8.2. Визначення межі ринку товару і конкурентної позиції виробника

Вивчення діяльності конкурентів на ринку передбачає відповідь на такі запитання: 1) яку частку на ринку посідають конкуренти за окремими товарами? 2) який рівень монополізації на ринку? 3) чи відбувається посилення монопольної влади на ринку? Такий підхід зумовлюється тим, що ринкові частки виробників однорідного продукту та норма прибутку є найбільш інформативними змінними. Але ринкова частка обсягу продажу не є єдиною ознакою для визначення концентрації ринку. На практиці існують розглянуті далі варіанти розрахунків часток ринку за такими ознаками:

• часткою ринку за вартістю основних засобів;

• часткою ринку за чисельністю найманих працівників;

• часткою ринку за виробничими потужностями;

• часткою ринку за обсягом виробництва у натуральному і вартісному виразі;

• часткою ринку за прибутком.

Присутність на ринку сильніших конкурентів за потужністю, ресурсами та іншими перевагами може бути непереборною перешкодою для збуту, тому необхідні дослідження кількості та розмірів підприємства як факторів, що впливають на рівень конкуренції.

Частка ринку відбиває такі структурні зміни, як ступінь конкуренції суб’єктів, що діють на ринку, та прихід на ринок нових конкурентів. За міжнародною практикою конкуренція вивчається між продуктами або продуктовими лініями, а для визначення монополії розраховується частка окремого товарного ринку не у вартісному, а в натуральному виразі. Аналіз конкуренції між продуктами (товарами і послугами) зумовлюється значущістю обсягу виробництва за видом економічної діяльності.

Для антимонопольних органів інформація державної статистики часто виявляється недостатньою, особливо в тих випадках, коли відповідь на запитання про застосування або незастосування санкцій залежить від чіткого визначення меж ринку, що розглядається. Через це фахівці антимонопольних органів набагато більше приділяють уваги аналізу недержавної, відомчої статистики, а також результатам спеціальних досліджень.

Перш ніж вимірювати концентрацію ринку і вибирати показник концентрації, необхідно коректно визначити ринок. Якщо до нього включити виробників, які не є реальними конкурентами, то показник концентрації буде заниженим. Якщо ринок визначено дуже вузько з вилученням вагомих конкурентів, то показник концентрації буде завищеним.

Для вивчення рівня концентрації ринку використовується система класифікації продуктів. Базовою є система Міжнародної класифікації видів економічної діяльності (ISIC), на підставі якої розроблено європейську і національну класифікації видів економічної діяльності. На основі КВЕД розроблено класифікацію товарів та послуг для внутрішнього ринку, гармонізовану з класифікацією товарів та послуг для зовнішньої торгівлі (УКТЗЕД). Статистичні щоквартальні і річні публікації за УКТЗЕД місять інформацію на рівні чотирьох із десяти знаків номенклатурної групи товарів чи послуг, а в перспективі за вимогами Євростату потрібно надавати інформацію Держкомстатом України на рівні шести знаків. У США, наприклад, показники концентрації було надруковано не тільки за всіма промисловими видами діяльності (а їх було 450), а й за 1500 п’ятизначними продуктовими класами. За семизначним продуктовим класом або окремим товарним ринком промисловий перепис у США виокремив 11 000 найменувань, але показники концентрації за ними не було опубліковано.

Розрахунок частки ринку за продуктовими класами чи окремими товарними ринками не завжди відповідає критерію визначення ринку. Визначення ринку має враховувати можливості заміни товарів як у споживанні, так і у виробництві.

Наявність товарів-замінників, або субститутів, можна виявити за допомогою коефіцієнта перехресної еластичності цін (який має бути додатним):

де — ціна товару А відповідно в базисному і поточному періодах;

— ціна товару Б відповідно в базисному і поточному періодах.

Це пов’язано з тим, що ціни на товари утворюють взаємозв’язану систему, де зміна одних (базових) цін викликає зміну інших цін.

Перехресна еластичність цін — це зміна у відсотках ціни одного із взаємозалежних товарів внаслідок зміни ціни іншого товару на один відсоток. На практиці перехресна еластичність цін характерна для обмеженої кількості товарів. Для визначення межі ринку можна скористатися і коефіцієнтом перехресної еластичності попиту на продукт (товар чи послугу), який також має бути додатним і більшим від одиниці.

Визначаючи частку ринку, необхідно враховувати також іноземних конкурентів або імпорт. Недоврахування конкуренції з боку імпорту завищує оцінку ринкової влади монополії.

Отже, коефіцієнти концентрації недооціюють справжній рівень монополії в тих випадках, коли при визначенні межі ринків включаються товари, які не є замінниками; коли ринки фактично є локальними чи регіональними, а не національними. Рівень монополії завищується, коли товари-замінники виключаються із визначення межі ринку і коли не враховується імпорт. Зауважимо, що за дослідженнями зарубіжних фахівців рівень прибутковості від’ємно пов’язаний з надходженням імпорту.

Аналіз ринкової частки як фактору, що визначає конкурентні переваги і прибутковість, було запропоновано Boston Consulting Group (БКТ) при розробці корпоративної стратегії розвитку за допомогою матриці «темпи зростання обсягу реалізації — конкурентна позиція на ринку». Конкурентна позиція (Кп) виробника характеризується не ринковою часткою, а співвідношенням ринкової частки і-го виробника до ринкової частки найбільшого конкурента:

де — ринкова частка і-го виробника; — ринкова частка найбільшого конкурента.

Конкуренція забезпечується інноваціями, інвестиціями, різноманітністю продуктів та їхньою якістю.