Висновки.

Здібності – це розвинуті в процесі освіти і виховання природні нахили до певного виду діяльності.

Здібності бувають загальними, елементарними власними і складними власними (до окремих професій, сфер і характеру діяльності).

Рівнями розвитку власних здібностей є: обдарованість, талант, геніальність.

2. Характер і темперамент особи.

1. Типи та спрямованість поведінки. Темперамент.

2. Основні елементи характеру.

3. Типи характеру людини.

1. Типи та спрямованість поведінки. Темперамент.

   Особистість людини зовні має прояв у її поведінці, яка може бути стабільною і нестабільною (невротичною). Ці типи поведінки у поєднанні з її спрямованістю або на себе і свій внутрішній світ і це називають інтроверсією, або на оточуючих і це називають екстраверсією, створюють чотири типи темпераменту, які характеризують динаміку особистості: це холеричний, сангвістичний, флегматичний, меланхолічний.

   Темперамент уявляє собою сукупність психологічних якостей людини, які визначають форму її поведінки. До них відносяться емоційність, урівноваженість або не урівноваженість, жвавість або інертність, активність або пасивність, сила почуттів. В певній мірі темперамент впливає на характер, стиль роботи, відношення до оточуючих.

Екстраверти компанійські, активні, полюбляють розгін, зазвичай добрі організатори і лідери в колективі. В системі управління їм в найближчий мірі підходять роль керівника нижчого і середнього рівня, у яких значна частина часу втрачається на спілкування з підлеглими.

Інтроверти акуратні, обережні, педантичні, мають більш високий рівень інтелекту. При стабільному типі поведінки уявляють собою ідеальних менеджерів вищого рівня, головна сила яких міститься в умінні аналізувати і стратегічно мислити. При нестабільній поведінці можливості інтровертів, які інтелектуально перевищують своє оточення, не можуть адекватно реалізуватись у службовій кар’єрі, і вони змушені частіше знаходитись в організації у ролі рядового виконавця.

Холерики уявляють собою нестійких, нестабільних, а сангвініки – стабільних екстравертів; меланхоліки – нестабільних, а флегматики – стабільних інтровертів.

Холерикам притаманні неврівноваженість поведінки, постійні і стрімкі зміни настрою, нетерплячість, гучна переривиста мова. Вони самовпевнені, схильні до переоцінки себе, можуть піддаватися впливу і нерозважливо (необачно) поводити себе в складних ситуаціях, погано володіють собою. (Наприклад Дар тане’ян на протязі 3–х хвилин призначив 3дуєлі.) В той же час холерики з легкістю спілкуються з оточуючими, добре себе почувають у будь – якій ситуації, постійно прагнуть до нового.

Сангвініки значно терплячі і урівноважені, ніж холерики, майже весь час знаходяться у доброзичливому настрої, іноді не в міру задирають носа. Вони завжди і всюди відмінно себе почувають, спокійно відносяться до оточуючих, до їх поведінки, не кидаються на шию всім, кого зустрінуть і слабо піддаються чужому впливу. Сангвініки розважливі, тому до нового відносяться насторожливо ( класичним прикладом сангвініка є життєлюбний Портос).

Флегматики незворушні, холоднокровні витримані, реально оцінюють себе та інших. Прагнуть на них впливати, критикувати, випробують їх терпіння марно.

Вони не полюбляють гучне товариство, помірно пристосовуються до нового ( із четвірки мушкетерів на флегматика більш схожий Атос).

Меланхоліки є людьми неврівноваженим, з нестійким настроєм, розгублюються у складних ситуаціях; З причини заниженої самооцінки, легко піддаються чужому впливу. Вони часто замикаються в собі, на все ображаються, тяжко звикають до нової обстановки (наприклад Араміс, але класичний П’єро).

В той де час, в реальності у чистому вигляді темпераменти практично не зустрічаються – у одних всі вони мають вираз приблизно в рівній ступені; у інших якийсь один може переважати над іншими і доля відповідних рис буде складати 50-60%.