Оцінювання знань студентів з дисципліни

«ТЕОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ»

ПІБ студента	ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ (max 50 балів)											ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ (підсумовуються пункти 6 і 11)
	МОДУЛЬ I					Сума балів за модуль I	МОДУЛЬ II				Сума балів за модуль II
	Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Індивідуальна робота студента	Контрольна робота			Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Індивідуальна робота студента	Контрольна робота
1	2	3	4		5	6	7	8	9	10	11	13
Іванов і.І.	15	10	10		15	50	15	10	10	15	50	100

Всі студенти, що набрали протягом семестру суму від 50 до 100 балів, автоматично отримують залік з дисципліни, а також відповідну кількість балів і оцінку за шкалою ECTS (див. Таблицю 3).

Студенти, що не набрали за підсумками двох модулів 50 балів, складають залік з «Теорії права і держави». Якщо студент складає залік, по сумі йому виставляється не більше 50 балів, включаючи бали, набрані протягом семестру, тобто безпосередньо за залік чітко певна кількість балів не встановлюється. Таким чином, залік надає студентові можливість добрати певну кількість балів. Залік з теорії права і держави проводиться відповідно до розкладу залікової сесії в письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на питання і потім дають усні пояснення з цих відповідей. Складання заліку проводиться в навчальній аудиторії, де знаходиться вся академічна група.

Оцінка «зараховано» виставляється студенту, виходячи з таких критеріїв:

1) відповідь студента свідчить про глибинні знання: вивчена навчальна і спеціальна література з теми, продемонстровані міцні теоретичні знання, представлена переконлива орієнтація у матеріалі, вміла аргументація висновків;

2) відповідь студента свідчить про хороші знання: вивчена навчальна і частково спеціальна література, показані, в основному, міцні теоретичні знання, представлені, переважно, переконлива орієнтація у матеріалі, а також не цілком вміла аргументація висновків;

3) відповідь студента свідчить про задовільні знання: вивчена навчальна література, окремі спеціальні джерела, показані теоретичні знання, представлені не цілком переконлива орієнтація у висловлюваному матеріалі, а також слабка аргументація висновків.

Відповідь, яка не відповідає жодному з перерахованих критеріїв, оцінюється як незадовільна і студентові виставляється оцінка «незараховано». Перескладання заліку проводиться після додаткової підготовки студентів згідно розкладу, що встановлюється деканатом. Якщо перескладання завершиться для студента оцінкою "незараховано", то подальше перескладання проводиться комісійно. У разі потреби уточнення знань студента і за бажанням студента як додаткові на заліку можуть бути використані тестові завдання.

В кінці другого семестру проводиться іспит, на якому виставляється підсумкова оцінка знань студентів на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

При цьому загальна кількість балів за поточний контроль не може перевищувати 50 балів. Ця оцінка складається на основі суми балів поточного контролю з третього модулю дисципліни «Теорія права і держави» (див. Таблицю 2).

Таким чином, з модулю III «Вчення про державу» студент може набрати максимально 50 балів, з яких:

• за роботу на семінарських заняттях – максимальні 15 балів;

• за самостійну роботу студентів – максимальні 10 балів;

• за індивідуальну роботу студентів – максимальні 10 балів;

• за підсумкову контрольну роботу – максимальні 15 балів.

Підсумковий контроль з дисципліни «Теорія права і держави» проходить у формі іспиту, який оцінюється від 0 до 50 балів.

Іспит з теорії права і держави проводиться згідно розкладу екзаменаційної сесії. Іспиту передує консультація (за один - два дні до іспиту). Проводиться іспит в письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на «витягнуті» квитки і потім дають усні пояснення до цих відповідей.

Екзаменаційний квиток складається з 5-х завдань, з яких 1-3 є теоретичними, 4 – практичним, 5 – тестовим (5 тестів різного рівня складності). Оцінка виставляється на підставі відповідності відповіді за кожним завданням певному комплексу критеріїв. При цьому кожне завдання може бути оцінене максимально в 10 балів.

Відповідь на кожне теоретичне завдання (завдання 1-3 екзаменаційні квитки) оцінюється на підставі відповідності наступним критеріям:

1. Рівень, об'єм і глибина знань.

2. Знання студентом дискусійних питань теорії.

3. Вміння обгрунтувати власну позицію.

4. Правильне розуміння і вміння використовувати юридичні поняття і категорії.

5. Вміння співвідносити теоретичні положення з практичними ситуаціями.

Відповідність відповіді за кожним завданням всім вказаним критеріям в повному об'ємі оцінюється в 10-9 балів.

Відповіді, які не відповідають одному, двом критеріям (у будь-якій послідовності), оцінюються в 8-7 балів.

Відповіді, які не відповідають трьом критеріям, оцінюються в 5-6 балів.

Відповіді, які не відповідають чотирьом, п'яти критеріям, оцінюються в 4-0 балів.

Відповідь на практичне завдання (завдання 4 екзаменаційного квитка) оцінюється з погляду вміння:

1. аналізувати практичну ситуацію;

2. застосовувати теоретичні знання з практики;

3. показати практичні навички юриста.

При цьому оцінюється як заохочувальний бал знання законодавства, уміння в нім орієнтуватися і правильно його використовувати. Разом з тим, відсутність знання законодавства або вміння в нім орієнтуватися не тягне зниження оцінки на іспиті з теорії права і держави, оскільки студенти 1 курсу ще не вивчали галузевих юридичних дисциплін і, крім того, зміст практичних завдань розрахований на можливість рішення, виходячи із загальноправових теоретичних положень.

Відповідність відповіді за практичним завданням всім вказаним критеріям в повному об'ємі оцінюється в 10-9 балів.

Відповіді, які не відповідають одному критерію (у будь-якій послідовності), оцінюються в 8-7 балів.

Відповіді, які не відповідають двом критеріям, оцінюються в 6-5 балів.

Відповіді, які не відповідають всім трьом критеріям, оцінюються в 4-0 балів.

Відповідь на 5 завдання екзаменаційного квитка (тести) оцінюється таким чином:

- правильно вирішені всі 5 тестів – 10-9 балів;

- правильно вирішено 4 тести – 8-7 балів;

- правильно вирішено 3 тести – 6-5 балів;

- правильно вирішено 2 тести – 4-3 бали;

- правильно вирішено 1 тест – 2-1 бал;

- не вирішений жоден тест – 0 балів.

Відповіді за кожним завданням оцінюються окремо.

Бали, отримані студентом за поточний і підсумковий контроль вносяться до відомості (див. Таблицю 2), підсумовуються і на їх основі виставляється загальна підсумкова оцінка знань. Таким чином, максимально студент може набрати 100 балів.

Таблиця 2