4.3 Рекомендації щодо урахування розігріву стволів при інтенсивній стрільбі

У ході виконання вогневих завдань артилерійськими підрозділами внаслідок розігріву ствола виникає зміщення центра групування розривів снарядів (ЦГРС) від точки прицілювання по дальності, неврахування чого може призвести до зниження ефективності вогню, а в окремих випадках – до невиконання вогневого завдання (табл. 4.3).

Величина і знак зміщення ЦГРС для конкретної артилерійської системи залежать від номера заряду, на якому ведеться стрільба, кількості пострілів і режиму вогню.

Зміщення ЦГРС внаслідок розігріву ствола при інтенсивній стрільбі можуть досягати 3% і більше дальності стрільби, при цьому маємо, що при стрільбі з гармат на повному заряді, як правило, виникають систематичні недольоти (табл. 4.3), а з гаубиць на найменшому заряді – перельоти. При стрільбі на інших номерах зарядів зміщення ЦГРС може призводити як до збільшення, так і до зменшення дальності польоту снарядів.

Основною причиною зміщення ЦГРС внаслідок розігріву ствола гармати при інтенсивній стрільбі є зміна балістичних характеристик снарядів: початкової швидкості δV_0грс і балістичного коефіцієнта δС_рс.

Розігрів ствола супроводжується його тепловим розширенням, вигином і зміною теплових умов роботи заряду. Теплове розширення призводить до зменшення щільності заряджання і тиску форсування. З цієї причини початкова швидкість падає. Втрата тепла на розігрів ствола в процесі інтенсивної стрільби зменшується, внаслідок чого початкова швидкість зростає. До збільшення початкової швидкості призводить і позитивна зміна температури зарядів. У результаті при розігріві ствола можна спостерігати як збільшення, так і зменшення початкової швидкості.

Так, при розігріві ствола гармати при інтенсивній стрільбі збільшується діаметральний розмір ствола, внаслідок чого з’являється дульний розтруб, що призводить до збільшення кута нутації, а отже, зменшується початкова швидкість снаряда. При цьому в ході стрільби на середні і максимальні дальності, особливо з гармат, переважає зменшення початкової швидкості снарядів через розігріву ствола гармати.

Існуючі правила стрільби та управління вогнем артилерії (ПС і УВА-95) не дають рекомендацій з обліку розігріву ствола гармат при інтенсивній стрільбі.

Як показали проведені дослідження, неврахування розігріву стволів гармат при інтенсивній стрільбі може спричинити значне відхилення ЦГРС від центра цілі, що призводить до зниження ефективності вогню.

Передбачається врахування розігріву ствола гармати при інтенсивній стрільбі проводити через періодичне уточнення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів (за першими 3-4 пострілами) в ході виконання вогневого завдання за допомогою перспективної багатоканальної балістичної станції. Якщо на кожній гарматі встановлений покажчик вимірювання швидкості снаряда, який передає дані про виміряну швидкість снаряда на балістичну станцію, тоді старший офіцер батареї зможе періодично вводити поправки в приціл (ΔП) або рівень (ΔРів.) на різницю сумарних відхилень початкових швидкостей при підготовці установок і в ході стрільби на ураження за залежністю

, (4.8)

де – сумарне відхилення початкової швидкості снарядів, яке визначається в ході вогневого спостереження або в ході вогневого нальоту.

Перспективна багатоканальна балістична станція спряжена з ЕОМ, тоді коректури в приціл ΔП або в рівень ΔРів може визначити оператор балістичної станції для кожної гармати батареї і передавати їх старшому офіцеру батареї.

За допомогою даної методики можна врахувати зміну початкової швидкості через властивості партії зарядів (ΔV_0сум) для пострілів, які будуть надходити для виконання вогневих завдань з полкових (бригадних) і дивізійних артилерійських складів, тому що для боєприпасів, що надходять, ΔV_{0 зар} невідоме.