НАЦІОНАЛЬНА Академія ОБОРОНИ україни Кафедра підготовки офіцерів запасу
				Тільки для викладачів
				Прим. №______
	МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення групової вправи
	Зі студентами
	З навчальної дисципліни “Організація продовольчого забезпечення”
	Тема № 12	Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час
	Заняття № 3	Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час
	Київ 2008

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ кафедра підготовки офіцерів запасу
	ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри підготовки офіцерів запасу В.Я.марченко _____ __________2008 р
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення групової вправи
Зі студентами
З навчальної дисципліни “Організація продовольчого забезпечення”
Тема № 12: “Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час”
Заняття № 3: “Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час”
ЧАС: 6 год. МІСЦЕ: Аудиторія за розкладом
НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА: 1. Закріпити теоретичні знання студентів, надати практичні навички роботи начальника продовольчої служби по плануванні забезпечення бойових дій. Навчально-матеріальне забезпечення Слайди по темі Графопроектор “Лектор - 2000” Обговорено та схвалено на засіданні кафедри ____ _________________2008 р. Протокол №

НАВЧАЛЬНО - методичне ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

ЛІТЕРАТУРА:

1.Навчальний посібник "Продовольче забезпечення військ у сучасних операціях".

2.Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил на воєнний час. Наказ МО 1985р. №0200.

3.Керівництво щодо організації накопичення, утримання та викори­стання непорушних запасів, техніки тилу та інших матеріальних засобів у ЗС України. Наказ МОУ від 24.12.1997р., №003.

4. Інструкція щодо організації харчування особового складу у діючій армії.

ЗМІСТ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Основні питання:

1. Загальні вимоги щодо організації продовольчого забезпечення у воєнний час.

2. Норми продовольчого забезпечення та ешелонування запасів.

3. Методика роботи начальника продовольчої служби по забезпеченню бойових дій.

ВИСНОВОК

ВСТУП

Від своєчасного і повного забезпечення особового складу Збройних Сил продовольством в значній мірі залежить бойова готовність військ у мир­ний час, успіх в операціях (бойових діях) у воєнний час.

З кожною новою війною (конфліктом) закономірно зростає потреба військ і сил в усіх видах матеріальних засобів, у тому числі і у продовольстві. Так, за роки Великої Вітчизняної війни Радянська Армія витратила понад 40 млн. т. продовольства (з них 25 млн. т. заготовлено продовольчою служ­бою і військами з місцевих ресурсів та за рахунок трофеїв). Ця кількість про­довольства перевершила витрати інших матеріальних засобів, наприклад: у чотири рази більше ніж витрати боєприпасів; у три рази більше ніж витрати пального та мастильних матеріалів.

Незважаючи на відносне зниження ваги продовольства у номенклатурі інших матеріальних засобів, що використовуються військами, абсолютні вит­рати продовольства у майбутній війні все ж залишаються високими.

Зростаюче значення продовольчого забезпечення в кінці-кінців визна­чається постійним підвищенням ролі людського фактору, тому що, якою б могутньою і ефективною не була техніка, вирішальне значення у сучасній війні, як і раніше, буде належати людині. В кінці-кінців фізичний і мораль­ний стан військ буде високим там, де краще організоване продовольче забез­печення.

Завдання, організація і порядок забезпечення військ і сил продовольст­вом, технічними засобами і майном продовольчої служби у воєнний час ви­значені Положенням про продовольче забезпечення особового складу Зброй­них Сил на воєнний час, яке є основним документом по керівництву продо­вольчою службою у діючій армії.

Основними завданнями продовольчої служби є своєчасне і повне за­безпечення об'єднань, з'єднань, військових частин, кораблів та інших уста­нов і закладів Міністерства оборони продовольством, технікою та майном, отже, у зв'язку з наголошеним вище розглянемо більш конкретно саму організацію продовольчого забезпечення військ у воєнний

1.Загальні вимоги щодо організації продовольчого забезпечення у воєнний час.

Норми продовольчих пайків, визначені наказом Міністра оборони на воєнний час, повинні забезпечити (за своїм складом, асортиментом про­дуктів, їх харчовою цінністю і можливістю урізноманітнити харчування) якісне і повноцінне харчування різних контингентів військовослужбовців. Вони розроблені на науковій основі і ураховують особливості навчально-бойової підготовки (ведення бойових дій), вплив на організм фізичних та хімічних факторів зовнішнього середовища і принципи збалансованого хар­чування.

Усі нині діючі норми продовольчих пайків забезпечують приготування якісної, смачної та ситної їжі і у повній мірі відновлюють енерговитрати осо­бового складу.

В сучасних умовах у зв'язку з оснащенням військ новою технікою, уск­ладненням характеру та збільшенням інтенсивності навчально-бойової підготовки (це стосується і бойових дій) зростаючу роль має розумова діяльність та нервово-психічна напруга. Військова праця стала різноманітнішою як по характеру, так і за розмірами кількості енергії, що витрачається.

У ряді випадків військовослужбовці працюють в умовах обмеженої рухомості, під впливом різноманітних факторів, у тому числі, хімічних речо­вин та інших небайдужих для організму факторів. В зв'язку з цим зросло значення повноцінного харчування для попередження несприятливих змін в організмі, підвищення його стійкості до шкідливого впливу та забезпечення високої праце - і боєздатності.

Фізіологічні норми харчування для різних контингентів військовослужбовців основані на детальному вивчені обміну речовин, енерговитрат і потреби людини у білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. В них знайшли реальне втілення принципи збалан­сованого харчування.

У визначені вимог до харчування і розробки норм забезпечення військовослужбовців продовольством в основу покладені наукові данні про оптимальну потребу людини у харчових речовинах.

Ці наукові данні сьогодні узагальнені в принципах про збалансоване харчування, основною вимогою якого є повна відповідність (адекватність) хімічного складу їжі потребам організму.

Наукове обґрунтування раціонів харчування припускає диференціацію їх для окремих контингентів військовослужбовців з місткістю в них харчо­вих речовин в залежності від характеру військової діяльності, тобто від рівня фізичних і нервово-психічних навантажень, віку, маси тіла, кліматичних умов та інших факторів.

Обов'язковою умовою повноцінного харчування є також його енерге­тична (кількісна) адекватність, яка припускає відповідність енергетичної цінності їжі, що вживається, енерговитратам організму та своєчасне попов­нення резервів енергетичних речовин, які витрачаються.

Таким чином, в основу нормування повинні бути покладені принципи кількісної і якісної адекватності раціонів потребам організму, що суттєво впливає на функціональний стан нервової системи.

В відповідності з потребою організму у харчових речовинах і енерго-витратами військовослужбовців Збройних Сил умовно можна розділити на такі групи:

1 група - особи, праця яких не пов'язана з витратами фізичної енергії, або потребує невеликих фізичних зусиль (розумова праця і великі нервові напруження - диспетчери, оператори пультів управління; службовці, які працюють сидячи).

2 група - особи, зайняті механізованою працею, обслуговуванням техніки (зв'язківці, телеграфісти, радіоелектронщики, медперсонал).

3 група - особи механізованої праці із значними витратами фізичної енергії (водії, механіки-водії бойової та іншої техніки, плав склад кораблів, та інших суден і т.і).

4 група - особи немеханізованої праці або частково механізованої, праця яких пов'язана зі значною витратою фізичних зусиль (плавсклад підводних човнів, льотчики, піхота, особовий склад інженерних та розвідувальних підрозділів та інші).

Якщо в основу вимог щодо харчування цих груп покласти калорійний еквівалент, то ми будемо мати такі показники:

1. Асортимент продуктів продовольчого пайка для осіб 1-ї групи пови­нен забезпечити надходження в організм людини такої кількості харчових

речовин (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини), щоб загальна ка­лорійність складала близько 3000-3100 ккал.

2. Для осіб 2-ї групи - 3000-3500 ккал.

3. Для осіб 3-ї групи - 3500-4000 ккал.

4. Для осіб 4-ї групи - 4200-5000 ккал.

Слід зазначити, що фізіологічні норми харчування не повинні розгля­датися, як постійні і незмінні величини. Необхідність удосконалення їх обу­мовлена, перш за все, зміною характеру праці та побуту, уточненням науко­вих даних про харчування, зміною структури продовольчих ресурсів і еко­номічних можливостей держави.

Одним із шляхів удосконалення пайків є їх уніфікація, яка дозволяє зменшити їх кількість, покращити структуру і харчову цінність пайків.

Приклад: розробка нових пайків в ГПУ.

При розробці нових і уніфікації діючих норм забезпечення до них пред'являються такі вимоги:

• за енергетичною цінністю раціони пайків повинні поповнювати витраче­ну енергію військовослужбовців;

• удержувати у відповідності до вимог збалансованого харчування усі не­обхідні харчові речовини у оптимальних для того чи іншого контингенту військовослужбовців кількісних співвідношеннях;

• за асортиментом і кількістю продуктів забезпечувати приготування різноманітних страв за прийнятими у військовому харчуванні рецепту­рами і технології з урахуванням можливостей кухарів і технічних засобів приготування їжі;

• забезпечувати приготування гарячої їжі у відповідності до вимог режи­му харчування.

Підводячи підсумок особливостей нормування харчування військовослужбовців, слід зазначити, що нині діючі норми продовольчих пайків відпрацьовані для основних груп військовослужбовців, які мають приблизно одинакові умови праці і побуту. Диференціація харчування у середині цих груп можлива за рахунок видачі відповідним категоріям особово­го складу додаткових пайків або додаткових продуктів.