- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8. Предмет економічної науки.
- •9. Функції економічної науки.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура ек. Системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність.
- •36. Торгівельно – маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці.
- •41. Прибуток і рентабельність.
- •42. Економічна рента та її види.
- •43. Регулювання підприєм. Діяльності
- •44. Міжнародна підприєм. Діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка ек. Розвитку та його фактори
- •47. Ек. Зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •55. Функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57. Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59. Інформаційний капітал.
- •60. Виробничий капітал.
- •61. Підпримницький капітал.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •62. Фінансовий капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •68. Заробітна плата.
- •69. Інвестиції в людський ресурс.
- •71. Інтелектуалізація праці.
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника
- •72. Труд. Відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і Держава
- •87. Сегментація ринку
- •89. Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •92. Ринок інновацій.
- •91. Ринок людського ресурсу.
- •93. Міжнародні ринки.
- •94. Становлення глобального ринку.
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •96. Національний дохід
- •96. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання та заощадження
- •99. Національне багатство.
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
- •108. Типи економічного мислення: наукове та ненаукове.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
55. Функції капіталу.
Капітал - це накопичене багатство, що утворюється при використанні прибутку на нагромадження продуктивних факторів виробництва з метою одержання прибутку або інших форм доходу (ренти, процента, дивідендів).
Аналізуючи функції капіталу ми більш глибоко розуміємо сутність капіталу та його ролі й житті суспільства. В основному функції є спільними як для класичного капіталізму, так і капіталізму із сучасною економікою. Зокрема виділяють такі функції капіталу: 1. виробництво доданої вартості в поєднані з живою працею; 2. забезпечення максимальної ліквідності (здатність безпосередньо конвертуватись в гроші); 3. використання у виробничому процесі найманої праці; 4. нагромадження капіталу і його розширене відтворення; 5. реалізація сутності капіталу та його еволюції у правах власності та в системі економічних класів; 6. вкладення капіталу у відтворення та розвиток людського фактора виробництва.
56. Капітал і наймана праця.
Капітал - це накопичене багатство, що утворюється при використанні прибутку на нагромадження продуктивних факторів виробництва з метою одержання прибутку або інших форм доходу (ренти, процента, дивідендів).
Капітал підприємця є його приватною власністю. Але його власність не поширюється на інший фактор виробництва – робочу силу вільних робітників. Останніх він може залучити через механізм наймання. Наявність найманої праці – обов’язків соціально-економічний чинник функціонування в економічній системі суспільства категорії капітал.
Основними факторами виробництва, є безпосередній працівник і засоби виробництва, тобто людський і речовий фактори . Спосіб поєднання основних факторів виробництва може бути різним. Це зумовлено існуючою формою власності на засоби виробництва.
За умов колективної трудової власності або індивідуальної трудової приватної власності поєднання робочої сили і засобів виробництва здійснюється безпосередньо. За умов відчуження засобів виробництва від безпосередніх працівників, їх поєднання відбувається непрямо, опосередковано, шляхом або позаекономічного примусу (юридична залежність працівника) або економічного примусу (через наймання або купівлю-продаж робочої сили). Поєднання працівників з капіталом забезпечується через їх наймання на ринках праці, а їх використання здійснюється під контролем власників засобів виробництва.
Наймання праці – це письмовий або усний договір між власником підприємства або його представником і працездатною особою про використання робочої сили суб’єкта, що працевлаштується, у виробничому процесі підприємства за відповідну грошову винагороду.
Існують дві умови перетворення робочої сили на товар:
1) наявність юридичної свободи;
2) позбавлення працівників життєво необхідних благ та інших джерел (окрім найма) їх одержання.
Формою економічної реалізації наймання праці та найму працівників є отримання заробітної плати працівниками, а для капіталу результатом такої праці є отримання прибутку.
57. Людський капітал.
Виникнення і розвиток теорії людського капіталу зумовлено тими корінними змінами, які відбуваються в суспільстві в епоху науково-технічної та інформаційної революції, коли людина, її науково-освітній потенціал стають вирішальним фактором соціального й економічного прогресу. В цей час особливе значення набуває вивчення комплексу питань забезпечення раціональної зайнятості і оптимального функціонування ринку праці. Отже, людський капітал сучасна економічна теорія розглядає поряд з другими видами капіталу як об’єкт економічної системи.
Людський капітал пов’язується економічною теорією з капітальними вкладеннями в людину, які настільки ж прибуткові, як і інвестиції в будь-який інший фактор виробництва. Під людським капіталом зазвичай розуміється наявний у людини запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, котрі сприяють росту продуктивної праці і впливають на ріст доходів. Людський капітал - є міра втіленої в людині здатності приносити дохід. Людський капітал включає вроджені здібності і талант, а також освіту і придбану кваліфікацію. Це і є достатньо повне визначення сутності людського капіталу.
Структура. З точки зору нагромадження людський капітал – це:
1) затрати на освіту (освіта є основним способом, засобом одержати кваліфіковану робочу силу, котра була б здатною виконувати достатньо складні види праці);
2) затрати на підтримку і розвиток охорони здоров’я (затрати на охорону здоров’я продовжують термін обороту робочої сили у виробництві);
3) затрати на забезпечення мобільності (міграції) робочої сили (здатність робочої сили швидко пристосуватися до постійно змінюваної ринкової ситуації та структурних змін в економіці - дуже важливий напрям інвестицій в людський капітал);
4) затрати на інформацію (нагромадження людського капіталу не може проходити ефективно , якщо суспільство не володіє повною, зрозумілою, доступною та постійно оновленою інформацією).