4. Конституційні права і свободи та обов’язки людини і громадянина.

Конституційні права - це гарантовані Конституцією Укра­їни можливості людини і громадянина брати участь у громад­ському та державному житті, вносити пропозиції про покра­щення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у громадських об'єднаннях.

Конституційним правам і свободам громадян України присвячено розділ II Конституції України, який називається "Права, свободи та обов'язки людини й громадянина".

Політичні права і свободи - це такі права і свободи, які пов'язані з участю громадян в політичному житті суспільства

Конституційні права нерозривно пов'язані з політичними свободами - юридично закріпленими реальними можливостями громадян впливати на суспільно-політичні процеси в державі через вираження своїх переконань, поглядів з найрізноманітні­ших проблем громадського й державного життя.

• ст 34 Конституції України - право на свободу думки і слова , кожен має право на вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільно зберігати, викори­стовувати і поширювати інформацію на свій вибір. Це право не повинно наносити шкоди законним інтересам держави, суспільства і особи.

• Ст. 36 - гарантує громадянам право об'єднуватися у політичні партії та громадські організації.

• Ст. 38 - право брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати й бути обраними до органів державної влади й місцевого самоврядування, право доступу до державної служби та служби в органах місцевого самовря­дування.

• Ст. 39 - право збиратися мирно, без зброї, й проводити мітинги, походи й демонстрації.

• Ст. 40 - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної вла­ди, місцевого самоврядування та їхніх посадових і службових осіб.

Право брати участь в управлінні державними справами означає гарантовану громадянам України можливість безпо­середньо або через своїх представників висловлювати власну думку, виражати волю з усіх питань життя держави і суспільс­тва, сприяти їх втіленню та здійснювати контроль за їх виконанням. Кожен громадянин України має можливість реа­лізувати це право спільно з іншими громадянами.

Дане право забезпечується можливістю вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місце­вого самоврядування (ст. 38). Конституція надає право кож­ному громадянину України, який має право голосу, користу­ватися рівним правом обіймати державні посади, а також посади в органах місцевого самоврядування.

З метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів громадяни мають право на участь у профе­сійних спілках. На відміну від політичних партій професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі віль­ного вибору їх членів.

Не допускається ніяке переслідування чи обмеження у правах за неналежність або належність до політичних партій і громадських організацій.

Особисті (громадянські) права і свободи громадян України за Конституцією України.

Особистісні права і свободи –передбачають гарантовані державою можливості людини, необхідні для її фізичного існування та задоволення її життєвих потреб.

Отже вони спрямовані на конкретизацію немайнових прав, свободи і вільний розвиток особи. Іноді ці права назива­ють особистими, іноді громадянськими.

Разом із тим всі суб'єктивні права є особистими, а громадянські права пов'язані з громадянством особи, людини, тому вони можуть мати політичний, економічний характер. До особистісних прав відносяться такі:

• право на вільний розвиток особистості (згідно зі ст. 23 Кон­ституції кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості), право на таємницю листування, телефонних роз­мов, телеграфної та іншої кореспонденції;

• право на життя (ст. 27);

• право на честь і гідність (в ст. 28 Конституції закріплено, що люди­на, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю);

• на свободу і особисту недоторканість (ст. 29 );

• на недоторканість житла (ст. 30 );

• на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31 );

• право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32) (ніхто не може зазнавати втру­чання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Кон­ституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поши­рення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, ви­значених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сімї, а також від­шкодування матеріальної і моральної шкоди.

• на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, визначених законом (ст. 33);

• свобода думки (ст. 34); свободу світогляду і віроспо­відання (ст. 35 Конституції), хоча деякі спеціалісти відносять їх до політич­них прав і свобод. Ці права означають, що громадяни можуть дотримува­тись різного світогляду: релігійного, ідеалістичного, матеріалістичного, ко­муністичного, ліберального, консервативного, націоналістичного тощо. Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або за­хисту прав і свобод інших людей.

• право на судовий захист та оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55);

• право на добровільних шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст 52).

Соціально-економічні права громадян України за Конститу­цією України.

У Конституції України зафіксовано такі основні соціально-економічні права:

(Економічні права – це права у сфері економічних і насамперед майнових відносин)

1) право власності як непорушне (ст. 41);

2) право на підприємницьку діяльність (ст. 42);

3) право на працю(ст. 43);

4) право на страйк (ст. 44);

(Соціальні права – забезпечують людині гідний рівень життя і соціальну захищеність, а тому вони є завжди пріоритетними)

5) право на житло (ст. 47);

6) право на достатній життєвий рівень (ст. 48);

7) право на охорону здоров'я (ст. 49);

8) право на забезпечене життя та здорове довкілля (ст., 50);

9) право на відпочинок (ст. 45);

10) право на соціальний захист(ст. 46);

(Культурні права - це можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу чи нації та усього людства.)

11) право на освіту (ст. 53);

12) право на свободу творчої діяльності (ст. 54).

Конституція України надає громадянам право розпоряджа­тися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41), право на підприємницьку діяль­ність (ст. 42), право на працю (ст. 43), право на страйк (ст. 44), право на відпочинок (ст. 46), право на житло (ст. 47), право на достатній життєвий рівень (ст. 48), право на охорону здоров'я (ст. 49), право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50), право, зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також захистом материнства, батьківства, дитинства і сім'ї (ст. 51, 52),

Стаття 41 закріплює принцип приватної власності, яка є економічною основою громадянського суспільства, розвитку ринкових відносин.

Конституція України визначає гарантії свободи підприєм­ництва на території України і основи його державної підтрим­ки. Ст. 42 Конституції встановлює певні обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності окремими категоріями громадян: депутати, посадові і службові особи органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування.

Держава правовими засобами забезпечує свободу конку­ренції між підприємцями, встановлює розумні види і межі монополій, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів робіт і послуг.

Наповнено новим змістом конституційне право на працю, закріплено право на страйк. Праця - право кожної людини. Право на працю внесено до Загальної декларації прав людини і конституцій багатьох держав. Воно полягає в можливості заробляти собі на життя працею, яку вільно обираєш, право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покли­кання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з ураху­ванням суспільних потреб (ст. 43). В умовах переходу до ринкової економіки право на працю полягає в можливості отримання не будь-якої роботи за бажанням громадянина, а з урахуванням суспільних потреб, тобто за наявності вільних місць за певними професіями, спеціальностями.

Держава створює умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни праці і не є шкідливими, забезпечує заробіт­ну плату не нижчу від визначеної законом. Конституція засте­рігає про неможливість використання праці жінок і неповно­літніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах, гарантує захист від незаконного звільнення. Закон захищає право на своєчасне одержання винагороди за працю.

Для захисту своїх економічних і соціальних інтересів ті, хто працюють, мають право на страйк (ст. 44). Порядок здійснен­ня права на страйк, як і заборона страйку, можливі лише на підставі закону.

Важливим соціально-економічним правом громадян Укра­їни, яке пов'язане з правом на працю, є право на відпочинок (ст. 45). Відповідно до Конституції України це право забезпе­чується наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини, гідний людини життєвий рівень передбачає забезпечення її та її сім'ї їжею, одягом, житлом, медичним доглядом та необхід­ним соціальним обслуговуванням. Це право на достатній життєвий рівень формулює ст. 48 Конституції України.

Конституція України забезпечує громадянам право на со­ціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втра­ти годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості (можливі інші випадки, передбачені законом) (ст. 46). Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування і соціального забезпечення. Одним з видів соціального забезпечення є виплата пенсій, які повинні забезпечувати рівень життя людей, не нижчий від прожитко­вого мінімуму.

Громадяни України мають право на житло (ст. 47). Ніхто не може бути позбавлений житла без законних підстав. Дер­жава створює умови, за яких кожний громадянин, відповідно до своїх потреб і можливостей, зміг би спорудити житло, придбати його у власність чи взяти в оренду. Соціальне незахищеним громадянам, які потребують поліпшення житло­вих умов, житло надається безоплатно або за доступну для них плату.

Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49). Для ефективного і доступного усім громадянам медичного обслу­говування держава повинна створити необхідні, належні умо­ви. В Україні забезпечується безоплатна медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, і в той же час держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Стаття 50 Конституції України кожному надає право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Культурні права громадян України за Конституцією України.

Конституція України гарантує громадянам такі культурні права:

- ст. 53: "Кожен має право на освіту. ...Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної се­редньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, пов­ної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відпо­відно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товарис­тва";

- ст. 54 Конституції гарантує свободу літературної, худож­ньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелекту­альної діяльності;

- кожному громадянину Конституцією (ст. 54) гарантовано право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятком, встановленим законом.

Конституційні обов'язки людини та громадянина.

Основні права громадян України гарантовані їм Конституцією, нерозривно пов'язані з їхніми обов'язками. Основний обов'язок громадянина України - це встановлені Конституцією держави вид і міра його необхідної обов'язкової поведінки.

Для того щоб людина могла успішно реалізовувати свої права і користуватися свободами, отримувати від суспільства матеріальні й духовні блага, вона повинна виконувати покла­дені на неї обов'язки, віддавати суспільству свою працю, піклуватися про громадські та державні справи.

Основні обов'язки громадян закріплено в Конституції Ук­раїни. Умовно їх поділяють на такі групи:

1) у сфері економічного й соціального життя:

- сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом;

- усі громадяни зобов'язані щорічно подавати до податко­вих інспекцій за місцем проживання декларації про свій май­новий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції України);

2) у сфері культурної діяльності:

- кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, куль­турній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України);

3) у сфері суспільно-політичного життя:

- додержуватися Конституції та законів України (ст. 68 Конституції України);

- захищати Вітчизну, незалежність та територіальну ціліс­ність України;

- шанувати державні символи України;

- відбувати військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України);

4) у сфері особистої та індивідуальної свободи:

- не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Самостійна робота: 2 год.