнем году анализируемого периода,

P0 – это начальная цена акции в базовом году ( на начало периода).

Преобразуем формулу 9 и получим :

Kо =( D1 + (P1- P0))/ P0. (10)

Это формула ожидаемой доходности по обычным акциям с постоянным приростом дивидендов.

Итак, дивиденды фирмы могут расти ежегодно постоянными темпами. Формула для расчета величины дивидендов, имеющих постоянный прирост:

Dt = D0 ( 1+ g )n=t, (11)

где D0 – дивиденд, выплаченный в предыдущем году ( или по- следний выплаченный дивиденд);

g - прирост дивидендов ( const );

Dt - дивиденды, выплаченные в t –м году ( в любом буду- щем году);

Di – дивиденды в текущем году.

Для определения величины дивидендов в будущем году служит формула:

D1 = D0 ( 1+g )1