Розділ і. Проблеми вивчення і збереження біорізноманіття

1. Глобальні екологічні кризи – передумови та наслідки.

2. Біорізноманіття як об’єкт уваги міжнарожного співтовариства.

3. Таксономічне і типологічне різноманіття організмів.

4. Сучані підходи до вивчення популяцій рослин.

5. Класифікація еоксистем України.

6. Екомережа як засіб збереження біорізноманіття.

1. Глобальні екологічні кризи – передумови та наслідки.

В кінці минулого століття відбулися глобальні зміни довкілля нашої планети. В цей період технічний прогрес забезпечив глобалізацію всіх сфер людської діяльності: інформаційної, економічної, фінансової, торгової, космічної, транспортної та інших, на основі глобального механізму ринкових відносин. Глобалізація основних сфер людської діяльності зумовила виникнення низки глобальних економічних криз. Тривалий час вважалося, що їх є 6, зараз наводять вже 9.

1. Потепління клімату або парниковий ефект. В результаті згорання органічного топлива, викидів автомобілів, знищення лісів, в атмосферу викидається двоокису вуглецю значно більше ніж його здатна утилізувати рослинність. Тому за останні 120 років кількість двоокису вуглецю в атмосфері зросла на 17 % і це призвело до підвищення середньорічної температури на Землі за останні 50 років на 0,5° С. Наслідок – танення льодовиків: високогірних, арктичних і антарктичних, підвищення рівня світового океану.

2. Озонові діри у стратосферному озоновому шарі, які утворились внаслідок викидів вуглеводнів і метану, що призводить до опромінення живих організмів жорсткими ультрафіолетовими та м’якими рентгенівськими сонячними променями, які дуже небезпечні для всього живого. За останні 40 років озоновий горизонт втратив 10% озону і в результаті ультрафіолетове опромінення зросло на 20%, що призводить до різних форм захворювань раком. І сьогодні навіть, в такій успішній країні як США, число людей що померли від раку збільшилось в 3 рази.

3. Кислотні дощі які виникають в результаті викидів діоксиду сірки та двоокису азоту і викликають пошкодження рослинності, а також зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності водойм.

4. Накопичення в грунтах токсичних відходів: важких металів, пестицидів та інших речовин.

5. Опустелювання – деградація грунтів в результаті сільськогосподарських та інших видів діяльності людини, які ведуть до втрати продуктивності. Зокрема, людство перетворило в пустелю вже 1,2 млрд га найпродуктивніших земель (більше ніж територія Європи). Загалом сьогодні 12% орних земель світу знаходяться у стані суттєвої деградації. За останні 40 років площа орних земель на 1 людину скоротилась вдвоє.

6. Загрози біорізноманіттю, що призводять до зникнення видів. В результаті цього уже сьогодні під загрозою зникнення – 26 тис. видів рослин і тварин.

На черзі ще три глобальні екологічні кризи:

7. Інвазія неаборигенних організмів.

8. Дефіцит прісної води – внаслідок забруднення промисловими і комунальними стоками прісної води, що у комплексі із ростом населення, індустріалізацією, урбанізацією, інтенсифікацією с/г призвело до глобальної водної кризи. Сьогодні чистої питної води потребують уже 4 млрд людей , а забруднена вода впливає на здоров’я 1,2 млрд і є причиною смерті 15 млн дітей на рік.

9. Прогресуюче погіршення стану Світового океану: підвищення його температури на 1-2°С призведе до загибелі другого за продуктивністю біому планети – коралових рифів, а також до зміни напрямків океанічних течій, збільшення сили і частоти тайфунів, цунамі.

Ці негативні процеси посилюють один одного і призводять до порушення цілісності, взаємозвязаності, самоорганізованості і процесу еволюції всіх сфер Земної оболонки, і перш за все біосфери. На цій основі вступив в дію закон оберненого зв’язку і людство почало розплачуватись погіршенням оточуючого середовища, економічними кризами і т.д. Все це призводить до втрати впорядкованості світу і як наслідок – до збільшення ентропії. А це шлях до первозданного хаосу, чого природа допустити не може.