3.1. Основні форми самостійної роботи:

• вивчення кожної теми курсу за підручником та навчальним посібником;

• опрацювання лекційного матеріалу;

• доповнення конспекту лекцій теоретичним матеріалом, який студент не встиг

• записати або зрозуміти на лекції;

• підготовка до самостійних занять за планом; підготовка доповідей або рефератів з окремих тем; підготовка на виконання контрольних робіт з окремих тем; підготовка до колоквіуму з окремих тем;

• самостійне вивчення окремих тем та питань за допомогою навчальної

• літератури, сучасних засобів інформації, періодичних видань, законодавчих та інструктивних матеріалів;

• підготовка до заліку з курсу „Державне право зарубіжних країн".

ТЕМИ ЯКІ НЕ ВИНЕСЕНО НА СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ВІДПРАЦЬОВУЮТЬСЯ САМОСТІЙНО!

4. Плани проведення семінарських занять.

Тема 1. Предмет, джерела суб’єкти і система державного права зарубіжних країн.

План семінарського заняття. (2 год.).

1.Зміст поняття «конституційне право закордонних країн».

2.Норми конституційного права й конституційно-правові інститути.

3.Суб'єкти конституційно-правових відносин і природа конституційно-правових відносин.

4.Основні напрямки й школи про науку конституційного права в закордонних країнах.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно по­чати з ознайомлення з планом семінару та рекомендованої до нього літератури.

Під час підготовки до семінарського заняття необхідно звернути увагу на такі питання як:

Конституційне (державне) право як галузь права і як навчальна дисципліна. Сполучення вивчення загальних і специфічних рис конституційного права різних національних правових систем.

Поняття конституційного (державного) права. Сутність і призначення конституційного (державного) права закордонних країн.

Терміни «конституційне право» і «державне право».

Конституційні норми, їхньої особливості.

Предмет і метод конституційного (державного) права закордонних країн. Конституційно-правові відносини: поняття, види й особливості. Суб'єкти конституційно-правових відносин.

Метод вивчення конституційного права закордонних країн.

Джерела конституційного (державного) права. Конституція - основне джерело конституційного (державного) права. Законодавчі акти. Конституційні, органічні й звичайні закони. Нормативно-правові акти виконавчої влади. Регламенти палат парламенту. Рішення органів місцевого самоврядування. Акти органів конституційного контролю й судові прецеденти. Конституційні звичаї. Нетрадиційні джерела конституційного права.

Співвідношення норм внутрішньодержавного й міжнародного права.

Система конституційного (державного) права закордонних країн.

Місце й роль конституційного (державного) права в правових системах.

Література й джерела:

1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30,33,34,35,36,39,42,43,44.

Завдання для самостійної підготовки

Контрольні запитання та завдання

1. У яких трьох значеннях уживається термін "консти­туційне (державне) право зарубіжних країн"?

2. Чому конституційне (державне) право зарубіжних країн не є галуззю права?

3. Які суспільні відносини регулює конституційне (держав­не) право в зарубіжних країнах?

4. Які джерела конституційного права діють у державах, що належать до романо-германської правової системи?

5. Які джерела конституційного права діють у державах, що належать до англосаксонської правової системи?

6. Які джерела конституційного права діють ц державах, що належать до релігійних правових систем?

1 .У чому полягає специфіка джерел конституційного пра­ва країн тоталітарного соціалізму?

8. Що вивчається в рамках загальної частини конститу­ційного права зарубіжних країн?

9. Які питання належать до особливої частини консти­туційного права зарубіжних країн?

10. Охарактеризуйте розвиток державно-правової науки.