- •Балістична підготовка стрільби, методи і засоби її удосконалення
- •Розділ 1 організація балістичної підготовки
- •Організація балістичної підготовки в дивізіоні (батареї)
- •Обов'язки посадових осіб щодо організації балістичної підготовки
- •Розділ 2 вплив балістичних умов на політ снаряда
- •2.1 Табличні балістичні умови стрільби
- •2.2 Вплив відхилення початкової швидкості
- •2.3 Вплив відхилення температури заряду
- •2.4 Вплив відхилення маси снаряда
- •2.5 Вплив форми і стану поверхні снаряда
- •Розділ 3 зміст балістичної підготовки стрільби, методи і засоби її проведення
- •3.1 Завдання балістичної підготовки
- •3.2 Сили і засоби для проведення балістичної підготовки
- •3.2.1 Балістична станція
- •Обов'язки оператора абс
- •3.2.2 Прилад для вимірювання довжини зарядної камори артилерійських гармат
- •3.2.3 Прилад контрольних вимірів
- •3.2.4 Батарейний термометр
- •3.3 Визначення відхилення початкової швидкості снарядів внаслідок зносу каналів стволів гармат (δv0гр)
- •3.3.1 Визначення δv0гр за подовженням зарядної камори (збільшенням діаметра каналу ствола)
- •3.3.2 Визначення δv0гp стрільбою зарядами зразкової партії
- •3.3.3 Визначення δv0гp зістрілюванням за допомогою артилерійської балістичної станції
- •3.3.4 Визначення δv0гp за подовженням зарядної камори з уточнюючою поправкою
- •3.4 Визначення різнобою гармат
- •3.4.1 Визначення різнобою зістрілюванням гармат за допомогою балістичної станції
- •3.4.2 Визначення різнобою гармат за результатами створення репера
- •3.4.3 Визначення різнобою гармат розрахунком з використанням результатів обміру зарядних камор за допомогою пзк
- •Розв’язання
- •3.5 Визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів для контрольної гармати дивізіону
- •3.5.1 Методика визначення сумарного відхилення початкової швидкості за допомогою артилерійської балістичної станції
- •Обробка даних артилерійської балістичної станції для визначення δVосум. За допомогою Таблиць стрільби
- •3.6 Способи визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів для основних гармат батарей
- •3.6.1 Визначення δv0сум. Для основних гармат батарей за даними контрольної гармати дивізіону
- •3.6.2 Визначення δVосум для основних гармат батарей за результатами зістрілювання партій зарядів з партією, для якої δVосум відоме
- •3.6.3 Визначення δv0сум основних гармат батарей за результатами створення репера
- •3.6.4 Визначення δVосум основних гармат батареї за результатами зістрілювання даної партії зарядів за допомогою абс з будь-якої гармати даного зразка
- •3.6.5 Визначення δVосум розрахунком для невідстріляних номерів зарядів за допомогою коефіцієнтів переходу (кпер)
- •3.6.6 Особливості визначення δVосум для мін
- •Продовження табл. 3.16
- •3.7 Засоби визначення температури зарядів. Вказівки щодо зберігання боєприпасів в однакових температурних умовах
- •3.7.1 Вимірювання температури зарядів ствольної артилерії
- •3.7.2 Вказівки щодо збереження боєприпасів в однакових температурних умовах. Правила вимірювання температури зарядів
- •3.7.3 Вимірювання температури зарядів у реактивній артилерії
- •3.8 Визначення балістичних характеристик боєприпасів
- •Розв’язання:
- •3.9 Розподіл боєприпасів між батареями (гарматами) та їх сортування
- •1 Маркування снарядів
- •2 Маркування на ящиках для зберігання боєприпасів
- •Розділ 4 перспективні методи і засоби балістичної підготовки
- •4.1 Оцінка точності існуючих методів визначення сумарного відхилення початкової швидкості снаряда (δv0сум)
- •Перспективні методи визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів
- •4.3 Рекомендації щодо урахування розігріву стволів при інтенсивній стрільбі
- •4.4 Шляхи підвищення точності вимірювання температури зарядів у наземній артилерії
- •4.5 Оцінка ефективності пропонованих методів і засобів визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів за допомогою перспективної балістичної станції
- •Висновки
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Список використаної літератури
- •Балістична підготовка стрільби, методи і засоби її удосконалення
4.4 Шляхи підвищення точності вимірювання температури зарядів у наземній артилерії
У самохідній артилерії питання визначення температури зарядів проблематичне. Складність обумовлюється тим, що боєприпаси зберігаються як на ґрунті, так і в бойовому відділенні САУ.
Умови збереження боєприпасів у бойовому відділенні значно відрізняються від умов збереження на ґрунті.
Під час ведення вогню температура в бойовому відділенні буде зростати від пострілу до пострілу (нагрів ствола – незначно впливає, але використані гільзи, віддаючи своє тепло, будуть викликати температурні зміни).
У будь-якому випадку різниця температур зарядів, що зберігаються в бойовому відділенні та на ґрунті, буде існувати місце і її необхідно враховувати.
Температурні коливання в бойовому відділенні САУ інтенсивні, тому – використання батарейного термометра для визначення температури зарядів прийнятим способом матиме недостатню точність.
Необхідна точність визначення температури зарядів може бути забезпечена шляхом застосування спеціального приладу – «свідка» зарядів.
Даний «свідок» являє собою металевий циліндр діаметром 116мм і довжиною 242мм, в наповнювачі якого (фторопласт-4) розміщений термометр ТНБ-45, тобто є можливість прямого відліку його показань.
Принцип, що покладено в основу розробки «свідка», полягає у тому, що швидкість зміни температури «свідка» ідентична швидкості зміни температури заряду.
При використанні манометричного термометра в «свідку» зі сполучним капіляром достатньої довжини його індикатор може знаходитися і поза «свідком». Це дозволяє з його допомогою здійснювати дистанційне визначення температури заряду при перебуванні боєприпасів у сховищах, штабелях, укриттях.
Запропонований спосіб визначення Т3 забезпечує точність, яка характеризується серединною помилкою:
Ебтзс=1,80С.
Тоді як, серединна помилка визначення Т3 за допомогою батарейного термометра ТБ-15, залежно від часу перебування в заряді, становить:
Ебтзс=2,70-40С.
Прилад – «свідок» типу ПС-1 застосовується для вимірювання Т3 у реактивній артилерії.
Таким чином, до переваг даного способу належать точність, зручність користування, порівняно слабка чутливість до зовнішніх впливів, дистанційний вимір температури.
Як недолік можна виділити:
-
необхідність чіткого графіка човникового переміщення «свідка» між снарядами;
-
відсутність методики вимірювання Т3.
4.5 Оцінка ефективності пропонованих методів і засобів визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів за допомогою перспективної балістичної станції
Розрахунки з оцінки ефективності пропонованого способу визначення проведені за залежністю (4.9, 4.10).
Ймовірність ураження окремої цілі
. (4.9)
,
Математичне очікування відносного числа уражених цілей зі складу групової визначається за (4.10)
, (4.10)
де (4.11)
На основі проведених досліджень показано, що для урахування нутаційних коливань, викликаних різними факторами, необхідно виміряти швидкість в точці їх затухання ().
Моделюванням стрільби на ЕОМ за залежностями (4.9, 4.10, 4.11) визначимо відносне підвищення показника ефективності стрільби при визначенні відхилення швидкості снаряда для кожної гармати в точці затухання нутаційних коливань () перспективною багатоканальною БС у порівнянні з існуючими способами визначення початкової швидкості снарядів для гармат з різним зносом каналу ствола, і при розігріві ствола при інтенсивній стрільбі. Результати розрахунків наведені в табл.4.4.
Таблиця 4.4 - Величина Р(М[а]) при стрільбі дивізіоном АРС
Варіант АРС |
Ө0, град |
Катег. ствола |
Цілі |
||||||||
ПУ «ЛАНС» (Р) |
Батарея «Хок» (М[а]) |
ЦУБД КП абр (М[а]) |
|||||||||
Умови проведення повної балістичної підготовки |
|||||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
|||
203мм СП 2С7 |
20 |
н |
0,678 |
0,630 |
0,605 |
0,476 |
0,448 |
0,425 |
0,275 |
0,252 |
0,220 |
35 |
н |
0,640 |
0,589 |
0,567 |
0,422 |
0,391 |
0,382 |
0,259 |
0,241 |
0,239 |
|
45 |
н |
0,604 |
0,527 |
0,531 |
0,406 |
0,390 |
0,357 |
0,240 |
0,220 |
0,206 |
|
50 |
н |
0,558 |
0,549 |
0,509 |
0,397 |
0,389 |
0,341 |
0,238 |
0,219 |
0,193 |
|
|
С |
0,544-0,452 |
0,364-0,332 |
0,221-0,187 |
|||||||
ЗН |
0,412-0,370 |
0,325-0,255 |
0,152-0,145 |
||||||||
152мм СП 2С5 |
20 |
н |
0,701 |
0,628 |
0,611 |
0,502 |
0,468 |
0,455 |
0,301 |
0,274 |
0,247 |
35 |
н |
0,685 |
0,614 |
0,608 |
0,474 |
0,444 |
0,442 |
0,282 |
0,247 |
0,232 |
|
45 |
н |
0,661 |
0,620 |
0,596 |
0,480 |
0,412 |
0,417 |
0,271 |
0,246 |
0,233 |
|
50 |
н |
0,658 |
0,628 |
0,581 |
0,488 |
0,401 |
0,395 |
0,268 |
0,249 |
0,235 |
|
|
С |
0,601-0,582 |
0,433-0,393 |
0,241-0,228 |
|||||||
ЗН |
0,560-0,428 |
0,328-0,245 |
0,202-0,151 |
Примітки:
1 Новий (холодний) ствол гармати – Н, при зносі ствола до 1%, ≤2-3о.
2 Середній знос каналу – С, при зносі від 1% ≤ ≤ 3%, ≤5-8о.
3 Значний знос або нагрів ствола – ЗН, при зносі ствола >3%, ≤10-12о.
Аналіз результатів (табл.4.4) показує, що при вимірюванні швидкості снаряда для кожної гармати в точці затухання нутаційних коливань, при стрільбі із гармат, які мають знос(нагрів) ствола, відносне підвищення показника ефективності у порівнянні з існуючими способами в середньому становить 25%.
Беремо за вихідне те, що спосіб буде доцільним у тому випадку, якщо відносне підвищення показника ефективності буде , тоді отримані результати дозволяють зробити висновок, що використання запропонованого способу визначення сумарного відхилення початкової швидкості для кожної гармати, що виконує вогневе завдання, а відповідно і взяття на озброєння перспективної багатоканальної БС є доцільним.