Тема 15. Особистість в системі управління. План.

1. Психологічна структура особистості.

2. Характер і темперамент особи.

3. Соціальна основи поведінки особистості.

1. Психологічна структура особистості.

1. Поняття особистості. Якості особистості.

2. Спрямованість особистості та її види.

3. Здібності і типи мислення особи.

1. Поняття особистості. Якості особистості.

Для того, щоб успішно управляти людьми, необхідно добре зрозуміти, що вони собою уявляють, якою буває їх поведінка, чим вона може бути обмовлена, які способи впливу на неї.

Коли ми захоплюємось будь – якою людиною, ми часто говоримо про неї, як про видатну особистість. При цьому ми маємо на увазі зовсім не зовнішні особливості. Як свідчить історія, багато видатних особистостей, наприклад, Суворов, Ленін, Наполеон, Сталін та ін. Не мали риси зовнішньої краси.

Отже, особу створюють не зовнішні, фізичні властивості, а сукупність внутрішніх якостей людини – інтелектуальних, духовних, психологічних, які дозволяють їй пізнавати та змінювати світ, активно діяти по досягненню поставлених цілей.

Ці якості стійкі, тісно пов’язані між собою та взаємно впливають одне на одне. Це дозволяє достатньо надійно передбачити майбутню поведінку людини, її реакцію на оточуючих та події, які відбуваються.

Особа кожної конкретної людини формується під впливом природних факторів – фізичних даних, особливостей нервової діяльності, пам’яті, сприйняття, а також соціальних умов, а саме ролі і положення людини у суспільстві, рівня її освіти, досвіду, кола спілкування та інші.

Розглянемо складові, які обумовлюють особистість:

1. Загальні якості, до яких відносяться: розум, спостережливість, увага, працездатність, організованість, товариськість та інші. Кожен з цих якостей, хоча і в різній мірі, притаманна всім людям, що і дозволяє їм виконувати найбільш просту роботу і жити серед собі подібних;

2. Специфічні якості – це здібності до певного виду діяльності – управлінню підлеглими, конструюванню машин, навчанню дітей, виконанню математичних розрахунків та ін. Різним людям притаманний різний набір таких здібностей, тому одні стають вченим, другі – політиками, а треті – менеджерами;

3. Підготовленість до відповідного виду діяльності, яка передбачає оволодіння сукупністю знань, навичок, звичок, які формують як у процесі загального навчання у школі, спеціальною підготовкою у ПТУ, коледжах, вищих навчальних закладах, так і практикою на робочих місцях, накопиченням життєвого досвіду;

4. Спрямованість, тобто орієнтованість вчинків людини, яка виникає під впливом інтересів, ідеалів, переконань;

5. Певний склад характеру – сукупність найбільш важливих психічних властивостей даної особи, які надають тільки їй притаманні риси стосовно поведінки, відношення до оточуючих тощо;

6. Біологічні особливості, до яких відносяться, наприклад, темперамент, швидкість реакцій, витривалість, сила, які багато в чому обумовлюють придатність людини до тієї чи іншої діяльності;

7. Психологічні особливості, мова іде про діапазон діяльності (деякі працюють поверхово, але займаються багатьма справами, інші працюють глибоко, але тільки у одній сфері), про стиль роботи (дехто працює помірно, повільно, а дехто навпаки – швидко; деякі – акуратні у справах, а деякі – незібрані);

8. Психічний стан – тобто стійкі явища, які притаманні людині на протязі порівняно тривалого часу (збудженість, байдужість, пригніченість та інші);

9. Стать особи – так жінки в більшій мірі орієнтовані на вирішення поточних задач, ідеалізують оточуючу дійсність, поводять себе, підкоряючись емоціям і почуттям, точні, спостережливі, головну увагу звертають на зовнішню сторону речей або явищ, образно мислять, діють за допомогою хитрощів, спритності.

Чоловіки зосередженні на перспективних проблемах, реалістично відносяться до світу, підкоряються розуму, поводять себе стримано, прагнуть дійти до суті, мислять логічно, діють за допомогою інтелекту, сили.