Тема 4. Статистичні показники
1. Абсолютні показники.
2. Відносні величини в статистиці.
3. Середні величини.
4. Показники варіації.
Теорія статистичних показників в економічній науці та практиці має велике значення. Звітність підприємств та організацій, внутрішньо фірмове та стратегічне планування, дослідницька та аналітична робота, моделювання та прогнозування базуються на використанні різних систем економічних показників. Саме тому теорія статистичних показників займає одне з головних місць в теорії статистики.
Статистичний показник– це узагальнююча характеристика соціально-економічного явища та процесу, в якій поєднується якісна та кількісна визначеність останнього.
Якісний зміст показника залежить від суті явища (процесу) і знаходить своє відображення у назві (народжуваність, прибутковість тощо).
Кількісний бік явища представляють число та його вимірник.
Показники різноманітні за способом обчислення, ознакою часу.
За способом обчислення розрізняють первинні та похідні показники. Первинні показникивизначаються шляхом зведення та групування даних і подаються у формі абсолютних величин.Похідні показникиобчислюються на базі первинних показників і мають форму середніх та відносних величин.
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні показникихарактеризують явище за певний час (день, місяць, рік), наприклад, обсяг виробництва продукції, введення житла в дію, перевезення вантажів тощо. Домоментних показниківвідносять показники, які характеризують явище на певний момент часу: протяжність нафтопроводів на кінець року, залишки обігових коштів на початок місяця, чисельність населення, наявність запасів матеріальних ресурсів тощо.
Всі показники, що використовують в статистиці, за формою виразу класифікують на абсолютні, відносні та середні.
1. Абсолютні показники.
Абсолютні показники характеризують фізичні розміри соціально-економічних явищ та процесів, що вивчаються, а саме їхню масу, площу, обсяг, довжину, а також можуть представляти обсяг сукупності. До абсолютних показників, наприклад, відносять площу території країни, обсяг промислового виробництва, експлуатаційну довжину залізничних шляхів, кількість підприємств галузі тощо.
За способом вираження абсолютні показники поділяються на індивідуальні та сумарні. Індивідуальнівиражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (обсяг продукції, виробленої певним робітником за місяць, чисельність робітників на окремих підприємствах). Вони отримуються безпосередньо під час статистичного спостереження.Сумарні показникихарактеризують підсумкове значення ознаки за певною частиною сукупності і отримуються в результаті підсумовування індивідуальних (обсяг виробленої цехом продукції за місяць, чисельність робітників на підприємствах галузі, регіону тощо).
Залежно від конкретної задачі дослідження та характеру явища використовують натуральні, трудові та вартісні (грошові) показники.
В міжнародній практиці використовують такі натуральні одиниці виміру, як тонни, кг, квадратні, кубічні та прості метри, км, милі, літри, штуки тощо. В групу натуральних також входятьумовно-натуральні показники, які використовуються в тих випадках, коли якийсь продукт має декілька різновидів. Так, різні види органічного палива переводять в умовне паливо з теплотою згорання 29,3 мДж/кг (7000 ккал/кг), мило різних сортів – в умовне мило з 40%-вим вмістом жирних кислот, консервні банки різного обсягу – в умовні консервні банки обсягом 353,4 см3тощо.
До трудових одиниць виміру, що дозволяють враховувати як загальні витрати на підприємстві, так і трудомісткість певних операцій технологічного процесу, відносяться людино-дні та людино-години.
В умовах ринкової економіки особливе значення мають вартісні одиниці виміру, які дозволяють дати грошову оцінку соціально-економічним об’єктам та явищам.