54

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра менеджменту

Система технологій

(промисловість)

Методичні вказівки для самостійного

вивчення дисципліни

Для студентів економічних спеціальностей

Суми

ДВНЗ «УАБС НБУ»

2008

Тема 1. Промислове виробництво – основа життєдіяльності людини

1. ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЮ І ПРОЦЕСИ

Слова “техніка” і “технологія” мають грецьке походження (технос – ремесло). Технологія - наука про ремесло, як різновид людської діяльності.

Кожне промислове виробництво застосовує свої технології. Від рівня застосованої технології залежить конкурентоспроможність кінцевого продукту, на ринку збуту. Тому провідне місце на світовому ринку виборюють ті країни, які використовують новітню технологію. Новітні технології створює наука. Тому від рівня науки і освіти країни в значній мірі залежить добробут її громадян.

В основі будь-якого виробництва лежить виробничий процес.

Виробничий процес - це сукупність дій, за домогою яких видобувають сировину, перероблюють її в матеріали, з яких виготовляють готові вироби. Виробничий процес складається з багатьох технологічних і допоміжних процесів.

Технологічний процес – це основна частина виробничого процесу, в якій безпосередньо здійснюються зміна форми, розмірів або стану сировини (матеріалу) і отримання кінцевого продукту виробництва конкретної галузі.

Допоміжний процес включає збереження, контроль, транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, підготовку виробництва, експлуатацію обладнання і будівель (приміщень, де відбуваються технологічні процеси).

Кожний технологічний процес може бути розділений на більш дрібні технологічні ланки (стадії або операції) і представлений у вигляді технологічної схеми, що пояснює процес переробки сировини в готові вироби, або кінцевий продукт.

У кожній галузі промисловості застосовують свої, характерні для цієї галузі заходи, технологічні і виробничі процеси. Наприклад, в металургії - цілий ряд технологічних процесів отримання різних матеріалів: чавуну, сталі, прокату та ін.

Сукупність технологічних процесів, характерних для певної галузі промисловості, називають системою технологій даної галузі.

Розрізняють технологію механічну, хімічну й ін. Механічна технологія вивчає такі процеси переробки сировини й матеріалів у вироби, при яких змінюються фізичні, механічні властивості, але при яких склад і внутрішня будова вихідної речовини залишаються незмінними. Хімічна технологія заснована на хімічних перетвореннях, сутністю яких є глибокі якісні зміни внутрішньої будови і складу речовини.

Завдання курсу технології промисловості складається у вивченні і виборі оптимальних видів технологічних процесів, сировини, енергії, палива, у визначенні ефективних напрямків науково-технічного прогресу в промисловості.

2. Технологічний процесс

Технологічний процес складає основу будь-якого виробничого процесу, є важливою його частиною, пов'язаною з переробкою сировини і перетворенням її в готову продукцію.

Технологічний процес включає в себе ряд стадій (стадія по грецькі “ступень”). Підсумкова швидкість процесу залежить від швидкості кожної стадії. В свою чергу стадії розподіляються на операції.

Операція – це закінчена частина технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці і характеризується сталістю предмета праці, засобів праці і характером дії на предмет праці.

Практично будь-який конкретний технологічний процес можна розглядати як частину більш складного процесу і сукупність менш складних технологічних процесів. У відповідності з цим технологічна операція може служити елементарним технологічним процесом. Елементарний технологічний процес – це найпростіший процес, подальше спрощення якого призводить до втрат характерних ознак технологічного процесу.

Робочий хід – це закінчена частина операції, безпосередньо пов'язана із зміною форми, розмірів, структури, властивостей, стану чи положення в просторі предмета праці. Робочий хід – це головна частина технологічного процесу. Всі інші його частини по відношенню до робочого ходу є допоміжними.

В будь-якому виробничому процесі мають місце затрати живої і матеріалізованої праці. Удосконалення кожного технологічного процесу здійснюється при підвищенні ефективності використання минулої праці і зниженні затрат живої праці. Для характеристики технологічного процесу необхідно знати співвідношення живої й матеріалізованої праці в даному процесі.

Доцільність цих параметрів пояснюється ще і тим, що вони пов’язані з такою основоположною характеристикою як продуктивність праці.

Одним із відносних показників співвідношення живої і матеріалізованої праці в конкретному технологічному процесі є технологічна озброєність, що представляє собою долю технологічних фондів, які приходяться на одного працюючого в даному технологічному процесі.

Технологічні фонди – це річні затрати минулої праці в технологічному процесі. Вони визначаються як сума річних амортизаційних відрахувань від вартості обладнання, зайнятого у технологічному процесі і всіх річних технологічних затрат в цьому процесі, за виключенням затрат на предмет праці.