3.4.2 Визначення різнобою гармат за результатами створення репера

Різнобій гармат батареї щодо основної гармати можна визначати за результатами створення репера. Для цього основною гарматою батареї ство­рюють репер на куті підвищення, який відповідає 0,6-0,8 максимальної дальності стрільби на даному заряді. Потім за час не більше 30хв кожна з гармат, які здійс­нюють зістрілювання на пристріляних основною гарматою установках, дають групу в 3-4 постріли. Координати усіх розривів визначають за допомогою кванто­вого далекоміра або спряженого спостереження. Кут засічки має бути не менше 2-50. Ділянка місцевості в районі створення репера повинна бути наскільки мож­ливо горизонтальною.

Зістрілювання проводять зарядами однієї партії та снарядами з однаковими знаками відхилення маси снаряда.

За загальними правилами визначають топографічні дальності до центру групи розривів основної () і даної (Д_т) гармати.

Величину різнобою гармат щодо основної розраховують за формулою

δVо = , % Vо, (3.9)

де Д_т і Д_т^осн – топографічні дальності до центру груп розривів для даної та основної гармат відповідно, м;

ΔХ_V0 – поправка дальності на зміну початкової швидкості снарядів на 1%, яка визначається за Таблицями стрільби за кутом підвищення, на якому здійснювалося зістрілювання.

Точність визначення різнобою даним способом характеризується величи­ною Е δV₀ = 0,3%Vо.

ПРИКЛАД. Батарея 152-мм СГ 2СЗ із 10.00 до 10.30 провела зістрілювання гармат. Стрільба велася на заряді третьому партії 4-98-84 снарядами одного знака відхи­лення маси на установках: приціл 347 тис., рівень 30-00, підривник фугасний. Прив'язка вогневої позиції батареї і спостережних пунктів проведена на геодезич­ній основі. Засічка розривів снарядів проводилася за допомогою двох квантових далекомірів. При обробці результатів стрільби визначені топографічні дальності від вогневої позиції до центрів груп 4-х розривів снарядів кожної гармати:

перша гармата (№1347) Дт = 7844м;

друга гармата (№2251) Дт = 7835м;

третя гармата (№1526) Дт = 7819м;

четверта гармата (№1754) Дт = 7802м;

п'ята гармата (№3312) Дт = 7811м;

шоста гармата (№5107) Дт = 7801м.

Визначити поправки на різнобій гармат батареї щодо основної (третьої).

Розв’язання

1 З Таблиць стрільби (заряд третій, приціл: 347 тис.) знаходимо ΔХ_V0 = -81м.

2 Розраховують поправки на різнобій гармат батареї щодо основної

δV_01,3 = = + 0,3 % V_0;

δV_02,3 = = + 0,2 % V_0;

δV_04,3 = = - 0,2 % V_0;

δV_05,3 = = - 0,1 % V_0;

δV_06,3 = = - 0,2 % V_0.

3.4.3 Визначення різнобою гармат розрахунком з використанням результатів обміру зарядних камор за допомогою пзк

Для гармат зі зносом каналу ствола менше 1% V₀ різнобій дозволяється визначати розрахунком (з використанням результатів обміру зарядних камор за допомогою ПЗК) за формулою

δV₀ = , (3.10)

де , – відхилення початкової швидкості снарядів унаслідок зносу каналу ствола гармати за даними ПЗК для даної та основної (контрольної) гармат відповідно.

Отримані даним способом результати різнобою уточнюються з першою нагодою стрільбою.

Для мінометів розходження в зносі каналу ствола практично не призводить до виникнення різнобою. Значно більший вплив на різнобій робить розходження в механічних характеристиках ґрунту під опорною плитою.

ПРИКЛАД. У батареї 152-мм СГ 2СЗ шляхом обміру зарядних камор гармат визначені відхилення початкової швидкості снарядів унаслідок зносу каналів стволів:

ΔV_0гр першої гармати (№ 8113) = - 2,9% V₀

ΔV_0гр другої гармати (№ 5007) = - 2,8% V₀

ΔV_0гр третьої гармати (№ 8725)= - 2,6% V₀

ΔV_0гр четвертої гармати (№ 8520) = - 2,5% V₀

ΔV_0гр п’ятої гармати (№ 7915) = - 2,4% V₀

ΔV_0гр шостої гармати (№ 9127) = - 2,7% V_{0 .}

Визначити поправки на різнобій гармат батарей щодо основної (третьої).