Основні поняття

Форми відношення людини до оточення:

1. Прихильність – позитивне відношення, яке основуєтьсяя на індивідуальних чуттєвих оцінках.

2. Вірування – стійка прихильність, яка основана не тільки на емоційних, але і раціональних оцінках.

3. Цінності - стійка колективна прихильність об”єктів оточуючої дійсності.

4. Принципи – постійне внутрішнє відношення до одних і тих самих людей і ситуацій.

5. Рівень домагань – ступінь складності цілей, фкі прагнуть досягти люди.

2. Соціальні фактори, що впливають на поведінку особистості

Будь-яка людина завжди відчуває на собі вплив зовнішнього оточення. Це оточення може бути фізичним (умови життя і праці, клімат та ін.), економічним (рівень поточних доходів, накопиченного багатства, добробуту), соціальним (інші люди). Управління розглядає в основному вплив соціального оточення.

Соціальне оточення впливає на людину безпосередньо, є джерелом наказів, прохань, думок, якими не можна ігнорувати. Безпосередній вплив має коло спілкування, тобто група осіб, з ким людина вступає в службові або особисті контакти.

На практицівиділяють:

• коло найближчого спілкування, куди входять не більше п”яти людей, з якими можна обговорювати будь-які проблеми, не побоючись втрати інформації;

• коло періодичного спілкування, де розглядають тільки офіційні питання, які регулярно виникають в процесі функціонування організації;

• коло епізодичного спілкування, яке охоплює в потенціалі всіх співробітників і особистих знайомих.

Певний вплив на людину має роль і статус, якими її наділяє оточення, або які вона бере на себе добровільно.

Соціальна роль являє собою сукупність дій, які очікує оточення від людини відповідно до її індивідуальних психологічних особливостей і місця, яке вона займає в організації. Соціальна роль диктує правила поведінки її носію і робить передбаченими його вчинки. Одні люди беруть на себе ті чі інші ролі добровільно; іншлим їх нав»язує оточення (так у кожній групі завжди можна знайти «лідерів», «жартівників» або людей, на яких звалюють провину за все та ін.).

В ідеалі роль повинна бути зрозумілою і прийнятною для людини, віідповідати її можливостям і бажаним, не обмежувати і не принижувати людей.

Статус – це оцінка оточення особистості даного суб”єкту і важливості ролі, яку він виконує, яка визначає його реальне або очікуване місце в організації. Статус буває формальним і неформальним. Перший обумовлений посадою його володаря, привілеями, заробітком, значимістю вирішуваних ним задач; другий – особистими якостями, які дозволяють впливати на оточення: віком, знаннями, досвідом, культурою, зв”язками, моральними якостями.

Неформлаьний статус називаєтьсяя авторитетом. Він формується і підтримується за допомогою різного роду заходів, ритуалів, розповсюдження необхідної інформації.

Основні поняття

Соціальні фактори, що впливають на поведінку особистості:

1. Коло спілкування – група людей, з якими людина підтримує службовіі і особисті контакти.

2. Соціальна роль – сукупність дій, які очікує оточення від людини у відповідності до її особистих якостей і місцем у колективі.

3. Статус – оцінка оточуючими особистості людини і важливості ролі, яку вона виконує.