Розділ 3

Статистика макроекономічного попиту на гроші і макроекономічної їх пропозиції ЯК КАПІТАЛЬНОГО ТОВАРУ НА РИНКУ

• Сутність банківських послуг і завдання статистики.

• Монетарні показники і забезпеченість національного ринку грошима.

• Пропозиція грошей і грошовий мультиплікатор.

• Попит на гроші і кредитний мультиплікатор.

• Збалансованість і місткість ринку грошей.

3.1. Сутність банківських послуг і завдання статистики

Чим більш розвинена країна, тим інтенсивніше вона намагається використовувати для стимулювання економічного зростання і згладжування коливань економічної кон’юнктури саме грошово-кредитну систему. В Україні головну роль у цій сфері відіграє Національний банк України (НБУ).

Функції НБУ проявляються в його операціях, які поділяються на пасивні — операції зі створення ресурсів банку та активні — операції з розміщення зазначених ресурсів (наприклад, за такими напрямами — кредити Міністерству фінансів, операції з цінними паперами тощо).

Стереотипи принципів торгівлі гроші –– товар –– гроші дедалі більше трансформуються у гроші –– гроші, тобто можна успішно торгувати грошима і похідними від грошей і товарів — фінансами (ф’ючерси, опціони, облігації, акції, валюта і т. ін.). Щоб продати товар, потрібно отримати ліцензію, возитися із закупівлею, транспортуванням, зберіганням, складуванням, сплатити податки і різні види мита тощо. Нині гроші — це товар, товар досконалий, реальний, що не псується, не потребує складських приміщень, а до того ж найбільш прихований від очей товар. Такі інституційні одиниці, як банки, страхові компанії та інші установи, які приймають кошти (депозити) від одних клієнтів і позичають їх (надають кредити) іншим клієнтам, називаються фінансовими посередниками, або, за методологією системи національних рахунків, вони утворюють сектор фінансових корпорацій.

Банки — установи, які акумулюють грошові кошти, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції із золотом, іноземною валютою та виконують інші функції. За функціями та характером виконуваних операцій банки поділяються на емісійні, комерційні (депозитні), інвестиційні, експортні, іпотечні, ощадні та інші. У нашій країні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні функціонує центральний банк (Національний банк України), на другому — комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.

Комерційні банки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств усіх галузей економіки, головним чином — за рахунок грошових капіталів та заощаджень, залучених у вигляді вкладів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове та інше банківське обслуговування юридичних осіб і пересічних громадян здійсненням різноманітних грошових операцій та наданням інших банківських послуг.

Комерційні банки приймають та розміщують грошові вклади, здійснюють розрахунки за дорученням клієнтів та банків-кореспондентів і їх касове обслуговування. Крім того, вони можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

• ведення рахунків клієнтів та банків-кореспондентів;

• фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестуються;

• випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій тощо);

• купівлю, продаж і зберігання державних платіжних документів та інших цінних паперів;

• видачу доручень, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання права вимоги з постачання товарів та надання послуг, прийняття ризиків, виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

• купівлю в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти;

• купівлю та продаж у держави й за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

• довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами, інше) за дорученням клієнтів;

• надання консультаційних послуг, пов’язаних із банківською діяльністю.

До завдань банківської статистики, яку здійснює Національний банк України, належать: надання звітів про склад і структуру грошової маси, про касові обороти, про безготівкові розрахунки; надання інформації про кредитування, фінансування капітальних вкладень; визначення результатів банківської діяльності, установлення офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют, відображення співвідношення платежів та надходжень до країни іноземної валюти та складання платіжного балансу країни, а також підготовка сторінки України “Міжнародна фінансова статистика” у збірнику Міжнародного валютного фонду.

Первинна інформація надається за встановленими формами фінансової і статистичної звітності, які заповнюються згідно з Правилами організації фінансової та статистичної звітності України, які розроблено в межах Концепції побудови національної статистики України і Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики.

Для інституційних одиниць, як первинних власників багатства, гроші зазвичай являють собою одну з форм володіння багатством. Для підприємств-виробників гроші є капітальним благом, джерелом виробничих послуг, які, поєднуючись з іншими благами, створюють продукти, що їх продає підприємство. Отже, “теорія попиту на гроші є одним з розділів теорії капіталу” [7, с. 40]. Але сучасні гроші — це не тільки готівкові гроші, а й набір електричних сигналів у телекомунікаційних мережах та пам’яті комп’ютерів. Тому можна припустити, що однією з основних проблем забезпечення сталого розвитку економіки України є не наявність грошей як таких, а вміння влади генерувати грошові потоки та керувати ними на основі чітких знань балансу попиту і пропозиції на грошовому ринку.