Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т-12 Орг+.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
138.24 Кб
Скачать

Тема 12. Розгляд цивільних, адміністративних та кримінальних справ.

Лекція –год.

План

1. Цивільне судочинство.

2. Цивільний процесуальний кодекс України.

3. Розгляд адміністративних справ.

4. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Самостійна робота: год.

План

1. Кримінальне судочинство в Україні.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України.

3. Порядок виконання судових рішень.

Семінар (практична) год.

План

1. Цивільне судочинство.

2. Цивільний процесуальний кодекс України.

3. Розгляд адміністративних справ.

4. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

5. Кримінальне судочинство в Україні.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України.

7. Порядок виконання судових рішень.

Лекція

1. Цивільне судочинство.

Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного про­цесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ.

Відповідно до закону завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспо­рюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оскільки правова природа цивільних справ значно впливає на порядок їх розгляду по першій інстанції, законодавець передбачив три види цивільного судочинства, які відрізняються між собою за категоріями справ, підставами порушення, суб'єктами тощо:

1) позовне провадження, яке є основним і найбільш розповсюдженим видом цивільного судочинства. Суд розглядає в порядку позовного провадження усі цивільні справи, які ґрунтуються на спорі про право. Але перерахувати такі справи у зв'язку з їх різно­манітністю та великою кількістю просто неможливо.

Правила позовного провадження найбільш повно визначені в цивільному процесуальному законодавстві та є загальними, тобто вони застосовуються для розгляду і вирішення всіх цивільних справ. Од­нак щодо провадження в справах непозовного характеру законода­вець передбачає певні виключення і доповнення цих правил.

Позовне провадження характеризується наявністю матеріаль­но-правового спору між двома сторонами з протилежними інтер­есами - позивачем і відповідачем. Вимоги щодо розв'язання цього спору закріплюються в позовній заяві, яка є підставою відкриття провадження в справі.

У позовному провадженні найбільш повно знаходить свій вираз один з основних принципів цивільного процесу - принцип змагаль­ності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обста­вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або запере­чень, крім випадків, установлених законом. При цьому особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У порядку позовного провадження справи розглядаються в су­довому засіданні, з обов'язковим повідомленням про його чаї і міс­це усіх осіб, які беруть участь у справі. Під час судового розгляду заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, допиту­ються свідки, досліджуються наявні речові і письмові докази, ви­сновки експерта;

2) наказне провадження - це спрощений порядок розгляду ци­вільних справ, що засновуються на беззаперечних вимогах. У по­рядку цього виду судочинства розглядаються, справи за вимогами, що ґрунтуються на правочині, вчиненому в письмовій формі; про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заро­бітної плати; про компенсацію витрат на проведення розшуку від­повідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Хоча судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встанов­лених законом.

Особливостями наказного провадження є те, що сторонами у справі виступають заявник (стягувач) і боржник; підставою відкриття провадження у справі е заява про видачу судового наказу; при ви рішенні справи видається судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (в інших видах цивільного судочинства висновок щодо вирішення справи по суті закріплюється у рішенні суду).

Спрощений порядок наказного провадження полягає у тому, що видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику (заявника) стягувача та боржника для заслуховування і'х пояснень;

3) окреме провадження, яким: є вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У порядку окремого провадження суд розглядає справи про об­меження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її по­мерлою; усиновлення; установлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну влас­ність; визнання спадщини від умерлого; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; надання права на шлюб; розірвання шлюбу за заявою подружися, яке має дітей; встановлення режиму окремого проживання за заявою по­дружжя; інші справи у випадках, встановлених законом.

Цей вид цивільного судочинства не пов'язаний із вирішенням матеріально-правового спору, тому у ньому немає сторін і третіх осіб. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заяв­ника і заінтересованих осіб. Не допускається передача справ окре­мого провадження на розгляд третейського суду, закриття у них провадження у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Отже, відсутність спору про право - це характерна риса наказ­ного та окремого проваджень. Якщо особи звертаються у порядку непозовного провадження до суду з вимогою, із якої вбачається спір право, або якщо такий спір виникає під час розгляду справи, відповідно повинен відмовити у прийнятті заяви чи залишити її без розгляду, а також роз'яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Розгляд цивільної справи відбувається у певній послідовності. Кожна цивільна справа послідовно проходить визначені етапи, які називаються стадіями цивільного судочинства.

Стадія цивільного судочинства - це сукупність процесуальних дій, що об'єднуються найближчою процесуальною метою.

Можна виділити такі сім стадій цивільного судочинства:

1) провадження по справі у суді першої інстанції - розгляд і ви­рішення цивільних справ у районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах;

2) апеляційне провадження - оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції;

3) касаційне провадження - оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож рішень і ухвал апеляційного суду;

4) провадження у зв'язку з винятковими обставинами - оскар­ження до Верховного Суду України судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку у зв'язку з ви­явленням певних обставин, визначених цивільно-процесуальним законодавством;

5) провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами - пе­регляд рішень, ухвал суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судового наказу у зв'язку з вияв­ленням певних обставин, визначених цивільно-процесуальним за­конодавством;

6) виконавче провадження - звернення судових рішень до ви­конання; вирішення процесуальних питань, пов'язаних із вико­нанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших ор­ганів (посадових осіб); і судовий контроль за виконанням судових рішень;

7) відновлення втраченого судового провадження - відновлення повністю або частково втраченого судового провадження у цивіль­ній справі, по якій вже було ухвалено рішення або закрито прова­дження.

Але конкретна цивільна справа не обов'язково проходить усі сім стадій, оскільки не всі судові рішення оскаржуються, сторони інколи укладають мирову угоду тощо. Рух справи може зупинитися на будь-якій стадії (наприклад, у разі відмови позива ча від позову, визнання позову відповідачем). Можливий також пропуск окремих стадій. Наприклад, якщо рішення суду не потребує перегляду (в апеляційному порядку, у зв'язку з новови-явленими обставинами тощо), то справа проходить лише першу і шосту стадії.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]