Тема 6. Право спільної власності

Практичне заняття. Рекомендована кількість годин - 4 години.

Питання до теми:

1. Поняття та юридичний статус права спільної власності.

2. Види права спільної власності.

3. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.

4. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.

5. Право спільної сумісної власності подружжя.

6. Право спільної власності особистого селянського господарства.

7. Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном.

8. Виділ частки зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.

Література:

1. Генкин Д. М. Право собственности в СССР. М., 1961.

2. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні. - К. 1996.

3. Ерошенко А. А Личная собственность в гражданском праве. М.,1973.

4. Жилинкова И. В. Имущественные правоотношения в семье// В сб.: "Правовая система Украины: теория и практика". — К., 1993.

5. Жилинкова И.В. Право собственности супругов. - Х., 1997.

6. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи. – Х., 2000.

7. Заіка Ю.О., Співак В.М. Право власності. Спадкове право. – К., 2000.

8. Мананкова Р. П. Правоотношение общей долевой собственности граждан. Томск, 1977.

9. Маркова М. Г. Понятие и содержание права общей собственности // В кн.: Очерки по гражданскому праву. - Л., 1957.

10. Маслов В. Ф. Вопросы общей собственности в судебной практике. - М.: Госюриздат. - 1963г.

11. Матвеев Г.К. История семейно-брачного законодательства Украинской ССР. – К., 1960.

12. Мисник Н. Н. Правовая природа общей собственности // Правоведение. - 1993. - № 1.

13. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Червоного Ю.С. – К., 2008.

14. Право власності в Україні / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцовової. – К., 2000.

15. Право собственности в Украине / Под ред. Шевченко Я.Н.- К., 1996.

16. Право собственности: актуальне проблемы / Отв.ред. В.Н. Литовкин, Е.А. Суханов, В.В. Чубаров. – М., 2008.

17. Ромовская З. В. Пути совершенствования семейного законодательства Украины// Проблему развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин. - X., 1993.

18. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2003.

19. Сімейне право України / За ред. О.В. Дзери – К., 2003.

20. Сімейне право України/ За ред. Ю. С. Червоного. - К. : Істина, 2004.

21. Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – М., 2008.

22. Халфина Р. О. Право личной собственности. - М. ,1964.

23. Червоний, Ю.С. Охорона майнових прав подружжя: підстави і момент виникнення спільності майна подружжя / Ю.С. Червоний // Часопис цивілістики : Наук.-практ. журн. 2010. № 9. ─ С. 17-21.

Задачі

Задача №1.

Після розлучення Кандрашин звернувся з позовом до Кандрашиної про розділ їхнього спільного майна - житлового будинку, що складається із двох рівних частин, у кожній з яких були кімнати розміром 16 і 14 кв. м., коридор, кухня і окремий вхід. Сини Кандрашиних пред'явили зустрічний позов про визнання за ними права власності на 1/4 частину будинку за кожним і виділенні їм по кімнаті. Кандрашин просив визнати його єдиним власником будинку, тому що будинок був побудований його земельній ділянці і оформлений на нього. Крім того, будинок будували в основному за рахунок коштів, зароблених ним особисто, його колишня дружина ніде не працювала. Заперечуючи проти позовних вимог синів, він заявив, що, оскільки між батьками і ними не було письмового договору про надання останніми допомоги у будівництві будинку за умови визнання за ними права власності на частку в домоволодінні, вони вправі вимагати лише відшкодування понесених ними витрат і він готовий виплатити їм відповідну суму. Під час розгляду спору Кандрашина просила розділити будинок між нею і колишнім чоловіком порівну як нажитий під час шлюбу. У такому випадку вона була згодна відшкодувати половину витрат, понесених синами при будівництві будинку.

У судовому засіданні було встановлено, що сини Кандрашиних брали участь у будівництві будинку особистою працею. Після того як батько покинув родину вони завершили будівництво будинку, частину свого заробітку віддавали матері, яка отриманими грошима розплачувалася з будівельниками. Приймаючи участь у будівництві будинку, вони мали намір поліпшити свої житлові умови.

Задача №2.

Слободенюк вирішила продати власний будинок у селі і купити будинок у місті, де проживали її дочка й син, і переїхати в це місто, оскільки за станом здоров'я і зважаючи на похилий вік їй було важко жити одній. Разом із сином вона придбала будинок, що складається із двох рівноцінних ізольованих кімнат, підсобних приміщень і надвірних будівель. При покупці будинку Слободенюк заплатила 3/4 його вартості, а її син Слободенюк - 1/4. Договір купівлі-продажу будинку був оформлений на сина. У придбаному будинку оселилася Слободенюк із сином. Коли Слободенюк одружився, у будинок вселилася його дружина, що стала перешкоджати матері Слободенюк користуватися будинком.

Слободенюк звернулася до суду з позовом до сина про визнання Договору купівлі-продажу будинку недійсним і визнання за нею права власності на будинок. У судовому засіданні було встановлено, що між матір’ю і сином була домовленість про спільне придбання будинку і проживанні у ньому. Виходячи із цього і з огляду на розмір понесених позивачкою і відповідачем витрат на покупку будинку, суд позовні вимоги задовольнив частково, визнавши за кожною зі сторін право власності на половину будинку, і стягнув з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію у розмірі 1/4 вартості будинку.

Задача №3.

Дружина Токаря Дубенко придбала у Торговому домі «Афіна» у кредит холодильник вартістю 5000 грн. Через 3 місяці Дубенко померла. На день смерті за нею була заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн.

Торговий дім «Афіна» пред'явив до суду позов до Токаря про стягнення цієї суми з нього. Токар позов не визнав. У судовому засіданні він пояснив, що йому нічого невідомо про придбання Дубенко холодильника у кредит, і що ніякий холодильник у його з дружиною квартиру ніколи не доставлявся. Як стверджував Токар, в останні роки життя його дружина зловживала спиртними напоями і могла відразу ж продати куплений у кредит холодильник, а виручені гроші витратити на придбання спиртних напоїв.

Задача №4.

У житловому 4-х кімнатному будинку, що належить на праві спільної власності Цильмак (3/4 частки) і Черноуцькому (1/4 частки), відповідно до письмового договору між ними Цильмак користувалася трьома кімнатами, а Черноуцький - однією. За згодою Цильмак і з дозволу органів влади відповідно до затвердженого проекту Черноуцький звів за свій рахунок дерев'яну надбудову над їхнім цегельним будинком, у якій були 4 кімнати. Вартість її склала 3/4 вартості цегельної частини будинку. До початку будівництва вони домовилися про те, що Черноуцький буде користуватися кімнатами в надбудові, а кімнату, якою він користувався раніше, обладнають для загального користування. При пожежі, що виникла через самозаймання телевізора, надбудова згоріла. За рахунок страхового відшкодування був відновлений первісний цегельний будинок. Виходячи із цього, Цильмак запропонувала відновити колишній порядок користування будинком. Черноуцький же вважав, що в його користування повинні бути надані дві кімнати.

Задача №5.

Житловий будинок належав на праві спільної часткової власності Різун (1/2 частки), Кострик (1/4 частки) і Конєву (1/4 частки). Різун звернулася до суду з позовом до Кострик і Конєва про визнання за нею права власності на 2/3 частки будинку, посилаючись на те, що вона зробила необхідний капітальний ремонт будинку, у результаті якого вартість будинку зросла на 50%. Заперечуючи проти позову, Кострик і Конєв заявили, що ремонт був зроблений без їхньої згоди, тому Різун не вправі вимагати не тільки зміни частки в праві спільної власності, але й відшкодування понесених нею витрат.

Задача №6.

Житловий будинок у Южному належав на праві спільної часткової власності Нагібіній (23/200 частки), Соколовій (108/200 частки) і Матвєєву (69/200 частки). У будинку проживала одна Соколова, Нагібіга і Матвєєв жили в Одесі. Матвєєв за договором, що був оформлений у встановленому порядку, продав Соколовій свою частку в праві спільної власності будинку.

Нагібіна звернулася до суду з позовом до Матвєєва і Соколової про визнання укладеного між ними договору недійсним і переведення на неї прав і обов'язків покупця за цим договором. В обґрунтування позову Нагібіна вказала, що Соколова користується ізольованою частиною будинку, відділеною капітальною стіною, яка має окремим вхід, тобто її частка в праві спільної часткової власності будинку фактично виділена, інша ж частина будинку між нею і Матвєєвим не розділена, тому вона має переважне право на покупку частини будинку Матвєєва.

Задача №7.

Шлейкіна і Шевченко спільно користувалися автомобілем «Таврія», який вони виграли на один зі спільнопридбаних лотерейних квитків. Під час поїздки за місто автомобіль, яким управляла Шлейкіна, зіштовхнувся із автомобілем «BMW», що їхав попереду і раптово загальмував, щоб уникнути наїзду на зайця, що зненацька вибіг на дорогу з лісу. При зіткненні автомобіль «Таврія» було ушкоджено і йому був потрібен ремонт. Вартість ремонту оплатила Шлейкіна. Остання звернувся до Шевченко із проханням відшкодувати їй половину сплаченої за ремонт суми. Шевченко відповіла відмовою, пославшись на те, що автомобіль був ушкоджений тоді, коли ним користувалася Шлейкіна, яка і повинна понести всі витрати на його ремонт.

Задача №8.

Сочка продав Нічці телевізор і магнітофон. Довідавшись про здійснення такого правочину, колишня дружина Нічки звернулася до суду з позовом до Сочки і Нічки про визнання укладеного між ними договору недійсним, тому що вказані речі були придбані в період, коли вона була одружена із Нічкою, і хоча їхній шлюб розірваний, розділ спільного майна ще не відбувся, а згоди на продаж цих речей вона не давала.