101. Інвестиційні посередники.

За останні 10 років ( з 1990 по 2000 р.) активи і капітал інвестиційних посередників демонстрували небачені раніше темпи зростання Серед причин стрімкого зростання частки інвестиційних посередників у розподілі фінансових активів у США можна виділити такі:

1) пропозиція довгострокових фінансових ресурсів зростає - загальне зростання добробуту у країнах з ринковою економікою та зростання доходів широких верств населення стали основною причиною зростання інвестиційних заощаджень, все більше людей, вже забезпечивши собі достатньо високий рівень поточного споживання та пенсії, має можливість нагромаджувати значні додаткові кошти;

2) інвестиційні посередники, конкуруючи з традиційними фінансовими інститутами, пропонують вищий рівень доходу від вкладеного капіталу.

Інвестиційний посередник, залучаючи кошти інвестора повинен укласти з ним угоду або продати випущені ним сертифікати, акції чи свідоцтва з зазначенням основних умов. На відміну від звичайного акціонерного товариства, фінансовий посередник бере зобов’язання щодо повернення грошей інвестору у конкретно визначений строк або у будь-який момент. Розмір і порядок сплати винагороди або доходу інвестору можуть бути як фіксованими, так і плаваючими. Виходячи з відмінностей в умовах залучення коштів інвестиційні компанії можна поділити на чотири групи:

1) компанії, які беруть на себе зобов’язання повернути кошти індивідуальному інвестору і сплатити йому фіксовану винагороду у чітко визначений строк;

2) компанії, які беруть на себе зобов’язання повернути кошти і сплатити процентну винагороду за вимогою;

3) компанії, які беруть на себе зобов’язання повернути кошти і сплатити винагороду в залежності від фінансових результатів своєї діяльності у визначений строк;

4) компанії, які беруть на себе зобов’язання повернути кошти і сплатити винагороду в залежності від фінансових результатів своєї діяльності за вимогою інвестора

102. Фінансові інвестиції.

В найбільш широкому смислі “інвестувати” означає: “розлучитись з грошима сьогодні, щоб отримати більшу їх суму у майбутньому”. В контексті даного предмету важливо розрізняти реальні та фінансові інвестиції, критерієм відмінності між якими є об’єкт інвестування.

Реальні інвестиції включають в себе інвестиції матеріальні (як правило - майнові: будівлі, споруди, обладнання, земля та ін.) та нематеріальні (потенційні: навчання та перекваліфікація кадрів, реклама, дослідні та проектно-конструкторські роботи та ін.). Узазагльнивши можна дати таке визначення: реальні інвестиції - це капітальні вкладення у нефінансові активи зі строком корисного використання більше року.

Фінансові інвестиції мають місце тоді, коли мова йде про вкладення фінансових ресурсів у фінансові активи. Фінансові інвестиції можуть мати або спекулятивний, або орієнтований на довгострокове володіння фінансовими активами. Слід звернути вагу на те, що синонімами терміну фінансові інвестиції є термін “портфельні інвестиції” (portfolio investments), а синонімом терміну реальні інвестиції є термін “прямі інвестиції” (direct invesments). Основними об’єктами таких інвестицій є:

акції та інші корпоративні права, що засвідчують внески до статутного фонду підприємств;

боргові зобов’язання (облігації, казначейські зобов’язання, векселя тощо);

депозити у банківських установах;

інвестиційні сертифікати (аналогічні інструменти), емітовані фінансовими посередниками.