80. Грошовий вимір вартості товару.

Гроші виступають категорією товарного господарства й історія їхньої появи нерозривно пов’язана з товарообміном. На ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли суспільний поділ праці тільки започатковувався, відбувався безпосередній обмін товару на товар. Такий обмін виражається формулою: х товару А = у товару Б. У процесі обміну товари відіграють неоднакову роль. Відповідно до цього, розрізняють форми вартості, в яких перебувають товари А і Б. Товар, який виражає свою вартість в іншому, перебуває у відносній формі вартості (А). Товар же, який слугує засобом для вираження вартості іншого, перебуває в еквівалентній формі (Б). Ця форма вартості отримала назву простої, одиничної чи випадкової, де одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості.

Розвиток суспільного поділу праці сприяв подальшим змінам у товарних відносинах. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Він знаменував також перехід від простої, одиничної чи випадкової форми вартості до повної або розгорнутої. Її формулу можна виразити так: х товару А (=) у товару В = z товару С = ... Повна, або розгорнута, форма вартості — це така форма, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості.

В умовах подальшого поглиблення суспільного поділу праці відбувається поступове стихійне виділення із загальної маси товарів таких, які починають відігравати роль головних предметів обміну. Сама поява такого товару, який виконував функції загального еквівалента усіх інших товарів є закономірною. Вона свідчить про перехід від повної чи розгорнутої форми вартості до загальної чи грошової (це така форма, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться у еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється на загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності). Формулу загальної чи грошової форми вартості: х товару А; у товару В; z товару С..(.=) w товару D.

Отже, замість численних еквівалентів з’являється один, на який усі товаровиробники обмінюють свої товари, а вже його обмінюють на потрібні їм продукти чи послуги. Саме через це обмін перетворився на постійну життєву потребу. З моменту, коли певний товар почав виконувати роль загального еквівалента, виникають і починають розвиватися грошові відносини. Вони доповнюють складну систему товарних відносин, які встановлюються між товаровиробниками. Гроші являють собою один з найважливіших винаходів людства за всю його тривалу історію існування.

81. Сутність і функції ринку.

Ринок – це складне утворення, він має свою власну структуру, для його функціонування й розвитку необхідні специфічні умови. Сутність ринку представники різних економічних напрямків тлумачили по-різному, тому в ек л-рі наводиться ряд визначень, які можна розділити за певними інститутами: часово-просторовий, власності, грошей, посередника, ціноутворення, конкуренції.

Значна к-ть дослідників вважає, що розглядати сутність ринку не можливо, не розглянувши його функції. До головних функцій ринку відносяться: - Регулююча (розподільча) – визначає структуру пропозиції і виявляється у розподілі та перерозподілі ресурсів. А це регулює співвідношення між кількістю різних товарів, що виробляються у суспільстві.- Стимулююча - ринком заохочуються ті виробники, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва, застосовуючи найновіші досягнення науки та техніки, що веде до підвищення ефективності виробництва та до відповідного зростання їхніх доходів.- Сануюча – передбачає очищення ек с-ми від неефективних та нежиттєздатних, ек слабких одиниць.- Інтегруюча - ринок об’єднує розрізнених виробників та споживачів в єдине ціле, в економіку через систему товарно-грошових зв’язків.- Інформаційна – дає виробникам уявлення про стан справ на ринку.- Відтворювальна - полягає у тому, що оскільки ринок займає опосередковане положення між виробництвом і споживанням, то без його функціонування неможливе нормальне відновлення не тільки окремих матеріальних об’єктів, а й самого суспільства. - Контрольна - механізм ринку дає можливість споживачам контролювати виробництво, купуючи лише те, що вони вважають за потрібне. - Розшаровуюча – соц. розділення сусп-ва за доходами. - Алокаційна – забезпечення оптимальної комбінації товарів та послуг.

Окрім позитивних ф-й, можна виділити й антифункції: провокування банкрутства, породження монополій, диспропорційності, нерівномірного р-ку, антисоц, анти економічна, анти екологічна, платіжнозвужуюча.

На мою думку, найбільш повно розкриває сутність поняття наступне визначення: ринок – це певна сукупність ек відносин між різними суб’єктами, де відбувається остаточне визначення їх вартості та реалізація, завдяки чому посилюється конкуренція між товаровиробниками, забезпечується безперервність сусп. відтворення й формування цілісної ек с-ми, а також здійснюється опосередкований контроль споживачів за виробництвом та санація ек с-ми від неефективних підприємств.