3. Тематичний план дисципліни «теорія права і держави»

ТЕМА	Кількість годин
	Денне відділення
	Лекції	Сем. зан.	СРС
1. «Нульовий» контроль	-	2	-
МОДУЛЬ I. «ПРАВО ЯК СИСТЕМА»
2. Теорія права і держави як наука	4	4	8
3. Походження держави і права	-	2	2
4. Право в системі соціального регулювання відносин в суспільстві	4	4	6
5. Джерела (форми) права	6	4	8
6. Правотворчість і систематизація в праві	2	2	4
7. Право як система. Основні правові системи сучасного миру	6	2	12
8. Правова норма	4	2	4
9. Підсумкова контрольна робота з модулю 1	-	2	-
МОДУЛЬ II. «ДІЯ ПРАВА В СУСПІЛЬСТВІ»
10. Правові відносини	4	2	6
11. Реалізація права	4	2	6
12. Тлумачення права	4	2	6
12. Механізм і ефективність правового регулювання суспільних відносин	4	2	14
13. Правомірна і неправомірна поведінка	6	2	6
14. Юридична відповідальність	6	-	6
15. Підсумкова контрольна робота з модулю 2	-	2	-
Разом за 1 семестр	54	36	84
МОДУЛЬ III. «ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ»
16. Поняття і ознаки держави. Його суть і функції	6	4	8
17. Форма держави	4	2	6
18. Громадянське суспільство і його політична організація	2	2	4
19. Правова держава. Поняття, система і захист прав людини	6	6	12
20. Підсумкова контрольна робота з модулю 3	-	2	-
Разом за 2 семестр	18	16	30
ВСЬОГО	72	52	114

4. Рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни модуль I «право як система»

Модуль I «Право як система» поєднує теми, що містять загальну характеристику держави та права як явищ громадського життя. У той же час модуль I включає теми, покликані сформувати в студентів уявлення про право як цілісне соціальне явище. У ході вивчення тем модуля I необхідно звернути особливу увагу на характеристику місця і ролі права в системі соціального регулювання суспільних відносин, джерел права, правотворчість, а також права як системи та окремих структурних елементів цієї системи.

При вивченні теми - «Теорія держави та права як наука» необхідно розібратися в тому, яке місце в системі суспільних і юридичних наук займає теорія держави та права. Студентам при цьому варто з'ясувати обґрунтування значення теорії як методологічної основи всіх правознавчих наук. Дуже важливо сформулювати аргументовані положення, що підтверджують взаємозв'язки теорії з різними суспільними науками, що входять у систему наукових знань про суспільство: філософією, економічною теорією, політологією, соціологією, психологією та ін.

Розкриваючи співвідношення теорії держави та права з галузевими юридичними науками, необхідно звернути увагу на найважливішу її особливість: теорія містить у собі систему узагальнених теоретико-методологічних знань про право та державу, виражає комплексне і цілісне бачення держави та права як особливої організованої форми розвитку суспільства. Об'єктом теорії як юридичної науки виступають держава і право як такі, а її власним предметом є загальні основні закономірності виникнення, функціонування й розвитку держави та права. Необхідно звернути увагу на те, що до предмета теорії держави та права відносять методологію пізнання і дослідження державно-правових явищ, на основі якої в теорії розробляються фундаментальні юридичні поняття та категорії, що мають операційний і світоглядний характер. Методологія як предмет теорії держави та права являє собою вчення про методи наукового пізнання правових явищ, а також сукупність самих методів такого пізнання. Необхідно при вивченні питань методології звернути особливу увагу на розмаїття методів юридичних досліджень. Досить значимі при цьому і матеріалістична діалектика, і метафізичні методи, і синергетика, і багато інших методів. Тільки використання різнобічних методів дослідження держави та права забезпечує об'єктивне їх подання, дозволяє визначити їх дійсні роль та значення в житті суспільства.

Важливе місце в змісті предмета теорії держави та права займає юридична техніка, за допомогою якої формується понятійний юридичний апарат і правова мова.

Вивчаючи дану тему, варто звернути увагу на принципи побудови системи навчального курсу (дисципліни) теорії держави та права. Структура сучасного курсу теорії визначається не історичним, а, насамперед, логічно-тематичним принципом, що дозволяє уникнути повторів і накладок матеріалу при його вивченні. Кожна тема розглядається в курсі тільки один раз, але з урахуванням характеристики особливих рис держави та права, що виявлялися на відповідних історичних етапах їх розвитку. Таким чином, держава і право досліджуються і на рівні загальних підходів до їх понять, і через аналіз їх особливих, одиничних, окремих ознак, що дозволяє побачити цілісну картину державно-правової організації суспільства.

Вивчаючи тему - «Походження права та держави», - студентам необхідно ознайомитися з характеристикою первісної організації суспільства, механізмом організації і здійснення влади, особливостями звичайних норм, що регулюють поведінку людей у додержавному суспільстві.

Особливо уважно варто розібратися в розмаїтті теорій про походження держави та права, маючи на увазі, що в сучасній науці немає загальновизнаної теорії, що пояснює виникнення держави та права.

Студентам варто звернути увагу на причини появи і роль приватної власності, способи виробництва та відтворення, виникнення класів і інші фактори, що впливали на формування держави та права. Необхідно також розібратися в історичних способах формування права і звернути увагу на історично перше джерело права.

Тема - «Право в системі соціального регулювання відносин у суспільстві» - вимагає особливого, вдумливого вивчення, оскільки пов'язана з дискусійними питаннями праворозуміння. Сьогодні аж ніяк не втратило значення, а скоріше стало ще більш актуальним колись зроблене І.Кантом зауваження про те, що юристи усе ще шукають визначення права. Юридична наука, звільняючись від монопольної ідеології, виявляє неспроможність колишніх підходів до розуміння і визначення права. У зв'язку із цим студентам необхідно уважно розібратися в джерелах, присвячених ідеї права, правовим принципам і визначенню поняття права. Студентам важливо усвідомити найпоширеніші в літературі підходи до праворозуміння, а також ретельно розібратися та усвідомити зміст права і його сутність, звернувши при цьому увагу на втілення в змісті права об'єктивного і суб'єктивного, «існуючого» і «належного». Необхідно визначити обґрунтування розуміння права як міри свободи особи, масштабу її поведінки.

Вивчаючи дану тему, студентам необхідно усвідомити, що сутність права полягає в регулюванні суспільних відносин, однак не слід розуміти право лише як класовий регулятор, оскільки це було б занадто вузьким, однобічним підходом до сутності права.

Необхідно звернути увагу на цінність права як регулятора відносин у суспільстві і на соціальну цінність права, обумовлену відношенням самого права до людини як цінності.

Вивчаючи питання про функції права, необхідно усвідомити, насамперед, юридичні його функції: регулятивну і охоронну.

При вивченні теми - «Джерела (форми) права» - студентам необхідно усвідомити визначення поняття джерело права (при цьому варто мати на увазі зміст терміна «джерело» відносно способів (або джерел) формування права: право звичаїв, право суддів, право законів; у цій темі мова йде не про формування, а про джерела вже сформованого права), розібратися в співвідношенні понять «джерело» і «форма», маючи на увазі, що форма, насамперед, підкреслює зовнішній вигляд права, а джерело виявляє певний якісний зміст.

Вивчаючі класифікацію джерел права, варто виходити з усієї сукупності джерел, що існували в історії суспільства і у сучасному світі в різних державах. Це, зокрема, і наукова доктрина, і нормативний договір, і міжнародна угода та ін. Коло джерел досить широке, і необхідно усвідомити значення кожного з них.

У зв'язку з особливою поширеністю і особливим значенням нормативно-правового акту, студентам слід скласти їх всебічну характеристику: визначення, зміст, види, відмінність від інших правових актів, ознаки, межі дії з усіх параметрів.

При вивченні даної теми необхідно також звернути увагу на роль судової практики в правовому регулюванні суспільних відносин.

Вивчення теми - «Правотворчість та систематизація в праві» - припускає підхід до розуміння правотворчості як заключної, завершальної стадії процесу формування права. Варто з'ясувати взаємозв'язок правотворчості та правового регулювання, визначити, що обумовлює їх єдність. Студентам необхідно також усвідомити поняття і зміст правотворчої (законодавчої) ініціативи, поняття і види суб'єктів правотворчої діяльності. Особливу увагу варто звернути на визначення і види стадій правотворчості, а також на відмінність стадій від техніко-процедурних дій, пов'язаних з правотворчою діяльністю.

До даної теми відноситься також вивчення систематизації в праві, оскільки остання взаємозалежна із правотворчістю. Студентам необхідно усвідомити поняття систематизації як діяльності, що дозволяє додати всій системі права цілісний, комплексний, взаємозалежний характер. Саме в результаті систематизації досягається єдність всієї системи і структури юридичних норм. Студентам варто визначити види систематизації, показати їх відмінні та подібні риси. Наприклад, кодифікацію відрізняє від інкорпорації та консолідації те, що її результатом завжди виступає прийняття нового нормативного акту, особливістю консолідації є своєрідна «чищення» нормативного матеріалу за допомогою вилучення в процесі систематизації з відповідних джерел вже недіючих (скасованих) норм.

При вивченні теми - «Право як система. Основні правові системи сучасного світу» - студентам необхідно усвідомити, що містить у собі поняття «система права». Особливу увагу необхідно приділити розподілу права на галузі (мати чітке уявлення про класифікаційні критерії виділення галузей права). Студенти повинні розібратися в розходженнях таких понять, як «система права» і «система законодавства».

У цій же темі варто розглянути такі поняття як правова система і правова сім’я, приділивши увагу критеріям об'єднання правових систем у правову сім’ю. Вивчаючи дану тему, варто виходити із всієї сукупності правових систем, з огляду на при цьому історію їхнього розвитку.

Вивчаючи тему «Правова норма», студентам необхідно усвідомити поняття норми права, її відмінність від інших норм (моральних, технічних і т.д.). При характеристиці норми права не можна залишити без уваги питання її змісту. При цьому студентам варто усвідомити значення кожного елемента змісту правової норми: інтелектуального, вольового і юридичного. Особливу увагу варто приділити структурі правової норми. Вивчаючи структуру правової норми, необхідно охарактеризувати кожен з її елементів.

Крім цього, не можна забувати про класифікації правових норм. При цьому варто враховувати, що критерії класифікації можуть бути різні: за юридичною чинністю, сферою дії, галуззю законодавства і т.і.