3. Типи характеру людини.

Фахівці виділяють вісі типів характеру людини. У чистому вигляді ними володіє приблизно половина людей, а у другої половини характер є змішаним.

1. Людям з гіперактивним характером притаманні товариськість, доброзичливість, легке відношення до труднощів і невдач. Але ці люди поверхні, їм важко зосередитись, тому важко займатись однорідною, клопітливою, ретельною роботою.

Таким людям найбільше підходе виконання організаційних функцій, що потребують широких контактів з оточуючими, однак при умові відсутності конфліктних ситуацій, оскільки вони запальні (гарячі).

2. Багато в чому протилежні ним особи з аутистичним характером. Вони скритні, малотовариські, неконтактні, важко входять в колектив, тримаються відокремлено від інших, що викликає непорозуміння і образи з боку оточуючих. Не дивлячись на суху офіційну манеру поведінки, дотримання формально-ділового стилю у відносинах, ці люди користуються повагою за свою незалежність, самостійність, глибокі знання, прагнення у всьому розібратись. Зазвичай вони – добрі дослідники, консультанти, експерти і у потенціалі можуть бути керівниками вищого рангу, для яких перелічені властивості як раз і вважаються найціннішими. Співробітничати з ними важко і найкраще за всіх це вдається володарям попереднього (гіперактивного) типу характеру, які є практично їх повною протилежністю.

3. Лабільно-циклічний характер – притаманні значні перепади настрою, активності, працездатності які викликані як зовнішніми обставинами, наприклад, поведінкою оточуючих, так і внутрішніми процесами, обумовленими фізичним станом організму. Вони часто конфліктують з іншими з дрібниць. Нестійкість поведінки ускладнює їм роботу з чітким напруженим ритмом, особливо у конфліктних колективах, тому найбільш відповідними посадами для них вважають такі, як бібліотекар, архіваріус, програміст.

4. Особи, характер яких є демонстративним, завжди прагнуть до успіху (за часту за будь-які ціну), некритично оцінюючи при цьому власні можливості і поведінку, що ставить їх дії на межу авантюри. В той же час здібність підлаштовуватись під інших, поводити себе так, начебто це від них очікують, маніпулювати оточуючими та ін. приносить їм успіх. Так як їхні дії можуть уявляти погрозу для стабільності організації або колективу, то таких людей необхідно жорстко контролювати і тримати на “відстані”, доручивши їм представництво, зайняття рекламою тощо.

5. Застрягаючий характер багато в чому схожий на попередній, однак прагнення до влади є вже відкритим і має відтінок деспотизму. Ці люди егоїстичні, нетерпимі до критики, вперті, довго пам’ятають образи, накопичення яких може створити “критичну масу”, негативних емоцій і основу для агресії проти інших. При отриманні важливих позитивних результатів у них можу розвинутись комплекс “головокружіння від успіху”. Вважається, що по відношенню до такого типу особистостей необхідно проявляти терпіння, оскільки на відміну від попередніх категорій вони в більшості чесні і відкриті, необхідно використовувати їхні позитивні якості, але при цьому по можливості обмежувати від влади.

6. Психастенічний характер – зазвичай такі суб’єкти відрізняються сумлінністю і пунктуальністю, добрими знаннями і раціоналізмом у діях, який основується на глибокому осмисленні фактів і подій. Однак їм притаманно у всьому постійно сумніватись, прагнути охопити не охоплюване, нескінченно прагнути до удосконалення. В результаті їм буває важко своєчасно зупинятись і прийняти рішення. Особливо відповідальне. Не дивлячись на всі їх здібності нерішучість зазвичай перешкоджає їм займати керівні посадам.

7. Конформний характер, володарі якого можуть успішно, спираючись тільки на підтримку оточуючих, оскільки несамостійні, м’які, незібрані, швидко розгублюються у складній ситуації, легко поступаються натиску (інших, поглиблюючись в їхні проблеми), і підкоряються ним. Консерватизм, схильність до регламентів (правил), поступливість роблять їх незамінними заступниками, які не претендують на лідерство, підтримку традицій і збереження стабільності, а також низький рівень конфліктності в організації.

8. Нестійкий характер – у тих, кому він притаманний, винятково (рідко) зустрічаються тверді принципи поведінки і розвинуте почуття обов’язку; заради задоволення вони готові нехтувати своїм обов’язком і навіть елементарними службовими обов’язками. В той же час вони м’які у спілкуванні, легко завойовують симпатії інших, тому для них доцільна робота, що пов’язана із спілкуванням, частою зміною форм діяльності, однак при умові жорсткого контролю.

Без урахування характеру співробітників керувати в сучасних умовах організацією неможливо, тому менеджерам необхідно добре знати основні типи характеру і використовувати ці знання при організації і розподілу праці серед підлеглих.