4. Особливості здійснення морських та річкових круїзів.

Морські шляхи діляться на регіональні, морські, міжнародні океанічні і каботажні. Регіональні морські шляхи – це шляхи, що формуються в певних географічних регіонах. Міжнародні океанічні шляхи пролягають в океані (або океанах) між портами різних держав, розміщених на різних континентах. Каботажні морські шляхи пролягають між портами одної держави.

Потрібно звернути увагу на те, що договором перевезення скріплюються комерційні умови купівлі-продажу транспортної продукції морського флоту, в яку включається перевезення пасажирів, багажу і транспортних засобів власного користування. Основу цих договорів складає фрахтування.

Фрахтування означає надання за оговорену плату (фрахт) всього судна або його частини для перевезення вантажів, пасажирів або виконання інших робіт з метою завершення одного або декількох рейсів, а також передача судна на певний час у розпорядження фрахтувальника. Процес фрахтування використовується в трамповому судновиробництві.

Рейсове фрахтування ділиться на фрахтування судна на рейс, круговий рейс, послідовні односторонні рейси по контракту. Фрахтування судна (флоту) на час передбачає, що всі умови оформляються спеціальним договором – чартером. Для спрощення оформлення чартеру використовуються спеціальні проформи чартерів, які являють собою розроблені і виготовлені в типографії бланки набору і роз’яснень умов договору морського перевезення.

В основі оформлення перевезення лежать транспортні документи: товарна квитанція або документ, що підтверджує право володіння. В міжнародному обороті досить часто перевезення товару або багажу, пошти супроводжується оформленням товаророзподільчого документа, який перевізник видає вантажовідправнику. До таких документів прийнято відносити: коносамент (він може бути чистий і нечистий, ордерний або оборотний, наскрізний), морську і рейсову транспортну накладну, залізничну накладну, варрант.

Коносамент – цінний папір, що являє собою товаророзподільчий документ, що підтверджує право його тримача розпоряджатися вказаним в ньому вантажем, зданим для морського перевезення, і одержати цей вантаж після його завершення. Коносамент видається перевізником про прийняття вантажу на борт судна.

Для одержання визнання на ринку проформи чартерів проходять стадію узгоджень  в Раді по документації Балтійської і міжнародної конференції, Палаті  судноплавства Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Під егідою міжнародного морського комітету в 1925 році була розроблена і прийнята Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент, що одержали назву “Гаазьких правил”. В 1968 р. був прийнятий додатковий протокол, що носить назву “Правил Вісбі”. Для розробки нових форм правового регулювання в рамках Комісії ООН з права міжнародної торгівлі в Гамбурзі в 1978 р. була прийнята Гамбурзька конвенція ООН про морське перевезення вантажів, що одержала назву “Гамбурзькі правила”.

Гамбурзькі правила охоплюють правове регулювання перевезення тварин, вантажів на палубі та небезпечних вантажів, а також норми юрисдикції і арбітражу. Ці правила закріпили норму про множину юрисдикції. Позивач, по своєму вибору, може пред’явити позов в суді за місцем:

§ основного комерційного підприємства відповідача;

§ укладання договору перевезення при умові, що відповідач має там комерційне підприємство або агентство, при посередництві якого був заключний договір;

§ порту погрузки або порту вигрузки;

§ указаному в договорі морського перевезення.

 Таким чином “Гамбурзькі правила” закріпили відмова від практики, що склалася вирішення питання про підсудність спорів на основі укладених договорів сторін.

Пасажири, що користуються послугами морського транспорту, діляться на шість основних груп: ділові пасажири (комерсанти), туристи, емігранти, сезонні робітники, паломники і військовослужбовці. В залежності від мети поїздки туристи використовують судна переважно для морських подорожей, у зв’язку з чим організовують круїзні рейси, або для переїзду з одної країни в другу. Туристські рейси здійснюються протягом тривалого часу по спеціальному розкладу, що передбачує стоянки в портах для ознайомлення пасажирів з при побережними містами та їх околицями. Екскурсійні рейси на відміну від туристських виконуються протягом нетривалого часу (до трьох діб). Туристські перевезення морем діляться на каботажні, закордонні і змішані туристські (круїзні) рейси з участю одного або кількох суміжних видів транспорту. Туристські рейси, як правило, проводяться в несезонний період, коли немає масового напливу пасажирів. Протягом червня – серпня весь пасажирський флот ставиться під перевезення пасажирів на регулярних лініях.

Пароплавство здає судно  в оренду на умовах відшкодування йому витрат по його отриманню і встановленого процента нагромадження. В іншому випадку туристські агентства проводять рейсове фрахтування судна на частину пасажирських місць. Або фрахтування здійснюється на певний час по тайм-чартеру [81]. Обов’язки і відповідальність володаря судна і фрахтувальника визначаються договором, що укладається сторонами. [100].

Велике значення надається питанням обслуговування пасажирів на суднах і березі. Організації посадки-висадки, інформації, поштово-телеграфному зв’язку, харчуванню, торгівлі і дозвіллю.

Туроператори укладають договори по розподілу портів обслуговування і числі відходів суден, що обслуговуються лінійними конференціями, і країн, судноплавні лінії яких є членами конференції [78, с.92].

Особливу роль відіграє міжнародно-правове регулювання річних пасажирських перевезень по річках. Які мають безпосередній вихід у відкрите море або закрите море (перевезення “ріка – море”).  До таких відносяться Дунай, Рейн, Нігер, Меконг, Ла-Плата, Амазонка та ін. Пасажирське плавання регулюється конвенціями про режим судноплавства.