- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8. Предмет економічної науки.
- •9. Функції економічної науки.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура ек. Системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність.
- •36. Торгівельно – маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці.
- •41. Прибуток і рентабельність.
- •42. Економічна рента та її види.
- •43. Регулювання підприєм. Діяльності
- •44. Міжнародна підприєм. Діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка ек. Розвитку та його фактори
- •47. Ек. Зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •55. Функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57. Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59. Інформаційний капітал.
- •60. Виробничий капітал.
- •61. Підпримницький капітал.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •62. Фінансовий капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •68. Заробітна плата.
- •69. Інвестиції в людський ресурс.
- •71. Інтелектуалізація праці.
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника
- •72. Труд. Відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і Держава
- •87. Сегментація ринку
- •89. Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •92. Ринок інновацій.
- •91. Ринок людського ресурсу.
- •93. Міжнародні ринки.
- •94. Становлення глобального ринку.
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •96. Національний дохід
- •96. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання та заощадження
- •99. Національне багатство.
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
- •108. Типи економічного мислення: наукове та ненаукове.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
99. Національне багатство.
Національне багатство — це сукупність матеріальних благ, нагромаджених країною за весь період її існування та залучення до господарського обороту природних ресурсів. Іншими словами, нац. баг-во – це все матер. баг-во сусп-ва.
Сучасна економ. теорія все частіше критикує тезу про матеріальний зміст багатства і висловлюється за його уточнення і доповнення новими елементами.
У широкому розумінні національне багатство включає в себе як матеріальне, так і нематеріальне багатство країни. Нематеріальне багатство суспільства − це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили − науково-технічний, освітній, культурний потенціал. Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень та ін.). Осн. елем. матеріальної форми національного багатства: - виробничий капітал (основн. і оборот.); - основний капітал сфери немат-го вир-ва (школи, лікарні, культ.-освітні і спорт. об’єкти, житл. буд.); - резерви капітальних благ (законсервовані запаси основн. капіталу); - майно домашніх госп-в (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання − автомоб., меблі, побутова техніка тощо);- запаси і резерви споживчих благ.
До складу національного багатства відносять і природні ресурси країни, які залучені до господарського обороту (земля, надра, вода, ліси, атмосфера, клімат).
Нац. баг-во виступає як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально-економічного прогресу.
100. Доходи населення
Дохід – це певна кількість грошових коштів, матер-х благ чи послуг, отриманих фізич. особою, підпр-вом чи економікою в цілому за певний проміжок часу. Дохід – це також грошові кошти, що отримають фізич. та юридич. особи за результати госп-ської діяльності, використ. власності чи у формі соц-х виплат, громадянських внесків.
Доходи населення є визначальною складовою розподілу нац. доходу. Економічна теорія пояснює розподіл доходів як результат попиту на продуктивні послуги та їх пропонування. Попит на працю як основне джерело доходів населення та пропонування праці впливають на величину доходів у вигляді зар. плати.
В економічній теорії висуваються різні концепції стосовно суперечностей у розподілі доходів. Марксизм пояснює його існуванням експлуатації трудящих, тобто згідно з теорією трудової вартості зар. плата не є відображенням вартості робочої сили; маржиналізм – теорією граничної продуктивності факторів вир-ва; неокласичний напрям – індивідуальними здібностями та грою ринкових сил. Кожна з точок зору характеризує відповідний бік розподілу доходів населення.
Доходи населення чи господарств формуються за рахунок надання послуг робочою силою, індивідуальної трудової діяльності, власності, соц-х трансфертних платежів тощо. Граничною нижньою межею величини доходів населення є прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум – це вартісна величина необхідних для підтримання фізіологічної життєдіяльності людини засобів існування. Якщо індивідуальні доходи нижче цієї межі, то наступає скорочення населення в країні. Крім того, в сусп-ві є частина непрацездатного населення, яке вимагає матеріальної підтримки. Держава здійснює перерозподіл нац-го доходу ч-з систему соц. виплат. Перерозподіл доходів є однією з функцій уряду.