4. Поняття і підстави кримінальної відповідальності.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть — це один iз видiв юридичної вiдповiдальностi. Вона є вiдповiдальнiстю ретроспективною, тобто вiдповiдною реакцiєю держави на вчинене в минулому порушення права. Її можна визначити як право держави обмежувати права i свободи людини.

Поняття кримiнальної вiдповiдальностi є юридичним поняттям, яке характеризується тим, що:

1) органи правосуддя мають визнати особу винною у вчиненнi злочину, як наслiдок — ця особа вимушена виконувати негативну правову роль у суспiльствi та державi;

2) державна оцiнка вчиненого злочину має вираження в осудi злочинця та його дiяння в обвинувальному вироку суду;

3) вид i мiра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волi), майнового (наприклад, стягнення штрафу) або iншого характеру (наприклад, позбавлення права обiймати певнi посади) обирається з урахуванням меж вiдповiдальностi за вчинений злочин;

4) реальне вчинення злочину, за який встановлена вiдповiдальнiсть у кримiнальному законi.

З урахуванням викладеного, кримiнальна вiдповiдальнiсть — це особлива правова роль особи, яка вчинила злочин, пов’язана з державним осудом, а також обмеженнями особистого, майнового чи iншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.

Змiст кримiнальної відповiдальностi включає два елементи:

1) державний осуд тобто негативна оцiнка державою як злочину, так i особи, яка його скоїла;

2) застосування судом заходiв криминального впливу, перед бачених санкцiєю відповiдноi статтi закону, тобто покарання.

Кримiнальна вiдповiдальність, має всі загальнi ознаки юридичної відповiдальностi, але вона вiдзначається тим, що:

1. передбачена и врегульована криминальним законом;

2. настає за скоєння злочину;

3. суб’єктами можуть бути тiльки фiзичнi особи, що досягли 16 рокiв, а у випадках, передбачених законом — 14 рокiв;

4. має виключно особистий характер, тобто може бути застосований лише до особи злочинця і не може бути перекладена на iнших осіб;

5. заснована на презумпцiї невинності особи, тобто особа визнається невинною до тих пiр, поки й вина не буде доведена судом;

6. як правило, супроводжується призначенням винному покарання, передбаченого санкцiєю порушеної статтi закону;

7. породжує стан судимостi, тобто визначенi законом несприятливi наслiдки, якi супроводжують особу и пiсля відбуття нею покарання.

Підстави кримінальної відповідальності - це тi визначенi кримінальним законом умови, за наявностi яких можливе притягнення особи до кримінальної вiдповiдальностi.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 2 КК України пiдставою кримiнальної вiдповiдальностi є вчинення особою суспiльно небезпечного дiяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Тому i говорять, що єдиною підставою криминальної вiдповiдальностi є склад злочину в дiях винної особи.

У межах єдиної підстави кримінальної вiдповiдальностi можна видiлити її фактичну та юридичну сторони. Фактична сторона — це вчинення в реальнiй дiйсностi суспiльно небезпечного дiяння, а юридична — це передбаченiсть такого дiяння в КК. Кримiнальна вiдповiдальнiсть настає тiльки пiсля встановлення судом повної вiдповiдностi фактичної та юридичної сторiн вчинку. Вiдсутнiсть останньої свiдчить про вiдсутнiсть пiдстави кримiнальної вiдповiдальностi, тобто про вiдсутнiсть у дiях особи складу злочину.

Ніхто не може бути притягнутий до кримiнальної вiдповi дальностi за один злочин більше одного разу. Це положення відповідає ч. 1 ст. 61 Конституції України, згiдно з якою нiхто не може бути двiчi притягнутий до юридичноi вiдповiдаль ностi одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, кримiнальна вiдповiдальнiсть — це об’єктивне право держави реагувати на вчинений злочин. Така реакцiя знаходить своє вираження в обвинувальному вироку суду. У зв’язку з цим розрiзняють матерiальну та процесуальну підстави кримінальної вiдповiдальностi. 1)Матеріальною підставою визнається злочин, а 2)процесуальною — обвинувальний вирок суду. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину i не може бути піддана кримінальному покаранню, доки вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком судом(презумпція невинності).

Ці умови визваченi ККУ, згідно з якими кримiнальнiй відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчиняла передбачене кримінальним законом суспільно небезпечке дiяння.

Нiхто не може бути визваний винним у вчиненi злочину а також пiдданий кримiнальному покаранню iнакше як за вироком суду i вiдповiдно до закону.

( Варніант № 2. Розрiзняють фактичну i про цесуальну вiдстави кримiнальної вiдповiдальностi.

1) Фактичною пiдставою кримiнальної вiдповiдальностi є наявнiсть у скоєному дiяннi складу злочину. Тобто сукупностi передбачених кримiнальним законом об’єктивних i суб’єктивних ознак, що характеризують конкретне дiяння як злочин.

2) Процесуальною пiдставою кримiнально відповiдальностi є мотивоване рiшення уповноваженото органу про притягнення конкретної особи до вiдповiдальностi у виглядi вироку чи ухвали суду, постанови слiдчого чи прокурора).