Завдання

Завдання №1

Складіть перелік документів, які громадянину України необхідно подати до Одеської міської ради з метою отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Завдання №2

Вкажіть, які з названих речей можуть належати громадянам на праві власності:

1) вантажні автомобілі;

2) дизельне паливо;

3) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;

4) нежилі приміщення;

5) ракетне паливо;

6) мисливська зброя.

Відповідь обґрунтуйте.

Тема 5. Право державної та право комунальної власності

Теоретичний семінар. Рекомендована кількість годин - 2 години.

Питання до теми:

1. Загальні положення про державну власність. Види державної власності.

2. Поняття права державної власності.

3. Суб'єкти права державної власності. Проблема співвідношення права державної власності та права власності народу України.

4. Об'єкти права державної власності.

5. Підстави виникнення та припинення права державної власності.

6. Поняття, зміст та особливості права комунальної власності.

7. Право господарського відання як засіб здійснення права власності.

8. Право оперативного управління як засіб здійснення права власності.

Питання для обговорення:

1. Які органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють від їх імені повноваження власника?

2. Як позначається специфіка публічно-правового положення суб'єктів права державної та комунальної (публічної) власності на складі їх об'єктів?

3. Які зміст права державної та комунальної власності, підстави їх виникнення і припинення ?

4. Як визначити, які конкретно речі становлять власність Держави Україна, які – народу України, а які органів місцевого самоврядування?

5. Що таке приватизація і які особливості цивільно-правового регулювання приватизації?

6. Які способи приватизації державної та комунальної власності передбачені чинним законодавством? У чому полягають їх особливості як підстав виникнення права приватної власності і припинення права публічної власності?

7. У чому полягає специфіка здійснення права власності на речі, закріплені на праві повного господарського відання і оперативного управління за державними та комунальними підприємствами і установами?

Методичні рекомендації:

До прийняття Конституції України державна власність була поділена залежно під рівня усуспільнення на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність).

Конституція України передбачає: виключну власність Українського народу (ст. 13), державну власність (ст. 14) і власність територіальних громад села, села, селища, міста, тобто комунальну власність (ст. 142), яка стала відокремленою від державної власності як юридично, так і економічно, і набула ознак самостійної форми власності.

Приступаючи до вивчення даної теми, слід визначити поняття та склад публічної власності. Необхідно розмежувати право державної власності, право комунальної власності та право власності Українського народу та визначити їх суб’єктний склад. Назвати майно, що перебуває у власності кожного із суб’єктів.

Публічна власність виникає різними способами (за юридичними підставами), значення яких є неоднаковим. Отже, слід привести перелік підстав виникнення права державної та комунальної власності, розкрити кожний з цих способів виникнення, приділяючи увагу особливостям.

Особливістю набуття права власності Українським народом є те, що у кожному разі воно може відбуватися лише на підставі спеціального вольового рішення уповноваженого на те органу державної влади. Таке рішення за своєю суттю є актом публічної влади і має бути вчинене у формі, встановленій законом для відповідних актів (закон України, постанова Верховної Ради тощо). Слід звернути увагу на те, що здійснення права власності на майно, яке є власністю Українського народу, може відбуватися як через органи державної влади, так і безпосередньо народом шляхом вирішення відповідних питань на всеукраїнському референдумі.

Оскільки Український народ визнається суб'єктом права власності нарівні з іншими учасниками цивільних відносин, необхідно дати відповідь на питання, чи не призводить це до «подвійного» права власності на такий об'єкт як земля.

Держава може бути власником будь-яких речей, у тому числі тих, що вилучені з цивільного обігу і обмежені у обігу. Вилученими з цивільного обігу вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом правочинів. У зв’язку з цим слід дати відповідь на питання чи є здійснення права держави з використання таких речей, розпорядження ними сферою дії приватного (цивільного) права.

Слід розмежувати власника, тобто носія суб'єктивного права власності та осіб, які здійснюють управління державною та комунальною власністю. Розглянути яким чином здійснюється управління майном. Який обсяг повноважень щодо управління державним майном визначено законодавцем.

Необхідно звернути увагу на те, що здійснюючи зазначені функції, органи державної влади діють не як суб'єкти права власності, а як представники цього суб'єкта: вони діють не від власного імені і не в своєму інтересі, а від імені і в інтересі держави в цілому, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в якій є її народ. Через органи державної влади здійснюється воля не цих органів, а самого народу, який може висловити свою волю, здійснити свою владу безпосередньо (ст. 5 Конституції України).

Право комунальної власності безпосередньо реалізують територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Порядок створення та компетенція таких органів щодо управління об'єктами права комунальної власності визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Особливу увагу слід приділити праву повного господарського відання і праву оперативного управління, які є основними формами здійснення права державної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи.

Література:

1. Алексеев С.С. Собственность-право-социализм. – М., 1989.

2. Андреев В. К. Перестройка отношений собственности: правовые проблемы // Сов. гос. и право. – 1990. - № 3. - С. 107.

3. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность. – М.-Л.: 1948.

4. Карасс А. В. Право государственной социалистической собственности. - М.: Изд. АН СССР, 1954.

5. Кириленко І. Правове регулювання державної власності в різних країнах // Право України. - 1997. - № 11. - С. 27.

6. Корнеев С..М. Право государственной социалистической собственности в СССР. – М., 1964.

7. Кряжевских К.П. Право оперативного управления и право хозяйственного ведения государственным имуществом. – СПб., 2004.

8. Курпас Ю.В. Становлення та розвиток інституту управління майном в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю.В. Курпас; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. ─ К., 2004.

9. Мочерный С. В., Долишный М. И., Черняк В. К. Противоречия социалистической собственности и перестройка хозяйственного механизма.-Львів: Світ, 1991.

10. Музика Л.А. Проблеми права комунальної власності в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2006. – 228 с.

11. Нерсесянц В. С. Концепция гражданской собственности// Сов. гос. и право. -1989,- № 10,- С.44.

12. Пересунько С.І. Право державної власності в Україні (історія, сучасність, перспективи). – Кіровоград, 1998.

13. Половко С. Проблеми правового регулювання оренди державного майна // Право України. - 1998. - № 3. - С. 51.

14. Право власності в Україні / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнєцовової. – К., 2000.

15. Право собственности в Украине / Под ред. Шевченко Я.Н.- К., 1996.

16. Суханов Е.А. О субъекте права государственной социалистической собственности // Право собственности в условиях совершенствования социализма. – М., 1989.

17. Суханов Е.А. Развитие института вещных прав при переходе к рынку // Гражданское право при переходе к рынку. – М., 1995.

18. Толстой Ю.К. К учению о праве собственности // Правоведение. – 1992. - № 1.

19. Толстой Ю.К. Понятие права собственности // Проблемы гражданского и административного права. – Л., 1962.

20. Ямковий, В.І. Казна як суб'єкт цивільних правовідносин : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / В.І. Ямковий ; Харків. нац. ун-т внутріш. справ . ─ Х., 2007.